Суттєво. Пунктом 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо нарахування податкових зобов’язань у разі списання товарів у зв’язку з їх знищенням/втратою внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство до повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України та введення воєнного стану на території України, здійснювало господарську діяльність, що була спрямована на вирощування зернових культур.
У серпні 2023 року, на підставі відповідного протоколу загальних зборів учасників Товариства були здійснені реєстраційні дії спрямовані на зміну місцезнаходження Товариства.
Всі без виключення основні засоби, нерухоме майно та рухоме майно, первинні та інші документи за всі періоди діяльності Товариства (до моменту перереєстрації на контрольовану Україною територію) залишились на окупованій території. Товариство на сьогодні не здійснює будь-якої господарської діяльності, так як не має відвідних засобів виробництва.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи має право Товариство, фактично втративши доступ до активів та первинних документів, внаслідок військової агресії російської федерації, у період дії воєнного, надзвичайного стану, не маючи доступу до активів та відповідних документів з метою проведення інвентаризації, на застосування, у ситуації в якій опинилося Товариство, положень пункту 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, щодо не застосування норм пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та пункту 184.7 статті 184 розділу V ПКУ, в частині не нарахування компенсуючих податкових зобов’язань під час подання останньої звітної декларації з ПДВ?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Статтею 5 розділу I ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон №996).
Частиною другою статті 14-1 Закону України від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Порядок анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється статтею 184 розділу V ПКУ та регламентується розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233.
Реєстрація діє до дати анулювання, що відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V ПКУ.
Порядок нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку визначено пунктом 184.7 статті 184 розділу V ПКУ, згідно з яким якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Згідно з підпунктом «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в негосподарській діяльності платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Пунктом 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зокрема, визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.
До наведених пунктом 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.
З метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:
провести інвентаризацію;
звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;
звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;
здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото-/відеозйомка).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.
Відповідно до вимог пункту 184.7 статті 184 розділу V ПКУ платник податків, у якого на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ обліковувалися товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких під час їх придбання були включені до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, повинен не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку визначити податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, яка відповідає рівню ринкових цін за правилами, визначеними підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.
Водночас, у випадку, якщо товари придбавалися Товариством з ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, то згідно з нормами, визначеними пунктом 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, такі товари не вважаються використаними Товариством в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю Товариства та, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у Товариства не виникає.
Таким чином, якщо товари, знищені чи втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану не є такими, що використані в неоподаткованих операціях, то такі товари вважаються використаними в оподаткованих операціях і обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 184.7 статті 184 розділу V ПКУ по таких товарах у платника не виникає.
Факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору) підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України.
При цьому, наявність сертифіката Торгово-промислової палати України (уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати), що підтверджує факт настання обставин непереборної сили, є обов’язковим для цілей використання пункту 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ в частині не застосування норм пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у випадку, коли товари, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, підлягають списанню у зв’язку з їх знищенням (втратою) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.
Питання щодо податкових наслідків з ПДВ при ліквідації основних виробничих чи невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація (списання) здійснюється без згоди платника ПДВ, а також здійснення документального підтвердження таких фактів роз’яснено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 №673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість».
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).