Якщо ФОП одночасно є найманим працівником, то чи має вона право на отримання допомоги по вагітності та пологах саме як ФОП, а не як найманий працівник?
Частинами першою та третьою статті 19 Закону №11051 визначено, кому надається право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Отже, на нього мають право застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення).
Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення від ФСС з ТВП за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.
Відповідно до статті 30 Закону №1105, матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом відповідно до Порядку №12662). Iншого Законом №1105 не встановлено.
1 Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
2 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Свою думку щодо цього ФСС наводив у листі від 29.04.2016 р. №5.2-32-670. Отже, фізичним особам — підприємцям, які одночасно працюють у роботодавців на умовах трудового договору (контракту), допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах надається лише за основним місцем роботи та за сумісництвом.
Виходячи зі ст. 42 ГКУ, підприємець не перебуває ні з ким у трудових відносинах, коли здійснює свою підприємницьку діяльність, що, своєю чергою, не може вважатися роботою за сумісництвом за наявності основної оплачуваної роботи на умовах трудового договору.
Посилаючись на цю норму ГКУ, Фонд підтвердив, що підприємницька діяльність не вважається роботою. Тому фахівці Фонду зазначили, що нормами Закону №1105 не передбачено надання фізичній особі — підприємцю, яка перебуває в трудових відносинах, матеріального забезпечення як підприємцю.
До того ж у 2016 році до Порядку №1266, який встановлює порядок розрахунку середнього доходу для оплати лікарняних та декретних, не було внесено жодних змін.
Тому, на жаль, виходить, що наразі не передбачено надання фізичній особі — підприємцю, яка є одночасно працівником, матеріального забезпечення як фізичній особі — підприємцю. Отже, підприємцям, які одночасно є працівниками, допомога по вагітності та пологах надається тільки за місцем їхньої роботи (за основним місцем і за сумісництвом). Права вибору такий підприємець не має.
А ті підприємці, які забезпечують себе роботою самостійно і не перебувають у трудових відносинах, мають право на допомогу за умови сплати ними ЄСВ. На цьому наголошували й податківці у листі ДФСУ від 24.03.2016 р. №6416/6/99-99-17-02-02-15.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»