Постанова ВАСУ від 10.01.2012 р. у справі №К/9991/81953/11
ПОЗИЦІЯ ДПI. Перевіркою встановлено відсутність в контрагента ТОВ «С» необхідного обсягу виробничих активів та трудових ресурсів, й тому ТОВ «С» не має підстав для віднесення до ПК сум ПДВ та відповідних сум до витрат підприємства.
ПОЗИЦІЯ ТОВ «С». ТОВ «С» як платник податків діяло у межах чинного законодавства, не обізнане про умисел контрагента та не відповідає за його звітність, і не зобов'язане перевіряти кількість працівників та відомості про його контрагентів.
РІШЕННЯ СУДУ. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що контрагент ТОВ «С» не мав можливості здійснювати господарські операції через відсутність необхідного обсягу виробничих активів та трудових ресурсів, а громадянин «Х» обов'язки директора вказаного товариства не виконував і документи фінансово-господарської звітності не підписував, що, на думку судів, свідчить про відсутність реального здійснення позивачем договірних відносин із зазначеним контрагентом, а отже, і права на ПК та витрати.
Однак суд касаційної інстанції із таким висновком погодитись не може з огляду на таке.
1. Не спростовано доводи ТОВ «С» про те, що на час здійснення господарських операцій контрагент був включений до ЄДР та мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
2. Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність до законодавства та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів за угодами та справжність їхніх підписів. ТОВ «С» як платник податків діяло у межах діючого законодавства, не обізнане про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При цьому судами безпідставно не взято до уваги доводи ТОВ «С» про те, що воно не має права витребовувати у контрагента документи з метою доведення, хто саме виконував прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента, а отже, і щодо відсутності у діях позивача порушень норм чинного податкового законодавства з наведених вище підстав.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Наведене судове рішення свідчить, що окружні та адміністративні суди, виконуючи приписи, викладені у призначених для них листах ВАСУ, не завжди враховують доводи платників податків. Так, посилання ДПI на декларації контрагентів (з ПДВ, з податку на прибуток, ф. №1ДФ) за певних обставин чомусь доводять нікчемність договорів, укладених з контрагентами. Але, як правильно витлумачено судом, платники податків не зобов'язані збирати інформацію про своїх контрагентів. Натомість їхній обов'язок — провадити госпдіяльність з метою отримання прибутку та сплати податків.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»