Постанова ВАСУ від 08.08.2012 р. у справі №К/9991/18606/12
ПОЗИЦІЯ ДПI. За результатами планової виїзної перевірки ТОВ за період з 01.07.2007 р. до 30.06.2010 р. виявлено порушення — ВКО підписані касиром, а не одержувачем коштів.
ПОЗИЦІЯ ТОВ. Надало суду виправлені документи, які не були прийняті. Суд не врахував строків застосування штрафів — ВКО виписані у 2009 р., а штраф застосований у 2010 р.
РІШЕННЯ СУДУ. ВАСУ звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою той факт, що за своєю правовою природою штрафна санкція за порушення правил здійснення касових операцій є адміністративно-господарською санкцією, адже є заходом майнового характеру, який застосовується органом державної влади за порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності та спрямований на припинення правопорушення і ліквідацію його наслідків, тобто підпадає під критерії визначення адміністративно-господарської санкції, наведені у статті 238 ГК України.
А отже, стягнення зазначеного штрафу є, по суті, притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності за вчинене правопорушення у сфері господарської діяльності, що є можливим лише у межах строків, установлених статтею 250 згаданого Кодексу, тобто не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.
З огляду на дату прийняття оспорюваного рішення про притягнення ТОВ до відповідальності у вигляді штрафу (25.11.2010 р.) застосування штрафних санкцій за перевищення ліміту залишків готівки у касі підприємства за 30.04.2009 р., 09.10.2009 р. та за 13.10.2009 р. відбулося поза межами зазначеного строку, що виключає законність накладення цього штрафу у відповідній сумі.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Суди попередніх інстанцій насамперед зважали на порушення ТОВ, які виявлені під час перевірки: під час видачі готівки ВКО підписував не одержувач, а касир без наявності довіреності на одержання коштів. Відсутність у відомостях підписів працівників — одержувачів зарплати та неоформлення цих коштів як депонованої зарплати було зафіксовано в акті як відсутність документального підтвердження виплати зарплати за платіжними відомостями за 2009 р.
З огляду на доведеність порушення перша та апеляційна судові інстанції визнали правомірним застосування до ТОВ відповідальності у вигляді штрафу.
Проте ВАСУ у цій справі не зважав на виявлені та зафіксовані в акті перевірки факти порушень (попри їх підтвердження у суді) та надав перевагу строкам застосування відповідальності, які передбачені ст. 250 ГКУ.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»