Постанова ВСУ від 11.06.2012 р. у справі №21-179а12
ПОЗИЦІЯ ТОВ. Просить скасувати рішення ПФУ, оскільки на час дії мораторію у справі про банкрутство пеня та штрафи на пенсійні внески не нараховуються.
ПОЗИЦІЯ ПФУ. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на застосування штрафу за невиконання поточних зобов'язань зі сплати пенсійних внесків.
РІШЕННЯ СУДУ. З урахуванням приписів статтей 1, 12 Закону про банкрутство ВСУ доходить такого висновку.
З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника ? він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що ж до зобов'язань поточних кредиторів, то щодо цих зобов'язань згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного та є похідними від нього. Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, тож не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Тому нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.
Враховуючи те, що порушення мало місце після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, управління ПФУ правомірно застосувало до позивача штраф та нарахувало пеню за порушення поточних зобов'язань зі сплати страхових внесків.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Слід звернути увагу на два моменти.
1. Як було і раніше за приписами Закону №2181, так і тепер п. 1.3 ПКУ не поширює його норми на судові процедури за Законом про банкрутство. Хоча сам факт порушення справи про банкрутство є підставою для проведення позапланової перевірки (пп. 78.1.7 ПКУ).
2. Позиція ПФУ й після набрання чинності Законом про ЄСВ не змінилася: протягом дії мораторію фінансові санкції та пеня за несвоєчасну сплату поточних платежів ЄСВ застосовуються на загальних підставах (лист ПФУ від 06.06.2011 р. №11322/03-30, див. «ДК» №37/2011).
Водночас нагадаємо, що ВСУ у п. 17 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство» зазначає, що приписи ст. 12 Закону про банкрутство визначають конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.
Проте додатково до своєї позиції ВСУ у наведеному нами рішенні зауважує, що дія мораторію пов'язана лише із кредиторами, що заявили свої вимоги, тож і мораторій стосується лише таких конкурсних кредиторів. Тому й поточні зобов'язання ВСУ виведені з мораторію, що дозволяє застосовувати штрафи і пеню. Така позиція не спростовується й приписами ПКУ. Скажімо, згідно з пп. 129.3.3 нарахування пені припиняється у день запровадження мораторію. Окремих норм для пені за невиконання чи несвоєчасне виконання поточних зобов'язань ця стаття не містить.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»