З 26 лютого 2026 року контролюючі органи застосовуватимуть оновлений порядок надсилання ППР та нові форми податкових повідомлень-рішень.
Адже Мінфін наказами від 09.10.2025 №513 та 05.11.2025 №548 (див. «ДК» №2/2026) оновив Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень, затверджений наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204.
Ці зміни мають на меті привести підзаконний акт у відповідність до норм ПКУ та спеціальних «воєнних» норм і правил.
Розгляньмо, що саме змінилося, як у 2026 році надсилатимуть ППР та які практичні наслідки це матиме для платників податків.
Ключова зміна для платників податків
Спеціальне правило на період воєнного стану — якщо платник податків:
— отримав ППР за результатами документальної перевірки,
— така перевірка була розпочата або відновлена з 01.08.2023 та завершена до припинення/скасування воєнного стану,
— сплатив донараховані податкові зобов’язання протягом 30 календарних днів з дня отримання ППР,
то:
— штрафні санкції вважаються скасованими;
— пеня не нараховується;
— нове податкове повідомлення-рішення не складається.
Ця прямо передбачено у п. 69.37 підр. 10 розд. ХХ ПКУ, який установлює правило, що й стало підставою для внесення вищенаведених змін: у разі сплати протягом 30 днів сум донарахованих податкових зобов’язань штрафи не застосовуються, а пеня не нараховується.
Хто складає ППР, якщо податковий орган ліквідовано
Змінами до Порядку №1204 встановлено: якщо контролюючий орган, який складав «попереднє» ППР, ліквідовано, нове ППР (у випадках, передбачених Порядком) складає той орган ДПС, який наразі обліковує платника.
Але це стосується не всіх податкових повідомлень-рішень, а тих, які:
— складаються за результатами адміністративного або судового оскарження;
— містять грошові зобов’язання, штрафи/пеню, які збільшуються або зменшуються за результатами такого оскарження та потребують складення нового податкового повідомлення-рішення;
— якщо податкове повідомлення-рішення скасоване контролюючим органом вищого рівня під час процедури його адміністративного оскарження (через невідповідність таких рішень актам законодавства) та платникові податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, яке містить виправлені показники.
Отже, з огляду на вищенаведене ми розуміємо, що такі зміни пов’язані з тривалою процедурою оскарження податкових повідомлень-рішень до органу ДПСУ та/або до суду. Адже у нас уже неодноразово змінювали назви податкових органів та структуру органів ДПСУ, що неодмінно супроводжується ліквідацією/припиненням попередніх органів ДПС, створенням/держреєстрацію їхніх правонаступників.
Особливості форм ППР «Р» та «Д»
Згідно з Наказом Мінфіну від 09.10.2025 №513, пеня за заниження податку на доходи нерезидентів більше не включається до податкового повідомлення-рішення форми «Д». Тож саму форму цього ППР змінили.
Тепер податковий орган складатиме ППР форми «Д» лише на суму основного податкового боргу, а суму нарахованої пені у цьому ППР не зазначатиме.
Сам механізм розрахунку пені не змінився і далі регулюється ст. 129 ПКУ. Пеня буде нарахована вочевидь після сплати повної суми донарахованого податку на доходи нерезидентів (на дату сплати (у разі часткової сплати — на дату останнього платежу), проте не пізніше 30 календарного дня з дати отримання ППР форми «Д»).
Що відбувається далі:
— підлягає сплаті:
податкове зобов’язання;
штрафи (у повному обсязі);
пеня, нарахована за загальними правилами ст. 129 ПКУ;
— контролюючий орган має право вживати заходів стягнення.
Практичний аспект: вочевидь у цій ситуації податковий орган має не тільки нарахувати пеню, а й надіслати окреме ППР на суму нарахованої пені (але вже не форми «Д»).
Уніфікація ППР та QR-коди
Нагадаємо, що вимоги до змісту форм ППР наведені у п. 58.1 — 58.2 ПКУ. І наразі форми ППР за Наказом №513:
1) більш уніфіковані. Їх можна надсилати ширшому колу платників податків, зокрема й фізособам, та у всіх потрібних випадках;
2) самі форми міститимуть докладну інформацію про підстави їх складання;
3) податківцям стане легше уникати помилок у складенні податкових повідомлень-рішень, зокрема у їхніх реквізитах, сумах, розрахунках тощо;
4) деякі форми рішень міститимуть QR-коди, що дозволятиме автоматично зчитувати й ідентифікувати інформацію щодо кожного конкретного ППР та про суми, які треба за ними сплатити;
5) на задум авторів, це створює цифрову прозорість щодо сплати податків в Електронному кабінеті, в якому, звісно, будуть відображені ППР із донарахованими сумами податку, штрафу та пені.
Нагадаємо, що в Електронному кабінеті вже запроваджено можливість доступу в режимі реального часу до даних інтегрованих карток зі сплати податків, зборів та інших платежів із можливістю сплатити податки, збори, платежі за допомогою QR-коду.
Висновки
З 26 лютого 2026 року податкові повідомлення-рішення працюють за новими, жорсткіше формалізованими правилами: кожен крок податкового органу та платника фіксується в цифровому форматі.
30 днів після отримання ППР — критичний строк. Саме в цей період платник податку ще може сплатити визначені в ППР грошові зобов’язання без штрафів і пені (п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Пропуск строку автоматично збільшує фінансові втрати.
ППР форми «Д» (податок на доходи нерезидентів) потребує особливої уваги: сума пені в ньому тепер не зазначається, а сплачувати її доведеться. Про нараховану суму пені можна буде дізнатися з іншого ППР, який надішлють податківці.
QR-коди та цифровізація ППР означають повну прозорість і відстежуваність рішень в Електронному кабінеті.
Реорганізація органів ДПС не зупиняє процедури складання ППР: нові правила гарантують безперервність винесення ППР незалежно від змін у податкових органах.
У 2026 році управління податковими ризиками — це вже зона стратегічної уваги керівника: швидка реакція на ППР стає елементом фінансової безпеки бізнесу.