IP-адреса платника податків вивчається податківцями для встановлення місця діяльності: що варто знати

Останні роки, особливо після пандемії, цифровізація, серед іншого, торкнулася й податкових перевірок та стала одним з індикаторів податкового ризику, що безпосередньо вплинуло на контроль бізнесу. Тож податкові органи:

• активно використовують аналітику даних;
• перевіряють зв’язки між платниками податків;
• аналізують не лише документи, а й поведінку платника в цифровому середовищі.

І саме тут з’являється далеко не новий, але чинник, що легко виявляється, — IP-адреса.

Водночас і класичне поняття «місце госпдіяльності» також поступово трансформується:

• бізнес працює онлайн із використання електронного документообігу (ЕДО);
• управління дедалі частіше здійснюється дистанційно;
• офіс стає формальним.

Але для податкової це не означає, що контроль послаблюється.

Юрадреса — вже не фактичне місце діяльності

Багато платників досі орієнтуються лише на юрадресу. Але податкова вже давно дивиться ширше.

Що реально цікавить податкові органи:

• де ухвалюються управлінські рішення;
• де ведеться бухоблік;
• де перебуває керівник або бенефіціар;
• де фактично провадиться діяльність (переважно ліцензована, прив’язана до офісу / складу / приміщення).

Тобто ключове — «центр управління бізнесом», а не запис у ЄДР.

Важливо: нагадаємо, що відповідно до ст. 93 ЦКУ місцезнаходженням юрособи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юрособи (переважно перебуває керівництво) та здійснення управління й обліку. Проте ці зміни від 2010 року і вже давно не відповідають сьогоденню, коли керування бізнесом здійснюється онлайн по всій території України (і не тільки!), звітність подається та обмін первинними документами також здійснюється онлайн, а сама інформація вже здебільшого зберігається у хмарі. Тож офіс за ЄДР — не більше, ніж фізичний зв’язок із бізнесом задля перевірочної роботи контролюючих органів та місце розташування серверів.

Що таке IP-адреса і чому вона важлива

IP-адреса — це технічний ідентифікатор пристрою у мережі. Для податкової вона важлива не сама собою, а як доказ зв’язку між суб’єктами або місцем діяльності.

Наприклад:

• кілька ФОПів заходять до кабінету платника з однієї IP-адреси;
• бухгалтерія ведеться та звітність подається з однієї точки;
• фактичне управління здійснюється онлайн з іншої країни (знову ж таки визначено за IP-адресою).

З погляду податкових органів це може свідчити:

• про дроблення бізнесу (про це ми писали за посиланням);
• про єдиний центр управління;
• про відсутність реальної діяльності за адресою.

До речі, органи ДПС для виявлення схем стежать за IP-адресами доволі давно — податківці під час перевірок одного з підприємств виявили факт використання ФОПів з метою мінімізації податкових зобов’язань (донараховано понад 4 млн грн штрафів), зокрема надавало частину орендованих приміщень у суборенду ФОПам за заниженою вартістю, постачало товари у продаж, подавало власну податкову звітність та податкову звітність підконтрольних підприємців з однієї IP-адреси.

Як податкова отримує інформацію про IP-адресу

Податкова не «зламує комп’ютери», а отримує дані з легальних джерел:

1. Електронні сервіси: електронний кабінет платника, подання звітності, електронне листування — усі ці дії залишають технічні логи.

2. Банки та фінмоніторинг: банки також фіксують IP-адреси при онлайн-операціях у межах фінансового моніторингу для запобігання шахрайству та підтвердження податкового резидентства.

Нагадуємо, що банківська таємниця зберігається, проте податкова має право на отримання інформації про рахунки, особливо якщо операції визнані ризиковими (наприклад, нетипові платежі, різке зростання оборотів).

3. Міжнародний обмін інформацією: CRS, BEPS. Це дозволяє порівняти рух коштів, місце управління / перебування та податкову резидентність.

4. Аналітика податкової (ризик-орієнтований підхід): пошук зв’язків між компаніями, виявлення «груп», підконтрольних ФОП, аналіз повторюваних госпоперацій.

Судова практика: формальний бізнес більше не працює

Наприклад, у справі №420/5034/25 (постанова від 06.05.2025) податковий орган стверджував, що підставою для включення ТОВ до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік стало встановлення ГУ ДПС ризиків, котрі відповідають критерію високого та низького ступеня ризику, а саме:

• рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
• рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю;
• ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн грн.

Проте суд наголосив на відсутності жодних доказів того, що ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, також використовується більш ніж сімома різними платниками податків.

Водночас, якщо йдеться про використання однієї IP-адреси як доказ антиконкурентних узгоджених дій, то, як показує справа №910/102/25 (постанова ВС від 13.11.2025), використання однієї IP-адреси двома учасниками торгів вказує на їхню спільну діяльність та синхронність дій під час подання тендерних пропозицій, що може бути достатнім для кваліфікації дій як антиконкурентних.

Підсумуймо: для органів ДПС IP-адреса є інструментом виявлення ризиків, проте суди не надають доказам збігу IP-адрес беззаперечності податкових порушень.

Основні положення судової практики щодо IP-адрес у спорах з ДПС вказують на:

• збіг IP-адрес — не доказ фіктивності: суди схиляються до думки, що використання однієї і тієї самої IP-адреси різними госпсуб’єктами логічно свідчить лише про використання однієї точки доступу до Інтернету, а не про взаємопов’язаність осіб;
• технологію NAT (Network Address Translation): провайдери часто використовують технологію NAT, яка дозволяє багатьом незалежним абонентам виходити в Інтернет через одну публічну (білу) IP-адресу. Це означає, що різні компанії можуть мати однакову IP-адресу, не маючи нічого спільного;
• первинні документи — пріоритет: якщо госпоперація є реальною, підтверджена первинними документами, однакова IP-адреса не може бути єдиною підставою для визнання операцій фіктивними;
• ризики для орендодавців: компанії, що надають послуги віртуального офісу або орендують офіси зі спільною мережею, мають бути готові доводити незалежність своїх орендарів, якщо ДПС виявить збіг IP-адрес у звітності;
• доступ до ЄРПН: податкова часто використовує інформацію про IP-адреси (наприклад, зі систем подання звітності) для доведення того, що податкові накладні реєструвалися з одного комп’ютера. Проте суди вимагають додаткових доказів, окрім лише інформації про IP-адресу.

Чи можна керувати бізнесом онлайн

Логічно припустити, що сумніви у податкових органах виникають і тоді, коли IP-адреса реєструється за межами України. І це стосується як доступу до електронного кабінету платника, ЕРПН та інших електронних ресурсів, так і фактично управління госпдіяльністю підприємства, що фактично за даними ЄДР перебуває та провадить госпдіяльність в Україні. Те саме стосується й ФОПів, які тимчасово перебувають за кордоном на тимчасовому захисті ЕС чи інших країн світу.

Тож, загалом, керувати бізнесом онлайн можна, проте з нюансами.

Безпечно, якщо:

• є реальна структура бізнесу;
• є персонал / офіс / активи;
• первинні документи відповідають чинному законодавству України.

Ризиковано, якщо:

• управління повністю з-за кордону;
• фізичної присутності немає;
• всі ФОПи фактично працюють «з одного ноутбука».

Тож наслідки можуть бути вкрай неприємні: у справі №640/24334/21, постанова ВС від 06.08.2024, ГУ ДПС наголосив на непідтвердженні ТОВ правомірності формування даних податкового обліку за госпопераціями з огляду на відсутність реального вчинення госпоперацій з придбання підрядних робіт та їх подальше використання в госпдіяльності — контрагенти використовували ІР-адреси країни Німеччина. Проте для суду цей чинник не вказує на недоліки в оформленні первинних документів.

Отже, загалом, суди наразі не змінили свого підходу до невизнання податкової інформації, у т. ч. й щодо IP-адрес, єдиним доказом щодо фіктивності госпоперацій. Податковим органам слід збирати ґрунтовнішу доказову базу.

Утім, тут важливо звернути увагу на ще один момент: якщо фізособа перебуває за кордоном понад 183 дні, вона може втратити статус податкового резидента України, що змінює правила оподаткування її доходів. Про позицію фінансових органів інших держав ми писали за посиланням.

Хоча ситуація навколо цього питання досі неоднозначна з боку як податкових органів України, так і фінансових органів за кордоном. Зокрема, через тимчасовий статус українців у ЄС, кожна країна ЄС ухвалює рішення щодо осіб, які перебувають після 24.02.2022 на її території, самостійно з врахуванням багатьох чинників.

Водночас ДПСУ під час воєнного стану зазвичай обмежує доступ до своїх електронних сервісів (Електронний кабінет, системи подання звітності) з іноземних IP-адрес задля безпеки, що створює і ризики блокування IP. У такому разі користувачеві доведеться звертатися до ДПС для зняття обмежень, наводячи свою статичну іноземну IP-адресу, ПІБ та РНОКПП (або ЄДРПОУ).

Як приховати IP-адресу?

Ай би як дивно це звучало, але Держспецзв’язку надав офіційні роз’яснення, як приховувати IP-адресу.

ІP-адреса, або Internet Protocol address, — це унікальний числовий ідентифікатор гаджета у мережі, потрібний для передання інформації між пристроями. IP-адресу має кожен комп’ютер, планшет, смартфон, підключений до Інтернету. Вона може бути статичною (постійною, надається провайдером) та динамічною (змінюється щоразу при під’єднанні до Інтернету).

Задля захисту та чистоти використання інформації у цифровому просторі є декілька способів приховати IP-адресу, зокрема:

• найпростіший та найнадійніший спосіб — за допомогою VPN-сервісів. Як раніше роз’яснювала Держспецзв’язку, при під’єднанні до віртуальної приватної мережі створюється захищений канал між комп’ютером користувача і VPN-сервером. Дані в ньому надійно зашифровані. При використанні VP оновлена IP-адреса зазвичай створюється з іншого міста або країни;
• за допомогою анонімного проксі-сервера, який працює як посередник між пристроєм та інтернет-мережею.

Отже, для того щоб зменшити податкові ризики визнання госпоперацій нереальними чи визнання контролерами факту «дроблення» бізнесу, варто скористатися наданим Держспецзв’язку порадами.

Таблиця. Ризик — що перевіряє ДПС — наслідки

Висновки для керівника та бухгалтера

1. IP-адреса — це не самостійний доказ, але важливий індикатор.

2. Податкові органи оцінюють сукупність чинників, а не один критерій.

3. Онлайн-управління дозволене, але потребує обґрунтування.

4. Важливо мати логіку бізнесу, документи та структуру.

5. Найбільша помилка — думати, що «технічні речі не перевіряють».