Попит формує пропозицію. I навпаки: нема попиту — падає пропозиція або... ціна на попередню пропозицію. Отже, цього разу розповімо про реалізацію товару зі знижкою — причому не простого товару, а імпортованого, а також про можливі виходи з такої ситуації з мінімальними затратами. Нагадаємо тільки, що про облік імпортних операцій з другого кварталу 2011 року ми вже писали, і не раз (див. «ДК» №14/2011; «ДК» №38/2011).
Суб'єкт сам імпортує, сам надалі і реалізує
Звичайно, для того щоб щось реалізувати, — це «щось» спочатку треба придбати або принаймні виготовити. Позаяк темою статті є імпортний товар, то це означає, що ми його придбаваємо. Для початку розглянемо випадок, коли платник податку сам є імпортером, а отже, постачальником товарів є нерезидент. А це означає, що сплачувати за такий товар треба іноземною валютою. Тобто при формуванні витрат слід керуватися спеціальним пп. 153.1.2 ПКУ для визначення витрат, здійснених (нарахованих) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів. Ми вже не раз порушували це питання, але коротко нагадаємо.
При придбанні за валюту важливим є момент передоплати чи післяплати придбаного товару. У разі передоплати товару витрати визнаються за курсом, що діяв на дату оплати. Фактично маємо аналогію з абзацом першим п. 6 П(С)БО 21, а саме: «Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу». Як бачимо, передоплата постачальникові-нерезиденту у бухгалтерському обліку (втім, як і в податковому) не підлягає перерахунку. Жодних курсових різниць за такими операціями в обох обліках не буде.
Якщо передоплата відбувається частинами, то знову звернімося до п. 6 П(С)БО 21: «...У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності здійснення авансових платежів...».
Якщо ви імпортуєте товар, за який платили поетапно з різними курсами НБУ, то у бухгалтерському обліку треба відобразити придбання частинами з урахуванням тих курсів, які були на дати сплати авансів. Сформовані таким чином витрати будемо показувати і в податковому обліку, але за датою визнання доходів від реалізації таких товарів.
З 06.08.2011 р.1 стала однозначною ситуація з відображенням в податковому обліку операції придбання імпортованого товару з післяплатою. Тепер пп. 153.1.2 ПКУ містить майже таку саму норму, яку має П(С)БО 21, а саме його п. 5, де зазначено, що операції в іноземній валюті під час їх первісного визнання відображаються в обліку із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. Отже, на дату здійснення операції з придбання імпортованого товару, за який ще не заплачено, використовується курс НБУ на дату оформлення ВМД, тобто дату, коли ми визнали запаси у бухгалтерському обліку. Але до витрат собівартість цих запасів потрапить датою, коли визнається дохід від їх реалізації відповідно до п. 138.4 ПКУ.
1 Законом №3609 неточності щодо курсу валют при післяплаті товару були усунені, і ми про це писали (див. «ДК» №33/2011).
Однозначно, що вартість товару сформується один раз: чи з урахуванням курсу НБУ на дату передоплати, чи з урахуванням курсу на дату оформлення ВМД та ще інших фактичних витрат, які відповідно до п. 9 П(С)БО 9 становитимуть первісну вартість запасів, придбаних за плату.
Податок на додану вартість
Для імпортера також дуже важливим є питання митної вартості. Адже саме з урахуванням цієї вартості сплачується, зокрема, і ПДВ на митниці. Формуванню митної вартості присвячено цілий Розділ XI Митного кодексу (далі — МКУ). Ми не будемо спинятися на цьому питанні окремо, зазначимо лише ось що. Фактично у бухгалтерському обліку митна вартість ніде не бере участі, тобто товар прибуткується з урахуванням ціни придбання, а також інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням та доведенням до стану, придатного для використання (п. 9 П(С)БО 9). Але для питань обкладення ПДВ митна вартість відіграє з 01.01.2011 р. дуже важливу роль при подальшому постачанні товару, попередньо імпортованого. Адже відповідно до абзацу третього п. 188.1 ПКУ, «база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом».
Це, своєю чергою, означає, що при реалізації товару, раніше ввезеного на територію України, за будь якою ціною, у т. ч. і акційною, але меншою ніж митна, податкові зобов'язання з ПДВ наставатимуть виходячи з митної вартості. У цьому разі виписують дві податкові накладні: одну — для покупця на загальну суму реалізації, а другу — на суму різниці між митною вартістю та продажною (ціною реалізації). Два примірники другої ПН мають залишитися у постачальника. Щодо виписування першої ПН у підприємства-постачальника проблем не повинно виникати — усе класично. А ось як правильно виписати ПН на різницю між митною вартістю і продажною ціною? Зразу застережемо, що Порядком №969 не прописано деталі такого виписування. Але можна скористатися такими порадами:
1) у верхній лівій частині оригіналу податкової накладної робиться помітка «Х» та зазначається тип причини 01 «Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною» як найбільш підходящий для такого випадку код;
2) у податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг» також зазначається «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній №_______» (проставляється порядковий номер податкової накладної, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їхньої договірної (контрактної) вартості);
3) щодо того, кого записати покупцем — реального покупця чи ж, так би мовити, самого себе (тобто постачальника), то це питання залишається відкритим. На думку автора, можна вписати як свого покупця, так і своє підприємство. Хоча в ЄБПЗ у розділі щодо заповнення Реєстру ПН головний податковий орган наголошує, що при виписуванні такої накладної на перевищення у розділі I Реєстру «Видані податкові накладні» у графі 5 «найменування (П. I. Б. — для фізичної особи — підприємця)» та у графі 6 «індивідуальний податковий номер» продавець проставляє свої реквізити.
Але на що слід конче звернути увагу, то це на те, що дані про ПЗ з ПДВ мають розшифровуватися у розділі I додатка Д5 до декларації з ПДВ. Проте ті ПЗ, на які виписано ПН, що залишаються в особи, яка їх виписала, розшифровувати не треба, тобто вони мають потрапити до рядка «Iнші» розділу I додатка Д5 декларації з ПДВ. Тобто ПН на перевищення у додатку Д5 до декларації з ПДВ потрапляє до рядка «Iнші» розділу I. Треба також пам'ятати, що як вид документа у графі 4 розділу I реєстру ПН треба зазначити не «ПН», а «ПН01».
Аналогічної думки щодо оформлення ПН на суму перевищення дотримуються і податкові органи в ЄБПЗ у розділі 130 «ПДВ» (див. підрозділ 130.21).
Виписування ПН на різницю між митною вартістю і ціною продажу
Який порядок виписування податкової накладної платником податку у разі постачання на митній території України раніше імпортованих товарів за ціною, яка є нижчою від їх митної вартості?
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 р. V ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче від митної вартості товарів, з якої були визначені податки та збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком ПДВ, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом. Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. №969, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за №1401/18696 (далі — Порядок №969) податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у день виникнення податкових зобов'язань. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).
Пунктом 17 Порядку №969 визначено, що у разі якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін і перевищує суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну — на суму виходячи з фактичної ціни постачання, другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. У податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку №41 (01 — Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною). Така податкова накладна покупцю не надається; всі примірники таких податкових накладних зберігаються у продавця.
Отже, оскільки у разі постачання на митній території України платником податку раніше імпортованих товарів за ціною, яка є нижчою від їх митної вартості, база оподаткування визначається виходячи з митної вартості таких товарів, то в цьому випадку платник податку виписує дві податкові накладні. Одна податкова накладна, оригінал якої надається покупцю, виписується на суму виходячи з фактичної ціни постачання товарів, а друга, два примірники якої зберігаються у продавця, — на суму перевищення митної вартості товарів над фактичною. При виписуванні податкової накладної на суму перевищення митної вартості над фактичною слід враховувати такі особливості: у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної у полі «Залишається у продавця (тип причини)» зазначаються відповідна помітка «Х» та тип причини «01»; у графі 3 — «номенклатура постачання товарів/послуг» зазначається «перевищення митної вартості товарів над фактичною за товарами, зазначеними у податковій накладній №_______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості).
Єдина база податкових знань
Якщо ж договірна (контрактна) вартість дорівнює митній або більша від неї, то, звичайно, проблем з виписуванням ПН не повинно виникати. Така накладна виписується звичайним способом, на суму реалізації, і оригінал такої ПН віддається покупцю товару.
Є ще одне питання, на яке звертаємо увагу імпортерів і всіх наступних постачальників товару, раніше ввезеного на митну територію України. Саме імпортери, як перші постачальники ввезеного на митну територію товару, повинні першими не забувати зазначати один з обов'язкових реквізитів ПН, а саме код товару в УКТ ЗЕД (п. 201.1 ПКУ). Це саме повинні робити і всі наступні постачальники на всіх етапах реалізації товару, який первісно був ввезений на митну територію України. Але оскільки обов'язкові реквізити ПН слід зазначати в окремих рядках, то для коду УКТ ЗЕД мав би бути окремий рядок (графа) у ПН. Проте у чинній на сьогодні формі ПН, яка затверджена Наказом №969, не передбачено окремого рядка (графи) для нововведеного (з 06.08.2011 р.) обов'язкового реквізиту ПН. Допоки затвердять нову форму або внесуть зміни до вже чинної форми ПН, код УКТ ЗЕД доцільно зазначати разом із назвою товару в графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» ПН (див. також лист ДПА у Сумській області від 12.08.2011 р. №13092/10/15-307 в «ДК» №36/2011).
Зазначення коду товару за УКТ ЗЕД у ПН
У якій графі податкової накладної слід зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД при постачанні платником податку раніше імпортованого товару?
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 р. V ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» (далі — Порядок №969). Відповідно до п. 12 Порядку №969 до графи 3 податкової накладної вносяться дані щодо номенклатури постачання товарів/послуг, а тому при виписуванні платником податку податкової накладної у разі здійснення операції з постачання товарів, що раніше були ним імпортовані, номенклатура поставлених товарів та їх код згідно з УКТ ЗЕД зазначаються у графі 3 такої податкової накладної (до внесення змін до форми податкової накладної).
Єдина база податкових знань
Товар придбавають для того, щоб перепродати і, звичайно, від цього отримати зиск. Але що робити в тому разі, якщо товар зіпсувався, на нього впав попит і продати його з вигодою важко, а то й неможливо? Варіантом виходу із ситуації є, звичайно, проведення уцінки товару до чистої вартості реалізації1. Адже відображати запаси у бухгалтерському обліку та звітності ми можемо за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (п. 24 П(С)БО 9). Причому за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їхня ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Тобто у нашій конкретній ситуації ми маємо повне право провести уцінку. Як це зробити?
Під час проведення уцінки треба керуватися Положенням про уцінку2. За нормами цього документа, для правильного проведення уцінки товарів, продукції підприємство має зробити наступне:
1) підготувати рішення (наказ) керівника про виявлення товарів, продукції, що підлягають уцінці, та проведення їх уцінки;
2) скласти перелік товарів, продукції, що підлягають уцінці;
3) скласти опис-акт встановленої форми3 у двох примірниках, котрий має бути підписаний членами комісії та матеріально відповідальною особою, а також розглянутий і затверджений керівником у дводенний термін після його отримання. Після затвердження описи-акти передають: один примірник — до бухгалтерії, другий — матеріально відповідальній особі;
1 Чиста вартість реалізації запасів — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізації (п. 4 П(С)БО 9 «Запаси»).
2 Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затверджене наказом Мінекономіки, Мінфіну від 10.09.96 р. №120/190 (у редакції наказу Мінекономіки, Мінфіну від 15.12.99 р. №149/300).
3 Затверджена як додаток до Положення про уцінку.
4) перемаркувати уцінені товари, продукцію, найшвидше вжити заходів для реалізації їх кінцевим споживачам або іншим підприємствам;
5) визнати суму уцінки витратами звітного періоду (п. 27 П(С)БО 9) та відобразити у тому місяці, в якому було складено опис-акт. Для відображення таких витрат використовують субрахунок 946 «Втрати від знецінення запасів». Тобто на суму уцінки дебетують 946 субрахунок та кредитують рахунок обліку запасів. А вже сам розмір оцінки відповідно до п. 11 Положення про уцінку повинен «визначатися комісією на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку цими товарами, продукцією та надлишковими товарно-матеріальними цінностями». Але, на думку автора, така експертиза не є обов'язковою, уцінка товарів (запасів) може бути проведена і комісією, створеною на підприємстві без залучення зовнішніх експертів.
Щодо відображення операції уцінки у податковому обліку, то варто звернути увагу на таке. Відповідно до п. 152.10 ПКУ «якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, — така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів». Фактично при реалізації уціненого товару до витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, буде віднесено вартість, яка попередньо, без урахування сум уцінки, була відображена у дебеті 281 субрахунка. Тобто у разі проведення підприємством уцінки запасів у звітному періоді і для правильного ведення податкового обліку слід враховувати загальну суму уцінки реалізованих уцінених товарів за звітний період. Фактично у податковому обліку суми уцінки реалізованих уцінених товарів треба доплюсувати до собівартості уцінених реалізованих товарів за даними бухгалтерського обліку, які відображаються на дебеті субрахунка 902.
А тепер щодо сум ПДВ, які при купівлі такого товару на законних підставах були свого часу віднесені до податкового кредиту (використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та за наявності ВМД, бо товар імпортний). У зв'язку з уцінкою коригувати суми ПДВ, попередньо віднесені до ПК, на суму уцінки не потрібно, бо за коригування ПДВ відповідає ст. 192 розділу V ПКУ і там такого випадку не передбачено, тобто уцінка запасів не підпадає під ці норми. Це, своєю чергою, означає, що навіть при уцінці раніше імпортованого товару та при подальшій його реалізації ПЗ з ПДВ у першого імпортера наставатимуть виходячи з їх договірної (продажної) вартості, але не нижче від митної вартості товарів. А ПК з ПДВ буде (був) у сумі, яка зазначається у ВМД (графа 47 платіж з кодом 028) і на підставі ВМД.
Якщо ж товар не уцінюється, а призначений для продажу нижче собівартості за акцією (наприклад, для реклами), то для того щоб таку акційну ціну вважати звичайною ціною, треба, щоб вона була оприлюднена (оголошена). Тоді, керуючись нормами пп. 1.20.3 Закону про прибуток (який ще діє до 1 січня 2013 року відповідно до пп. 2 п. 2 розділу ХIХ ПКУ), для товарів, які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні. Оголошення може бути зроблено, приміром, через газету. Попередньо варто видати наказ по підприємству про проведення акції із зазначенням відповідального за проведення заходу, переліку товарів, які підпадають під акцію, акційної ціни реалізації товарів, встановити період проведення акції. Тоді доходи від реалізації будуть визнаватися на рівні акційної ціни, яка і буде одночасно звичайною ціною.
Реалізація імпортного товару, попередньо придбаного у імпортера
Коли імпортний товар придбавається на території України, то покупця для бухгалтерського обліку такої операції не цікавить, звідки походить товар. У покупця первісна вартість попередньо імпортованого товару при його придбанні вже на митній території України за кошти (за плату) формується з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9. Ключовою витратою у такій сформованій первісній вартості є сума, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за мінусом непрямих податків або з урахуванням їх, якщо покупець — неплатник ПДВ.
Аналогічна вимога до формування первісної вартості (собівартості) є і в ПКУ. Відповідно до п. 138.6 ПКУ, «собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу». Неплатникам ПДВ сюди слід ще приплюсувати суми ПДВ, сплачені у складі ціни придбання товарів відповідно до пп. 139.1.6 ПКУ.
Щодо відображення сум ПДВ, які з тих чи інших причин не відносилися до складу ПК у платника ПДВ, то включати їх до собівартості товару ані в бухгалтерському, ані в податковому обліку не варто. Такі суми списують просто на інші витрати операційної діяльності та відображають на дебеті субрахунка 949. Хоча, відповідно до п. 9 П(С)БО 9, суми ПДВ, не віднесеного до ПК, як суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству, можна включити до первісної вартості запасів, придбаних за плату. Знову ж таки на думку автора, сюди можна віднести суми ПДВ, щодо яких платник ПДВ не має права на ПК (як колись було з ПДВ за легковими автомобілями), а не ті суми ПДВ, які чомусь не віднесли до ПК (не хотіли, не могли, маленька сума і ще тисяча й одна причина). Фактично держава могла би відшкодувати ПДВ, але підприємство його не заявило до ПК з якоїсь причини. Тому такі суми не треба включати до первісної вартості запасів, придбаних за плату.
Як бачимо, важливою складовою собівартості товарів є саме ціна придбання, яку буде видно з первинних документів (накладної тощо). У разі подальшого придбання на митній території України імпортного товару вже у покупця такого товару ПК з ПДВ виникає відповідно до п. 198.1 ПКУ виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, але не вище від рівня звичайних цін (п. 198.3 ПКУ). Звичайні ціни ще до 1 січня 2013 року визначаються з урахуванням норм п. 1.20 Закону про прибуток (який діє до 1 січня 2013 року відповідно до пп. 2 п. 2 розділу ХIХ ПКУ).
Отже, з формуванням первісної вартості (собівартості) придбаного товару з'ясували. Тепер товар продається далі. У колишнього покупця, а тепер уже постачальника, виникають ПЗ з ПДВ, але вже з урахуванням абзацу першого п. 188.1 ПКУ. Тобто база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче від звичайних цін. Як бачимо, абзац третій згаданого пункту ПКУ при подальшій реалізації, але вже не безпосередньо імпортером товару, не застосовується. Слід тільки звернути увагу, що у податковій накладній, яку постачальник повинен виписати і надати покупцю товару, має бути код товару за УКТ ЗЕД, бо товар, який реалізується, не виготовлений в Україні, а ввезений на митну територію України з-за кордону. Причому такий код зазначається у податкових накладних на всіх етапах реалізації імпортованого товару, тобто кожним із подальших продавців такого імпортованого товару.
Код імпортного товару за УКТ ЗЕД при постачанні в Україні
Чи потрібно зазначати у податковій накладній код товару згідно з УКТ ЗЕД на всіх етапах його постачання на митній території України?
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 р. V ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Таким чином, код товару, ввезеного (імпортованого) на митну територію України, згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальниками у податковій накладній на всіх етапах постачання такого товару на митній території України.
Єдина база податкових знань
Якщо покупець раніше імпортованого товару надалі реалізує товар за рекламною акцією, то бажано, щоб така акція була оголошена публічно (ми вже про це зазначали раніше). Саме ціна, наведена у такому оголошенні, визнаватиметься звичайною ціною для товарів, які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їхнього продажу, відповідно до пп. 1.20.3 Закону про прибуток. Це, своєю чергою, означає, що жодних донарахувань ПЗ з ПДВ виходячи з ціни придбання, а тим паче митної вартості (якої не імпортер товару знати не може і не повинен), не потрібно. Як бачимо, продаж за акцією імпортованого товару, але не безпосереднім імпортером, не спричинить донарахування якихось додаткових ПЗ з ПДВ. Дохід від реалізації визнається на рівні акційної ціни (п. 135.4 ПКУ).
Якщо товар підлягає уцінці, то її варто провести за рекомендаціями, які вже були описані вище. I суми ПДВ, які раніше були віднесені до ПК, коригувати під час уцінки не треба, бо такої підстави не передбачено у ст. 192 ПКУ, яка відповідає за коригування ПЗ/ПК з ПДВ. Сторнувати (тобто зменшувати) ПДВ при уцінці товару також немає підстав, бо ПК з ПДВ попередньо сформований за фактом придбання товарів, які використовуються в оподатковуваних операціях і в господарській діяльності.
Приклад Підприємство імпортувало товар на суму 5000 дол. США на умовах 50% передоплати. Решта оплати відбулася після ввезення товару за ВМД, курс при розмитненні — 7,90. Курс НБУ на дату передоплати — 8,00; на дату післяплати — 8,20. Товар завезено для рекламної акції з метою розширення ринків збуту. Акційна ціна — 12000,00 з ПДВ, про що дано оголошення в газеті. Числа у прикладі умовні. Операції у проведеннях показано у таблиці.
Таблиця
Операція придбання та реалізації імпортного товару безпосереднім імпортером
|
№ з/п
|
Назва операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума,
$/грн |
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
Перераховано кошти постачальнику (курс НБУ 8,00) |
3712
|
312
|
2500,00$
20000,00 |
—
|
—
|
|
2.
|
Розмитнено товар | |||||
|
2.1.
|
— сплачено мито |
377
281 |
311
377 |
1200,00
|
—
|
—
|
|
2.2.
|
— сплачено ПДВ, митна вартість встановлена митним органом і дорівнює 55000,00 грн |
377
641 |
311
377 |
11000,00
|
—
|
—
|
|
2.3.
|
— оприбутковано частину товару за курсом на дату передоплати 8,00 |
281
|
632
|
2500,00$
20000,00 |
—
|
—
|
|
2.4.
|
— оприбутковано частину товару за курсом, зазначеним у ВМД на дату розмитнення 7,90 |
281
|
632
|
2500,00$
19750,00 |
—
|
—
|
|
3.
|
Проведено зарахування заборгованостей |
632
|
3712
|
2500,00$
20000,00 |
—
|
—
|
|
4.
|
Товар реалізовано покупцю за акційною ціною |
361
|
702
|
12000,00
|
10000
|
—
|
|
5.
|
Нараховано ПЗ з ПДВ з акційної ціни |
702
|
641
|
2000,00
|
—
|
—
|
|
6.
|
Донараховано ПЗ з ПДВ до митної вартості за рахунок інших витрат (55000,00 - 10000,00) х 20% = 9000,00 |
949
|
641
|
9000,00
|
—
|
—
|
|
7.
|
Списано собівартість реалізованого товару |
902
|
281
|
40950,00
|
—
|
40950
|
|
8.
|
Отримано оплату від покупця за товар |
311
|
361
|
12000,00
|
—
|
—
|
|
9.
|
Проведено оплату постачальнику (курс НБУ 8,20) |
632
|
312
|
2500,00$
20500,00 |
—
|
—
|
|
10.
|
На дату розрахунків проведено перерахунок, курс зріс, тож у підприємства збитки (8,20 - 7,90) х 2500$ = 750,00 |
945
|
632
|
0,00
750,00 |
—
|
750
п. 153.1.3 ПКУ |
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- П(С)БО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.
- П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.
- Порядок №969 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. №969.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»