Як видно із заголовка, тема цього матеріалу буде цікавою всім, хто займається експортно-імпортними операціями. Адже експортерам та імпортерам слід пам'ятати про обмежувальні строки валютних операцій, про те, як діє валютний контроль та яке може бути покарання за недотримання вимог законодавства щодо валютних операцій.
Основи валютного регулювання
Спочатку пригадаймо основи основ. Головним нормативним актом, який встановлює правила валютного контролю, є Закон №185, а уточнюють його Декрет №15-93 та Iнструкція №136. Саме ці документи і встановлюють терміни валютних розрахунків за ЗЕД-операціями, порядок їх зняття з валютного контролю та відповідальність за порушення.
Важливу роль у валютному контролі відіграють Нацбанк, уповноважені ним банки, інші фінустанови та національний оператор поштового зв'язку, які мають генеральні ліцензії НБУ (ст. 13 Декрету №15-93). Так, саме Національний банк України є регулятором у сфері валютних операцій. А ось через банки ви будете проводити розрахунки, і саме на них покладено обов'язок стежити за їх вчасністю. Та все ж при валютному контролі підприємствам, які працюють у зовнішьоекономічній діяльності, слід остерігатися саме податківців. Адже саме податкові інспектори мають право нараховувати й утримувати пеню за порушення термінів валютних розрахунків за результатами перевірок (ч. 5 ст. 4 Закону №185).
А тепер — про сам валютний контроль...
Валютний контроль при імпортних операціях
Розпочнімо з імпорту, адже в Україні більше імпортерів, аніж експортерів.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону №185, при імпорті всі операції з поставки товарів (робіт, послуг) нерезидентом, за умови що була попередня оплата за такі товари (роботи, послуги), потрапляють під валютний контроль. На такі операції поширюється 180-денний граничний термін.
Отже, ваш контрагент-нерезидент має 180 днів з дня отримання передоплати за товари (роботи, послуги) для їх поставки вам. Він не встиг — готуйтеся до санкцій (про них далі у матеріалі). Тож можна зробити висновок: якщо ви спочатку ввезли товар, а вже після будете розраховуватися за нього з постачальником-нерезидентом, то про дотримання згаданого строку не йдеться.
До речі, відлік 180 календарних днів починається з дня, наступного за датою, коли ви провели авансовий платіж або ж виставили вексель на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються (ст. 2 Закону №185 та п. 3.2 Iнструкції №136).
Приклад 1 Попередню оплату іспанській фірмі за товар було здійснено 10 жовтня 2011 року. А отже, відлік 180-ти днів починається з 11 жовтня. Тож товари резидент повинен отримати не пізніше 7 квітня 2012 року. Якщо пізніше, то слід чекати санкцій.
Якщо ж розрахунки з нерезидентом за товари (роботи, послуги) проводять з використанням документарного акредитиву, то термін 180 днів починає свій відлік з дня, наступного за днем здійснення уповноваженим банком резидента платежу на користь нерезидента (ст. 2 Закону №185 та п. 3.2 Iнструкції №136).
Знімаємо імпортну операцію з валютного контролю
Якщо предметом договору є купівля-продаж товарів
Відповідно до п. 3.3 Iнструкції №136, «банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД ... та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД...». На перший погляд, усе просто. Є ВМД (зокрема, форми МД-2, затвердженої Положенням №450) з особистою номерною печаткою посадової особи митного органу, який завершив митне оформлення; ви зняли з неї копію та передали до валютного відділу банку, а там додатково перевірять, чи є інформація про цю операцію у реєстрі ВМД. Якщо все гаразд, то вашу операцію знімуть з контролю.
Якщо предметом договору є виконання робіт чи надання послуг
На щастя, для багатьох тут усе досить просто. Щоб не порушити встановлених законотворцями часових рамок — 180 днів, — вам потрібно встигнути підписати акт або інший документ, що засвідчуватиме факт виконання робіт, надання послуг вам нерезидентом.
Увага: під валютний контроль потрапляють й операції з імпорту товарів (послуг, робіт) без їх ввезення на митну території України. Звісно, за умови що така операція здійснювалася з попередньою оплатою (ст. 2 Закону №185).
А для того щоб зняти цю операцію з валютного контролю, резиденту слід подати до банку (п. 3.6 Iнструкції №136):
1) документ, що підтверджує здійснення нерезидентом поставки на користь резидента товарів (надання послуг, виконання робіт). Таким документом може бути рахунок, рахунок-фактура, накладна, коносамент тощо;
2) договір, що передбачає продаж цих товарів іншому нерезиденту та зарахування виручки від такого продажу на банківський рахунок цього резидента, або ж документи, які підтверджують потребу використання резидентом цих товарів (послуг, робіт) за межами України.
Валютний контроль при експортних операціях
Стаття 1 Закону №185 говорить, що інвалютна виручка резидентів повинна надходити на їхні валютні рахунки до уповноваженого банку в строки виплати заборгованості, зазначені у контрактах, але не пізніше ніж 180 к. д. з дати митного оформлення (дати ВМД) експортної продукції, а в разі експорту робіт послуг, прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта чи іншого документа (спеціальний рахунок-фактура (акт передачі наданих послуг), див. лист НБУ від 19.12.2011 р. №28-313/5530-15227 в «ДК» №14/2012), що засвідчує виконання робіт, надання послуг чи експорт прав інтелектуальної власності. Відлік 180-денного строку банк розпочинає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД або підписання акта (іншого документа) (п. 2.2 Iнструкції №136).
Приклад 2 Резидент відвантажив німецькій фірмі обладнання. Дата складання ВМД — 27 березня 2012 року. А отже, відлік 180-ти днів починається з 28 березня. Тож кошти за товар резидент повинен отримати не пізніше ніж 23 вересня 2012 року. Iнакше можливі санкції.
Увага! Якщо продаж товарів (робіт, послуг) на експорт здійснювався на умовах попередньої оплати, то тут 180-денний граничний строк не діє.
Підставою для взяття банком експортної операції під контроль будуть дані з реєстру ВМД, які він отримає від митниці.
Тепер пропонуємо розглянути декілька особливих моментів.
1. При продажу нерезиденту товару на території України без його вивезення за межі держави 180-денний строк не працює (п. 1.6 Iнструкції №136).
2. Валютний контроль поширюється і на операції експорту без фактичного вивезення товарів за межі митної території України. Але за умови, що предметом продажу є саме товар, раніше придбаний за кордоном без фактичного ввезення в Україну (п. 3.6 Iнструкції №136).
3. 180-денний термін відраховують від...
При реалізації товарів (продукції). Валютний контроль починає діяти з дня, наступного за днем їх митного оформлення (виписки ВМД). Датою митного оформлення товарів (продукції) на експорт слід вважати дату завершення оформлення ВМД, тобто дату, засвідчену особистою номерною печаткою посадової особи митниці, яка завершила митне оформлення.
Такої самої позиції дотримуються і спеціалісти ДПСУ у консультації у розділі 06.02 ЄБПЗ.
Що вважати датою митного оформлення
...датою митного оформлення продукції, що експортується, слід вважати дату завершення оформлення ВМД, а саме: наявність на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів.
Роз'яснення з розділу 06.02 ЄБПЗ
При реалізації робіт чи наданні послуг. Відлік 180-денного строку стартує з дати, наступної за днем підписання акта чи іншого первинного документа, що підтверджуватиме виконання робіт, надання послуг.
При реалізації резидентом нерезиденту майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності. У таких випадках 180-денний строк слід рахувати від дати, наступної за датою підписання акта чи іншого документа, що підтверджує експорт прав інтелектуальної власності. До речі, найчастіше датою, від якої слід відраховувати 180 днів, буде день, наступний після дня переходу прав згідно з укладеним договором про передання прав інтелектуальної власності. Оскільки законодавством не встановлено якихось документів, які б фіксували перехід прав на інтелектуальну власність, то на практиці дату передання таких прав зазначають саме у договорі.
4. Коли закінчується моніторинг експортної операції з валютного контролю. Зупиняється валютний контроль у момент отримання інвалютної виручки від нерезидента за товари (роботи, послуги, права інтелектуальної власності) на поточний рахунок резидента.
5. Якщо сума отриманої виручки менша від контрактної. Сума отриманої виручки може бути меншою, ніж зазначена резидентом у ВМД (договірна вартість). На такий нюанс вказує й Iнструкція №136. Причиною цього може бути, зокрема, податок, який утримали при експорті за кордоном згідно із законодавством країни нерезидента. Щоб уникнути санкцій за порушення валютного контролю у такій ситуації, експортеру слід подбати про письмове підтвердження від іноземних податківців про утримання з суми оплати податку (пп. «д» п. 1.8 Iнструкції №136).
Також причиною недоотримання виручки може бути сплата комісії за послуги банків-респондентів. Такий платіж зарахують у рахунок виручки лише у разі, якщо у ЗЕД-договорі (контракті) прописано обов'язок резидента оплатити закордонну комісію (пп. «е» п. 1.8 Iнструкції №136). А сума, утримана закордонним банком, має бути підтверджена банківським документом. Тут додатково варто згадати лист НБУ від 19.01.2012 р. №23-010/186, в якому головні банкіри країни наголошують, що банківським документом, який підтверджуватиме утримання закордонним банком комісії, може виступати SWIFT-повідомлення. Зрештою, такий документ може і не знадобитися, якщо оплата комісії резидентом передбачена ЗЕД-договором і за кожним окремим платежем вона не перевищує 50 євро (або еквівалент цієї суми в іншій інвалюті) (пп. «е» п. 1.8 Iнструкції №136).
Увага: якщо у вас у ЗЕД-контракті не прописано, що комісію банку за перерахування коштів сплачує резидент та її, відповідно, стягнуть зі суми оплати за товари, то при такому недоотриманні виручки ви порушуєте 180-денне обмеження і потрапляєте під санкції.
Щоб уникнути такої неприємної ситуації, радимо:
1) при укладанні контрактів зазначати, що витрати, пов'язані з перерахуванням плати за товар, несе нерезидент;
2) прописувати у контракті, що банк нерезидента отримає комісійну винагороду за перерахування коштів окремим платежем.
6. Заміна грошових розрахунків негрошовими.
Цілком можливо, що сторони домовляться про взаємозалік заборгованостей. Головні вимоги до зарахування заборгованостей прописано чорним по білому в ч. 1 ст. 601 ЦКУ. Там, зокрема, сказано, що зобов'язання можна припинити зарахуванням зустрічних вимог, за умови що вони є однорідними та строк їх виконання вже настав. А отже, якщо при ЗЕД-операціях покупець буде винен вам кошти за товар, а ви цьому самому контрагенту також будете винні кошти, то маємо однорідні вимоги, а саме зобов'язання у грошовій формі. Головне — щоб строк їх виконання вже настав. I пригадаймо, що зарахування зустрічних вимог можна зробити за заявою однієї зі сторін (ч. 2 ст. 601 ЦКУ). Радимо скласти таку заяву в письмовій формі, та ще й у двох примірниках — по одному примірнику для кожної сторони.
Провівши зарахування зустрічних однорідних вимог із нерезидентом за ЗЕД-контрактом, ви знімете ЗЕД-операцію з валютного контролю (п. 1.10 Iнструкції №136). Звісно, тут не обійдеться і без документальної частини. До банку потрібно буде подати:
1) ЗЕД-контракти, які підтверджують дійсність наявних зобов'язань;
2) документи (ВМД, товаросупровідні документи, акти приймання виконання робіт (надання послуг), які підтверджують факти проведення операцій між нерезидентом та резидентом;
3) документи, що засвідчують зарахування зустрічних однорідних вимог. Найімовірніше, це буде угода підписана двома сторонами, в якій зазначатиметься проведення взаємозаліку.
7. Якщо валюта ціни та валюта платежу різні.
Таке інколи трапляється у наших резидентів. Вони для збереження власних доходів ціну виставляють в одній заморській валюті, а плату отримують в іншій.
У такій ситуації банк резидента повинен перевести суму отриманої виручки у валюту ціни за правилами, прописаними у ЗЕД-договорі (п. 1.4 Iнструкції №136).
Якщо ж у ЗЕД-контракті нема ні слова про порядок перерахунку однієї інвалютної суми в іншу, то банку слід використати:
1) офіційний курс НБУ гривні до інвалюти, на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;
2) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центробанком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з інвалют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша — не є гривнею;
3) курс на останню дату публікації у «Financial Times», яка передує даті платежу, — в решті ситуацій.
Відповідальність за порушення термінів експортно-імпортних розрахунків
А тепер — про найголовніше. Якщо за імпортною чи експортною операцією все ж таки буде порушено граничні терміни проведення розрахунків, то до резидентів застосують штрафні санкції у вигляді пені за кожен календарний день після дня закінчення граничних строків (враховуючи і день отримання коштів на рахунок (поставки товарів (робіт, послуг) — при імпорті) (ст. 4 Закону №185).
Пеню нараховують у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в інвалюті, перерахованої у гривні за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми недоодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ст. 4 Закону №185).
Увага: пеню нараховують саме на суму виручки, яку ви фактично недоотримали. Тож якщо вам оплатили за поставлений товар лише 50%, то пеню можуть застосувати лише до решти недоотриманої виручки.
Аналогічно й у випадку із заборгованістю за імпортним контрактом з відстроченням поставки — пеня нараховується лише на суму передоплати щодо вартості непоставленого товару.
Нагадаємо, що саме банк надає до органу ДПС інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень 180-денного граничного строку проведення ЗЕД-операції (п. 5.9 Iнструкції №136).
Але саме ДПI має право за наслідками документальних перевірок стягувати з резидентів пеню (ч. 5 ст. 4 Закону №185). Тож резиденту самостійно нараховувати пеню не потрібно — слід просто зачекати, коли податківці надішлють вам повідомлення-рішення, в якому зазначать суму пені до сплати до держбюджету.
Не забудьте Декларацію про валютні цінності!
Якщо ви маєте заборгованість за експортними та імпортними операціями, щодо яких порушено строки проведення розрахунків відповідно до ст. 1 та 2 Закону №185 на перше число кварталу, вам слід подати до ДПI і територіального відділення НБУ Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами*. Докладніше про таку декларацію можна прочитати у «ДК» №31-32/2011.
* Затверджена наказом Мінфіну України від 25.12.95 р. №207.
Приклад 3 Підприємство відвантажило товар нерезиденту на суму 100000 дол. США. Граничний термін проведення розрахунків припадає на 10.03.2012 р. Кошти були отримані на поточний рахунок підприємства 20.03.2012 р., тобто після закінчення граничного строку, а отже, за порушення валютного законодавства буде пеня.
Звичайно, зі сумою нарахованої пені резидента ознайомлять податківці після проведення документальної перевірки. Та все-таки можна самостійно розрахувати її розмір, щоб бути фінансово готовим до її сплати.
Отже, пеню нам нарахують з 11 по 20 березня 2012 р., тобто за 10 к. д. (день отримання коштів на рахунок від нерезидента при розрахунку пені теж буде враховуватися, адже це все ж таки буде день прострочення розрахунків), сума заборгованості — 100000 дол. США, курс Нацбанку на дату виникнення заборгованості — 7,9880 грн/дол. США. А отже: сума пені = 23964 грн ((10 к. д. х 0,3% х 100000 дол. США х 7,9880 грн/дол. США) : 100%).
I насамкінець коротко про бухгалтерський облік.
Сума пені, визначена податківцями, потрапить до ваших витрат через дебет субрахунка 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» разом із кореспонденцією через субрахунок 641 «Розрахунки за податками».
А ось у податковому обліку шлях до податкових витрат сплаченим до держбюджету сумам пені за порушення валютного контролю закритий (пп. 139.1.11 ПКУ).
Крім того, слід згадати і ст. 162-1 КпАП, яка передбачає, що умисне ухилення службових осіб підприємств або підприємців від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в інвалюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матцінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей тягне за собою адмінштраф у розмірі від 600 до 1000 н. м. д. г. (10200 — 17000 грн).
При повторному порушенні протягом року валютного контролю або ж якщо таке порушення вчинено у великих розмірах (1073000 грн та більше), очікуйте адмінштрафу в розмірі від 1000 до 3000 н. м. д. г. (17000 — 51000 грн).
Якщо ж порушення вчинено в особливо великих розмірах (3219000 грн та більше), то й адмінштраф буде особливо великим: від 3000 до 5000 н. м. д. г. (51000 — 70000 грн)
Як бачите, все досить серйозно, як для підприємства, так і для його посадових осіб. А тому будьте уважні і бережіть свої фінанси.
Сьогодні ми розповіли основне, що потрібно знати про валютний контроль. Надалі розкриємо ще деякі особливості, що стосуються цієї теми. Чекайте на публікації.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-Х.
- Закон №185 — Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
- Закон про ЗЕД — Закон України від 16.04.91 р. №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
- Положення №450 — Положення про митні декларації, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 р. №450 (діє з 01.06.2012 р.).
- Декрет №15-93 — Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
- Iнструкція №136 — Iнструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. №136.
Василь БРЮХОВИЦЬКИЙ, «Дебет-Кредит»