Засновник підприємства — фізособа-резидент (не підприємець) хоче передати підприємству товар для продажу. Як оприбуткувати такий товар і повернути засновникові кошти за нього з мінімальними податковими наслідками для підприємства і засновника? Чи треба утримувати ПДФО під час виплати доходу засновникові та відображати таку виплату у ф. №1ДФ?
Засновникові як фізособі (не підприємцю) не заборонено передавати за кошти (а фактично — продати) товар підприємству, якщо ця фізособа є власником товару. Як оподатковуватиметься така операція? Чи просто як виплата (винагорода) відповідно до умов цивільно-правового договору, чи як дохід від продажу об'єкта рухомого майна?
Звернімося до норм розділу IV ПКУ, які відповідають за податок на доходи фізосіб. I ті (виплати за договором цивільно-правового характеру), й інші (доходи від продажу об'єкта рухомого майна) виплати включаються відповідно до пп. 164.2.2 та 164.2.4 до загального місячного доходу платника податку. Оскільки фізособа продає товар, то, на думку автора, маємо справу з отриманням доходу від операції купівлі-продажу1, а не з доходами від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Хоча, по суті, обидва договори є договором цивільно-правового характеру. ПКУ не містить конкретного визначення терміна «рухоме майно», натомість містить визначення поняття «майно» відповідно до пп. 14.1.105 ПКУ. У ньому зазначено, що поняття «майно» вживається у значенні, наведеному у ЦКУ. Згідно з ч. 2 ст. 181 ЦКУ рухомими речами (майно) є речі (майно), які можна вільно переміщувати у просторі. На сайті ДПАУ в Єдиній базі податкових знань у відповіді на аналогічне запитання зазначено: «...у п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, наведене більш детальне визначення «рухомого майна», а саме рухоме майно — це матеріальні об'єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна визначається ст. 173 ПКУ».
1 За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦКУ).
Тобто продаж (реалізація) підприємству товару для фізособи має оподатковуватися як операція з продажу (обміну) рухомого майна. Тим паче, що з метою ст. 173 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх спадкування та дарування. Відповідно до п. 173.3 ПКУ: «...якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа — підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента». Оподатковується такий дохід за ставкою, визначеною у п. 167.2 ПКУ, тобто 5% виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижчої від оціночної вартості такого об'єкта (п. 173.1 ПКУ). Під час виплати або до неї юрособа повинна утримати ПДФО та перерахувати його до бюджету, тобто виконати функції податкового агента, покладені на нього. Виплату та оподаткування такого доходу треба також показати у ф. №1ДФ1 з ознакою доходу «105». Але податковий орган має іншу думку щодо цього питання. Ставка ПДФО, на думку ДПАУ, визначається п. 167.1 ПКУ, тобто 15% (17%).
Щодо обкладення такого доходу ЄСВ слід врахувати таке. Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ єдиний внесок нараховується, зокрема, на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Тобто виплати за іншими договорами цивільно-правового характеру (наприклад, за договором купівлі-продажу, найму тощо) не обкладаються ЄСВ.
Оприбуткувати товар, переданий від фізособи згідно з договором купівлі-продажу2, можна на підставі акта оприбуткування (акта закупівлі), який треба оформити згідно з вимогами до первинних документів. Варто також мати документи (або їх копії), які підтверджують право власності фізособи на товар, що реалізується, в яких зазначено ціну товару. Виплату коштів за придбаний товар підприємство може провести готівковим розрахунком через касу підприємства або безготівковим способом з поточного рахунка підприємства.
1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ), затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020.
2 Такий договір варто укладати у письмовій формі, зазначивши у ньому всі основні моменти (сплату ПДФО, ціну товару, спосіб розрахунків тощо).
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»