Постанова ВСУ від 21.02.2012 р. у справі №21-813во10
ПОЗИЦІЯ МИТНИЦІ. Код товару, зазначений у будь-яких документах, наданих суб'єктом ЗЕД, не є визначальним для класифікації при митному оформленні товарів, а має інформативний (довідковий) характер.
ПОЗИЦІЯ ТОВ. Під час складання ВМД митниця погодилася з відомостями про код товарної номенклатури, що був наданий імпортером. I змінювати його після цього за відсутності законних підстав митниця не може.
РІШЕННЯ СУДУ. ВАСУ рішення першої та апеляційної інстанції скасував та у позові ТОВ відмовив.
У скарзі до ВСУ ТОВ порушило питання про перегляд за виключними обставинами та скасування рішення касаційного суду із залишенням чинними рішень судів попередніх інстанцій.
На обґрунтування скарги ТОВ послалося на рішення ВАСУ, в яких, на його думку, по-іншому застосовано одну й ту саму норму права.
Зокрема, у справі К-19658/08, постанова касаційного суду від 23.03.2010 р. в якій додана до заяви ТОВ, цей суд, скасовуючи рішення попередніх судів і визнаючи недійсними податкові повідомлення митниці, виходив ось із чого: якщо вона, приймаючи ВМД та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалась з відомостями про код товарної номенклатури, зазначений імпортером, то митниця не мала правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування ПЗ у зв'язку з помилковим визначенням коду.
Судова палата в адміністративних справах ВСУ дійшла висновку про обґрунтованість скарги. Так, задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що митне оформлення товару, зазначеного в акті камеральної перевірки, завершено значно раніше до проведення такої перевірки. Митниця прийняла рішення про донарахування ПЗ за платежами «ввізне мито» та «податок на додану вартість» після завершення митного оформлення товару на підставі листа Центрального митного управління лабораторних досліджень експертної роботи ДМСУ (далі — Управління).
ВСУ під час перегляду висновку зазначив, що аналіз приписів ст. 69, 313 МКУ свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у цій справі не встановлено.
Тож у разі якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то надалі вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування ПЗ у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.
ВІД РЕДАКЦІЇ. ВАСУ під час розгляду касаційної скарги митниці підтримає її та посилався, зокрема, на те, що митні органи класифікують товари, тобто відносять їх до класифікаційних групувань, зазначених у УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.
Одним із завдань відділу контролю митної вартості та номенклатури є здійснення контролю за класифікацією товарів під час митного оформлення, включаючи вибіркову перевірку оформлених у митному відношенні вантажних митних декларацій.
А ми цілком підтримуємо такий єдиний підхід ВСУ не лише до визначення податкових зобов'язань митним органом, а й до проведення ним камеральних перевірок. Водночас, якщо звернути увагу на приписи ст. 41 та 76 ПКУ, то на сьогодні проведення камеральних перевірок митницею видається сумнівним. Чого не можна сказати про невиїзні документальні перевірки, які проводяться митними органами у порядку, встановленому постановою КМУ від 02.02.2011 р. №71.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»