Суттєво. Закон про Держбюджет – 2025 встановив спеціальні правила використання працівниками держорганів щорічних відпусток, зароблених ними станом на 2025 рік. А Мінекономіки відповів на деякі запитання, які виникли у таких працівників та їх роботодавців.
! Державним органам та їх працівникам
Мінекономіки розглянуло Ваше звернення від 06.11.2025 та в межах компетенції повідомляє:
Згідно зі статтею 30 Закону України від 19.11.2024 №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі — Закон №4059) у 2025 році відпустки, визначені пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон №504), на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2025 року.
У разі невикористання працівником державного органу відпусток, визначених частиною першою цієї статті, йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.
Відповідно до статті 57 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі — Закон №889) державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Статтею 59 Закону №889 встановлено, що щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №504 щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Тобто відправною датою для визначення робочого року, за який надається щорічна відпустка, є дата укладення трудового договору.
Отже, на кінець 2025 року останнім відпрацьованим робочим роком для працівників державного органу буде 2024 — 2025 робочий рік.
Згідно зі статтею 2 Закону №504 право на відпустки забезпечується забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 Закону №504.
Частиною четвертою статті 24 Закону №504 визначено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією.
При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Ураховуючи зазначене, за бажанням працівника, лише після використання ним 24 календарних днів щорічної відпустки (за робочий рік, за який надається відпустка), за решту днів невикористаної щорічної відпустки має бути виплачено грошову компенсацію.
Таким чином, за умови використання працівником 24 днів щорічної відпустки за відповідний робочий рік, він має право на компенсацію за частину невикористаної щорічної відпустки.
З огляду на викладене, враховуючи норми статті 30 Закону №4059, щорічні відпустки за відпрацьований 2024 — 2025 робочий рік мають бути використані працівником державного органу до кінця 2025 року, а у разі невикористання зазначених відпусток такому працівнику в кінці 2025 року в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачена грошова компенсація за решту днів невикористаної щорічної відпустки лише після використання 24 календарних днів щорічної відпустки.
Крім цього, статтею 58 Закону №889 визначено, що за кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №270 (зі змінами) (далі — Порядок), додаткова відпустка конкретної тривалості надається державним службовцям після досягнення відповідного стажу державної служби.
Додаткова відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток.
В той же час, на відміну від щорічної основної відпустки надання додаткової відпустки за стаж державної служби, а також виплата грошової компенсації за невикористану таку відпустку залежить від дати виповнення стажу державної служби.
Тому, на кінець 2025 року останнім відпрацьованим роком державного службовця у значенні Закону №4059 вважається рік, що починається з приведеної дати виповнення відповідного стажу державної служби, яка настала у 2024 році.
Отже, враховуючи положення пункту 10 Порядку, якщо працівник державного органу не використав додаткову відпустку за стаж державної служби, право на яку набув у 2024 році, йому відповідно до статті 30 Закону №4059 в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні такої невикористаної відпустки.
Додаткові відпустки працівників державного органу, право на які вони набули у 2025 році, не підлягають компенсації згідно зі статтею 30 Закону №4059.
Стаття 30 Закону №4059 не містить норми, що дата закінчення відпустки не може припадати на 2026 рік.
На практиці, якщо відпустка розпочинається, наприклад, 22.12.2025, і її тривалість становить 30 календарних днів, вона закінчиться 20.01.2026. Така відпустка вважається наданою та використаною у 2025 році, оскільки її початок припадає на 2025 рік і в цьому ж році здійснюється її оформлення та оплата.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.
Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України А. ТЕЛЮПА