Чи треба нараховувати ЄСВ на дохід померлого працівника: дві думки ДПС
ІПК від 24.07.2025 №3978/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК роз’яснює, як нараховувати ЄСВ на суми зарплати й інших виплат померлого працівника та відображати дані про нарахування таких виплат в об’єднаній звітності.
У свіжій консультації від 24.07.2025 №3978/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК (див. «ДК» №31/2025) податківці роз’яснили, як нараховувати ЄСВ на суми зарплати, компенсацію за дні невикористаної відпустки, допомогу у зв’язку тимчасовою непрацездатністю, інші виплати померлого працівника та відображати їх в об’єднаній звітності.
Питання, яке хвилює багатьох роботодавців:
1. Чи нараховувати ЄСВ на виплати, нараховані померлому працівникові після його смерті, але за період, який закінчується днем його смерті, що належалися померлому працівникові, але не були ним одержані?
2. Чи відображати дані про нарахування (виплату) в об’єднаній звітності?
Загальні правила звільнення померлого працівника
Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками ЄСВ є роботодавці.
ЄСВ нараховується на суму:
— зарплати кожної застрахованої особи (до якої належать і відпусткові, і компенсація за невикористані відпустки);
— оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за кошти роботодавця;
— допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, які виплачуються за кошти ПФУ.
Водночас застрахована особа — це фізособа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №2464).
Страхувальниками щодо працівників є роботодавці, бо вони згідно із Законом №2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок у цьому випадку (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №2464).
Роботодавець сплачує ЄСВ за працівника. Тобто сплата ЄСВ безпосередньо пов’язана з наявністю трудових відносин.
Наказ (розпорядження) керівника підприємства про розірвання трудового договору з померлим працівником видається на підставі копії свідоцтва про смерть, в якому зазначено дату смерті працівника.
Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника. Яка здебільшого не збігається з датою видання наказу, бо оформлюють припинення трудових відносин вже після їх фактичного припинення.
Строки розрахунку при звільненні встановлює ст. 116 КЗпП. Вона каже, що остаточний розрахунок зі звільненим працівником має проводитися в день звільнення. Отже, нарахування і виплату йому належної зарплати, компенсації за невикористані відпустки тощо треба здійснити у день звільнення.
Із померлим працівником виконати це правило вийде — адже його звільняють «заднім числом». Нараховують зарплату й інші виплати остаточного розрахунку в день складання наказу про звільнення у зв’язку зі смертю.
І це призводить до неоднозначності відповіді на запитання: чи нараховувати ЄСВ на суми остаточного розрахунку з померлим працівником?
Що податківці казали ще нещодавно
Раніше, у ІПК від 02.12.2024 №5498/ІПК/99-00-24-03-03, податківці вже відповідали на запитання стосовно нарахування ЄСВ на виплати, нараховані померлому працівникові, та відображення даних про нарахування (виплату) в об’єднаній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Тоді йшлося про компенсацію за невикористану відпустку, яка була нарахована за 14 календарних днів після його смерті.
І тоді податківці відповіли: ні, ЄСВ нараховувати не потрібно, адже така компенсація нараховується вже після дня звільнення працівника. Так, наказ склали на 14 днів пізніше дати смерті, але ж припинення трудових відносин відбулося саме в день смерті. Тому, якщо нарахування компенсації відбувається на 14 днів пізніше припинення трудових відносин, така компенсація не є об’єктом нарахування ЄСВ.
А це означає, що в об’єднаній звітності показувати цю компенсацію треба тільки в додатку 4ДФ (адже з неї утримуються ПДФО та ВЗ).
Тепер податківці консультують інакше
У свіжій консультації від 24.07.2025 №3978/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК податківці змінили позицію і наполягають на тому, що і на зарплату померлого працівника, і на компенсацію за невикористану відпустку тощо, які нараховані вже після його смерті, все ж таки треба нараховувати ЄСВ.
На виплати, нараховані підприємством померлому працівникові за період, який закінчується днем його смерті, ЄСВ нараховується та сплачується на загальних підставах.
У такому разі доходи працівника з метою нарахування ЄСВ належатимуть до місяця його смерті.
У додатку 1 такі доходи треба буде показати в місяці нарахування. У графі 10 — місяць, за який нараховано цей дохід, — і це буде місяць, у якому працівник помер. З огляду на новий підхід податківців ЄСВ треба буде нарахувати і показати в додатку 1 зі суми остаточного розрахунку (зарплати, компенсації за невикористані відпустки тощо), який належався працівникові на день смерті. Суму ЄСВ у такому разі нараховують за звичайними правилами нарахування ЄСВ у місяці звільнення працівника:
Мінімальний страховий внесок (якщо сума нарахувань за такий місяць буде менша за МЗП) не донараховують. Тобто ЄСВ нараховують з фактичного доходу.
Максимальна база нарахування ЄСВ у 2025 році — 160 тис. грн. Тому, якщо загальна сума остаточного розрахунку перевищить цей поріг, ЄСВ нараховуємо лише з доходу в межах 160 тис. грн.
Як пояснюють податківці, згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, доходи у вигляді зарплати, яка не була одержана померлим працівником, відображаються податковим агентом з ознакою доходу «101» із зазначенням ідентифікаційного номера померлого працівника.
Отже, в додатку 4ДФ зарплату і компенсацію за невикористані відпустки такого працівника відображаємо в місяці нарахування з ознакою доходу «101» і не забуваємо уточнити дату його звільнення.
Обов’язково зафіксуємо факт звільнення працівника і в додатку 5! При цьому наказ, за яким відбулося звільнення, буде датований пізніше, ніж дата самого звільнення — це нормальна ситуація при звільненні працівника у зв’язку зі смертю.
На чиєму боці редакція?
Тут важко обрати сторону, бо дві протилежні консультації видали самі податківці з різницею у пів року. Тобто буквально в грудні 2024 вони консультували так, а в липні 2025 — вже інакше.
Але в обох випадках це відбувалося в індивідуальних податкових консультаціях (ІПК). А ІПК має індивідуальний характер і може бути використана виключно тим платником податків, якому її надано. Про що податківці недарма нагадують наприкінці кожної такої консультації.
Тобто той роботодавець, який отримав ІПК, в якій сказано, що ЄСВ нараховувати не потрібно, і який вчинив саме так, убезпечений під час перевірки, якщо податківці передумають. Адже його ІПК не відкликали і не скасували.
Решта роботодавців ризикували, застосовуючи таку консультацію. Проте вони мають можливість отримати власну ІПК з позитивним тлумаченням, враховуючи, як швидко податківці змінюють думку на протилежну.
А роботодавець, якщо він буде не згоден з отриманою ІПК, матиме право оскаржити її в суді. Суд обере ту позицію, яку вважатиме правильнішою. І якщо це буде позиція роботодавця, податківці на підставі судового рішення будуть змушені скасувати неправильну консультацію і видати нову.
Читайте також: