Підприємець на ЄП приймає на роботу продавця. Працівниця є приватним підприємцем (але тимчасово припинила діяльність). Чи можна застосовувати до її доходів податкову соціальну пільгу згідно з Податковим кодексом і які відсотки за неї треба платити до фондів?
ПДФО і ПСП. До набрання чинності ПКУ (до 31.12.2010 р. включно) діяла норма Закону про доходи: якщо працівник одночасно із зарплатою в поточному місяці отримував дохід від підприємницької діяльності, податкова соціальна пільга (далі — ПСП) до його доходу у вигляді зарплати не застосовувалася (пп. 6.3.3). Причому позиція ДПАУ, озвучена нею, наприклад, у листі від 25.06.2009 р. №2842/ю/17-0714, була така, що для незастосування ПСП достатньою умовою був сам факт реєстрації працівника підприємцем, незалежно від того, чи отримав він такий дохід у поточному місяці чи ні.
З 01.01.2011 р. ця норма втратила чинність, і такої умови для застосування ПСП статтею 169 ПКУ не передбачено. Тому незалежно від факту реєстрації підприємцем або факту отримання доходу від підприємницької діяльності працівник має право на застосування ПСП на загальних підставах, установлених ст. 169 ПКУ.
Внески до фондів (ЄСВ). Підприємець, який незалежно від системи оподаткування є працедавцем, з 01.01.2011 р. — дати набрання чинності Законом №24641 — сплачує:
1) утримання із зарплати працівника за ставкою 3,6% (п. 7 ст. 8 Закону №2464);
2) нарахування на заработную плату працівника за ставкою 34,7% (п. 11 ст. 8 Закону №2464).
Ці внески нараховуються і утримуються із зарплати працівника в межах максимальної суми доходу працівника, який дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом (п. 3 ст. 7 Закону №24642).
Ці внески сплачуються до ПФУ. Крім цього, чинним законодавством на працедавця не покладено обов'язків сплачувати із зарплати працівників ще які-небудь внески на обов'язкове державне страхування.
Зверніть увагу на те, що відповідно до п. 164.6 ПКУ при нарахуванні доходу у вигляді зарплати база оподаткування визначається як нарахована зарплата, зменшена на суму єдиного соціального внеска, а також на суму ПСП за її наявності.
Приклад 1 Зарплата працівниці у вересні становила 2000,00 грн.
Працедавець-підприємець зобов'язаний утримати:
ЄСВ: 2000,00 х 3,6% = 72,00 грн;
ПДФО: (2000,00 - 72,00) х 0,15 = 289,20 грн.
Працедавець-підприємець зобов'язаний нарахувати:
ЄСВ: 2000,00 х 34,7% = 694,00 грн.
Разом зарплати до виплати: 2000,00 - 72,00 - 289,20 = 1638,80 грн.
Приклад 2 Зарплата працівниці в жовтні становить 1300,00 грн. ПСП — 100% (470,50 грн)3.
1 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування».
2 З 01.10.2011 р. розмір максимальної суми доходу працівника, з якого нараховується і утримується ЄСВ, дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом (пп. 22 п. 6 розділу II Закону України від 08.07.2011 р. №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної реформи»).
3 Відповідно до абз.1 пп. 169.4.1 ПКУ податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податків протягом звітного податкового місяця, у вигляді зарплати (інших прирівняних до неї законодавством виплат, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 і заокругленого до найближчих 10 гривень. У 2011 р. ця межа становить 1320 гривень.
Працедавець-підприємець зобов'язаний утримати:
ЄСВ: 1300,00 х 3,6% = 46,80 грн;
ПДФО: (1300,00 - 46,80 - 470,50) х 0,15 = 117,41 грн.
Працедавець-підприємець зобов'язаний нарахувати:
ЄСВ: 1300,00 х 34,7% = 451,10 грн.
Разом зарплати до виплати: 1300,00 - 46,80 - 117,41 = 1135,79 грн.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»