Постанова ВСУ від 10 жовтня 2011 року
ПОЗИЦІЯ ТОВ «Т». Бюджетне відшкодування з ПДВ можливо отримати за фактичною сплатою податку в ціні товару в податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, в яких періодах фактично було отримано товари.
ПОЗИЦІЯ ДПI. ТОВ «Т» неправомірно включило до сум бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за листопад 2006 р., оскільки товари було отримано у липні — серпні 2006 р. й оплачено у жовтні 2006 р.
РІШЕННЯ СУДУ. ВСУ взяв цю справу до розгляду, оскільки ДПI посилається на різні позиції ВАСУ щодо застосування приписів пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР.
Так, в ухвалі ВАСУ від 14.04.2011 р. у справі №К-17773/07 йдеться про те, що зазначена норма пов'язує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з ПДВ із фактичною сплатою податку в ціні товару в податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, в яких періодах фактично було отримано товари.
Водночас у постанові від 18.10.2007 р. у справі №К-1612/07 ВАСУ доходить інших висновків — за змістом зазначеної норми бюджетному відшкодуванню підлягає така частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів постачальникам саме у попередньому податковому періоді. На думку ВСУ, аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що ним було неоднаково застосовано одну й ту саму норму матеріального права.
Отже, за змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, що передує звітному. Тож визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.
Правильність зазначеної позиції підтверджує і чинна з 01.01.2008 р. редакція пп. 7.7.2 Закону про ПДВ, згідно з якою бюджетному відшкодуванню підлягає та частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Крім того, пп. 15.3.1 Закону №2181 (чинного на час виникнення спірних відносин) було передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Аналогічне регулювання встановлено і ПКУ, абз. 3 п. 198.6 ст. 198 якого встановлено, що якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписування податкової накладної.
Таким чином, ВАСУ у справі №К-17773/07 правильно застосував норми матеріального права.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Наведене рішення є корисним з двох міркувань:
1) недавно внесені до КАСУ, ЦПКУ, ГПКУ зміни однаково зобов'язують суди при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, враховувати висновки ВСУ у справах про перегляд рішень касаційних інстанцій щодо неоднакового застосування однієї і тієї ж самої норми закону;
2) висновки з цього рішення можуть стосуватись і нового ПКУ, оскільки ВСУ вважає, що його положення аналогічно регулюють правовідносини щодо строків права на формування ПК та бюджетного відшкодування.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»