Суттєво. Податківці за запитом від Комітету при ВРУ розглянули запитання про податкову соцпільгу, строки реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, бази оподаткування при оренді нерухомості у фізосіб тощо.
! Платникам податків
Державна податкова служба України розглянула запит Комiтету Верховної Ради України з питань фiнансiв, податкової та митної полiтики вiд 20.06.2025 №04-32/10-2025/143946 та згiдно з додатком надає в межах компетенцiї вiдповiдi на запитання платникiв податкiв щодо застосування окремих норм податкового законодавства України.
Додаток: на 10 арк. в 1 прим.
Заступник Голови С. ЛИСЕЮК
Додаток до листа ДПС від 16.07.2025 №760/2/99-00-24-01-04-02
Ситуацiя: Щодо невизначеностi стосовно того, чи поширюється пiдвищена ПСП на УБД, якi наразi проходять вiйськову службу.
Питання: Чи мають право на пiдвищену податкову соцiальну пiльгу учасники бойових дiй (зокрема вiйськовослужбовцi ССО), якi беруть участь у бойових дiях у межах захисту територiальної цiлiсностi України?
Уточнення: Чи мають право на пiдвищену ПСП члени сiмей загиблих вiйськовослужбовцiв?
Вiдповiдь: Оподаткування доходiв фiзичних осiб регламентується роздiлом IV Податкового кодексу України (далi — ПКУ).
Статтею 169 ПКУ визначено порядок надання податкової соцiальної пiльги, її розмiр, перелiк категорiй платникiв податку, якi мають право на таку пiльгу та обмеження щодо її застосування.
Так вiдповiдно до п. 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного вiд одного роботодавця у виглядi заробiтної плати, на суму податкової соцiальної пiльги.
Пiдпунктом 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що роботодавець — це юридична особа (її фiлiя, вiддiлення, iнший вiдокремлений пiдроздiл чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фiзичних осiб на пiдставi укладених трудових договорiв (контрактiв) та несе обов'язки iз сплати їм заробiтної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фiзичних осiб до бюджету, нарахувань на фонд оплати працi, iншi обов'язки, передбаченi законами.
Заробiтна плата для цiлей роздiлу IV ПКУ — це основна та додаткова заробiтна плата, iншi заохочувальнi та компенсаційні виплати, якi виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з вiдносинами трудового найму згiдно iз законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Статтею 2 Закону України вiд 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату працi» визначено структуру заробiтної плати.
Основна заробiтна плата. Це — винагорода за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, обслуговування, посадовi обов'язки). Вона встановлюється у виглядi тарифних ставок (окладiв) i вiдрядних розцiнок для робiтникiв та посадових окладiв для службовцiв.
Додаткова заробiтна плата. Це — винагорода за працю понад установленi норми, за трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi. Вона включає доплати, надбавки, гарантiйнi i компенсацiйнi виплати, передбаченi чинним законодавством; премії, пов'язанi з виконанням виробничих завдань i функцiй.
Iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати. До них належать виплати у формi винагород за пiдсумками роботи за рiк, премiї за спецiальними системами і положеннями, виплати в рамках грантiв, компенсацiйнi та інші грошовi i матерiальнi виплати, якi не передбаченi актами чинного законодавства, або якi провадяться понад встановленi зазначеними актами норми.
Згiдно з пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соцiальна пiльга не може бути застосована до заробiтної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового чи майнового (речового) забезпечення вiйськовослужбовцiв, що виплачуються з бюджету.
Вiдповiдно до частини шостої ст. 2 Закону України вiд 25 березня 1992 року №2232-XII «Про вiйськовий обов'язок i вiйськову службу» визначено, що вiйськова служба за призовом пiд час мобiлiзацiї на особливий перiод є одним iз видiв вiйськової служби.
Статтею 9 Закону України вiд 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їx сiмей» встановлено, що держава гарантує вiйськовослужбовцям достатнє матерiальне, грошове та iншi види забезпечення в обсязi, що вiдповiдає умовам вiйськової служби, стимулює закрiплення квалiфiкованих вiйськових кадрiв.
Таким чином, у разi якщо працiвник, призваний на вiйськову службу за призовом пiд час мобiлiзацiї на особливий перiод отримує заробiтну плату (середнiй заробiток) та одночасно грошове чи майнове (речове) забезпечення вiйськовослужбовця, що виплачуються з бюджету, то роботодавець пiд час нарахування заробiтної плати такому працiвнику не має право на застосування податкової соцiальної пiльги.
Водночас слiд зазначити, що члени сiмей загиблих вiйськовослужбовцiв не вiднесенi до перелiку категорiй платникiв податку, які мають право на податкову соцiальну пiльгу вiдповiдно до ст. 169 ПКУ.
Ситуацiя: Щодо визначення строкiв реєстрацiї розрахункiв коригування в Єдиному реєстрi податкових накладних (ЄРПН).
Зараз дiє спецiальний порядок: розрахунок коригування (РК) до податкової накладної, який передбачає зменшення суми компенсації вартостi товарiв/послуг (так званий «мiнусовий РК»), має бути зареєстрований протягом 18 календарних днiв з дня його отримання покупцем. Але на практицi виникає неоднозначюсть у тлумаченю цього строку.
Питання: Чи враховується дата отримання розрахунку коригування у 18 календарних днiв, якi вiдведенi для його реєстрацiї в ЄРПН?
Уточнення: Чи можна вважати 18-й календарний день (включно), рахуючи з дня, наступного за датою отримання «мiнусового» розрахунку коригування, останнiм допустимим днем для його реєстрацiї в ЄРПН без порушення строкiв?
Вiдповiдь: Тимчасово, протягом дiї воєнного стану в Українi та шести мiсяцiв пiсля мiсяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрацiя податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здiйснюється з урахуванням граничних строкiв визначених п. 89 пiдрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Визначенi п. 89 пiдрозд. 2 розд. ХХ ПКУ строки реєстрацiї в ЄРПН застосовуються до податкових накладних / розрахункiв коригування, граничний термiн реєстрацiї в ЄРПН яких припадає на перiод з дати набрання чинностi Законом №2876-IX (тобто з датою складання, починаючи з 16 сiчня 2023 року), та дiють тимчасово протягом дiї воєнного стану в Українi та шести мiсяцiв пiсля мiсяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарiв/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача — платника податку, у яких передбачається зменшення суми компенсацiї вартостi товарiв / послуг їx постачальнику, — протягом 18 календарних днiв iз дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Тобто, дата отримання розрахунку коригування покупцем є першим календарним днем для обрахунку 18 календарних днiв, передбачених п. 89 пiдрозд. 2 розд. ХХ ПКУ для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, у яких передбачається зменшення суми компенсацiї вартостi товарiв / послуг їx постачальнику.
Ситуацiя: Щодо встановлення мiнiмальної орендної ставки для фiзичних осiб.
У 2014 роцi мiською радою, вiдповiдно до постанови КМУ №1253 та п. 170.1 ПКУ, прийнято рiшення «Про затвердження мiнiмальної мiсячної оренди 1 кв. м загальної площi нерухомого майна», що регламентує мiнiмальну вартiсть оренди для фiзичних осiб.
Питання: Чи є це рiшення мiської ради обов'язковим до застосування при передачi фiзичним особам нерухомостi в оренду?
Вiдповiдь: Згiдно iз частиною другою ст. 19 Конституцiї України органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їx посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю України та законами України.
Статтею 759 Цивiльного кодексу України (далi — ЦКУ) визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у володiння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).
Вiдносини, що виникають у сферi справляння податків i зборiв, регулюються ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).
Порядок оподаткування доходiв фiзичних осiб регламентується роздiлом IV ПКУ, вiдповiдно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний мiсячний (рiчний) оподатковуваний дохід.
При цьому нормами роздiлу IV ПКУ не передбачено реєстрацiї в органах ДПС договорiв оренди.
Оподаткування доходу вiд надання нерухомостi в оренду (суборенду, емфiтевзис), житловий найм (пiднайм) регламентується ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом платника податку — орендодавця пiд час нарахування доходу вiд надання в оренду об'єктiв нерухомостi iнших, нiж зазначенi в пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну дiлянку, що знаходиться пiд такою нерухомiстю, чи присадибну дiлянку), є орендар (пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розмiру орендної плати, зазначеної в договорi оренди, але не менше нiж мiнiмальна сума орендного платежу за повний чи неповний мiсяць оренди. Мiнiмальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України, виходячи з мiнiмальної вартостi мiсячної оренди одного квадратного метра загальної площi нерухомостi з урахуванням мiсця її розташування, iнших функцiональних та якісних показникiв, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на територiї яких вона розташована, та оприлюднюється у спосiб, найбiльш доступний для жителiв такої територiальної громади. Якщо мiнiмальну вартiсть не встановлено чи не оприлюднено до початку звiтного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розмiру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Вiдповiдно до пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ доходи, зазначенi у пп. 170.1.1 — 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом пiд час їx нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Пунктом 2 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29 грудня 2010 №1253 «Про затвердження Методики визначення мiнiмальної суми орендного платежу за нерухоме майно фiзичних осiб» постановлено рекомендувати органам місцевого самоврядування сіл, селищ, міст, на території яких розмiщене нерухоме майно, що надається в оренду, визначати мiнiмальну вартiсть мiсячної оренди 1 кв. метра загальної площi такого майна за формулою, що мiститься у затвердженiй цiєю постановою Методицi.
Так, ця Методика не застосовується орендарями — фiзичними особами, що не є суб'єктами господарювання.
Водночас пунктом 6 Методики встановлено, що якщо орган мiсцевого самоврядування не визначив мiнiмальної вартостi мiсячної оренди 1 кв. метра загальної площi нерухомого майна чи не оприлюднив її до початку звiтного податкового року у спосiб, найбiльш доступний для жителiв територіальної громади, об'єкт обкладення податком на доходи фiзичних осiб визначається орендарем (крiм орендарiв фiзичних осiб, якi не є суб'єктами господарювання) виходячи з розмiру орендної плати, передбаченого в договорi оренди.
Отже, орган мiсцевого самоврядування зобов'язаний щороку ухвалювати рiшення щодо визначення мiнiмальної вартостi мiсячної оренди 1 кв. метра загальної площi нерухомого майна та оприлюднювати її до початку звiтного податкового року у спосiб, найбiльш доступний для жителiв територiальної громади.
Вiдповiдно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фiзичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, вiдповiдальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку — орендодавець.
При цьому такий орендодавець самостiйно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановленi Кодексом для квартального звiтного (податкового) перiоду, а саме: протягом 40 календарних днiв, пiсля останнього дня такого звiтного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звiтного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року вiдображаються у рiчнiй податковiй декларацiї (пп. «а» пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Згiдно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 вiдс. бази оподаткування щодо доходiв, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податкiв (крiм випадкiв, визначених у пп. 167.2 — 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також доходи вiд надання нерухомостi в оренду (суборенду, емфiтевзис), житловий найм (пiднайм) є об'єктом оподаткування вiйськовим збором (пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 пiдроздiлу 10 роздiлу ХХ «Перехiднi положення» ПКУ).
Ставка вiйськового збору становить 5 вiдс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 пiдроздiлу 10 роздiлу ХХ «Перехiднi положення» ПКУ (пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 пiдроздiлу 10 роздiлу ХХ «Перехiднi положення» ПКУ).
Статтею 179 ПКУ передбачено порядок подання рiчної декларацiї про майновий стан i доходи (податкової декларацii).
Вiдповiдно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкова декларацiя про майновий стан i доходи подається за базовий звiтний (податковий) перiод, що дорiвнює календарному року для платникiв податку на доходи фiзичних осiб — до 1 травня року, що настає за звiтним, крiм випадкiв, передбачених роздiлом IV ПКУ.
При цьому фiзична особа зобов'язана самостiйно до 1 серпня року, що настає за звiтним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданiй нею податковiй декларацiї (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Питання: Яка вiдповiдальнiсть передбачається для фiзичної особи, яка здає нерухомість за ціною, нижчою за встановлену мінімальну, відповідно до цього рiшення мiської ради?
Вiдповiдь: Для орендодавця, який здає нерухомiсть фiзичнiй особi, яка не є самозайнятою особою, та є вiдповiдальним за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, мiнiмальна сума орендного платежу не визначається.
Питання: Чи несе ризики юридична особа, яка орендує об'єкт у фiзичної особи за цiною, нижчою за встановлену у рiшеннi мiськради?
Вiдповiдь: Правовi засади застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 роздiлу XIV ПКУ.
Спрощена система оподаткування, облiку та звiтностi — це особливий механiзм справляння податкiв i зборiв, що встановлює замiну сплати окремих податкiв i зборiв, встановлених пунктом 297.1 статтi 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою I роздiлу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного облiку та звiтностi (пункт 291.2 статтi 291 ПКУ).
Вiдповiдно до пiдпункту 2 пункту 292.1 статтi 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохiд, включаючи дохiд представництв, фiлiй, вiддiлень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звiтного) перiоду в грошовiй формi (готiвковiй та/або безготiвковiй); матерiальній або нематерiальнiй формi, визначенiй пiдпунктом 292.3 статтi 292 ПКУ.
Юридичнi особи — платники єдиного податку третьої групи використовують данi спрощеного бухгалтерського облiку щодо доходiв та витрат з урахуванням положень пiдпунктiв 44.2, 44.3 статтi 44 ПКУ (абзац п'ятий пункту 296.1 статтi 296 ПКУ).
Вiдповiдно до абзацу третього пункту 44.2 статтi 44 ПКУ юридичнi особи — платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облiк доходiв та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну фiнансову полiтику.
Згiдно з пунктом 292.3 статтi 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартiсть безоплатно отриманих протягом звiтного перiоду товарiв (робiт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), наданi платнику єдиного податку згiдно з письмовими договорами дарування та iншими письмовими договорами, укладеними згiдно iз законодавством, за якими не передбачено грошової або iншої компенсацiї вартостi таких товарiв (робiт, послуг) чи їx повернення, а також товари, переданi платнику єдиного податку на вiдповiдальне зберiгання i використанi таким платником єдиного податку.
При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є, зокрема, дата пiдписання платником єдиного податку акта приймання-передачi безоплатно отриманих товарiв (робiт, послуг) (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Частиною четвертою статтi 632 ЦКУ, встановлено, що у разi якщо цiна у договорi не встановлена i не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи iз звичайних цiн, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Враховуючи викладене, якщо на дату пiдписання платником єдиного податку третьої групи (юридичної особи) акта оренди об'єкта у фiзичної особи за цiною, нижчою встановленою у рiшеннi мiськради, до суми доходу платника єдиного податку (юридичної особи) включається вартiсть такої орендної плати, визначена не нижче звичайної цiни.
Питання: Якщо з 2014 року рішення не переглядалося і не оприлюднюється щороку, чи можна вважати його чинним для цiлей оподаткування доходу вiд оренди?
Уточнення: Чи можна вважати, що вищезазначене рiшення мiської ради, ухвалене у 2014 роцi, залишається чинним для цiлей оподаткування доходу фiзичних осiб вiд оренди, доти, поки не буде скасоване або змiнене, чи все ж таки необхiдно щороку ухвалювати та оприлюднювати нове рiшення до початку звiтного року, аби воно мало силу для визначення об'єкта оподаткування згiдно з пп. 170.1.2 ПКУ?
Вiдповiдь: Враховуючи вищевикладенi норми абзацу другого пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ та пункту 6 Методики орган мiсцевого самоврядування зобов'язаний щороку ухвалювати рiшення щодо визначення мiнiмальної вартостi мiсячної оренди 1 кв. метра загальної площi нерухомого майна та оприлюднювати її до початку звiтного податкового року у спосiб, найбiльш доступний для жителiв територiальної громади.
У разi, якщо мiнiмальну вартiсть не встановлено чи не оприлюднено до початку звiтного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розмiру орендної плати, зазначеного в договорi оренди.
Ситуацiя: Щодо визначення суми доходу, у разi застосування еквайрингу банкiвського та iнтернет еквайрингу для юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв (спрощена та загальна система).
За прикладом: покупець сплатив аванс у розмiрi 1 000 грн 31.12.2024, а на рахунок продавця фактично надiйшло 990 грн 02.01.2025 (з урахуванням комісії банку).
Питання 1: У випадку, коли з ФОП на спрощенiй системi розрахувались через оплату картою в магазинi (банкiвський еквайринг) — яку суму вiн повинен включити до доходу для цiлей оподаткування єдиним податком та в якому звiтному перiодi (2024 чи 2025 рiк)?
Питання 2: У випадку, коли з ФОП на спрощенiй системi розрахувались через оплату картою в iнтернет-магазинi (iнтернет-еквайринг) — яку суму вiн повинен включити до доходу для цiлей оподаткування єдиним податком та в якому звiтному перiодi (2024 чи 2025 рiк)?
Вiдповiдь на питання 1 та 2:
Особливостi застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi визначено главою I роздiлу XIV ПКУ.
Згiдно пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом ФОП є дохiд, отриманий протягом податкового (звiтного) перiоду в грошовiй формi (готiвковiй та/або безготiвковiй); матерiальнiй або нематерiальнiй формi, визначенiй пунктом 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отриманi такою фiзичною особою пасивнi доходи у виглядi процентiв, дивiдендiв, роялтi, страховi виплати i вiдшкодування, доходи у виглядi бюджетних грантiв, а також доходи, отриманi вiд продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на правi власностi фiзичнiй особi та використовується в її господарськiй дiяльностi.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштiв платнику єдиного податку у грошовiй (готiвковiй або безготiвковiй) формi, дата пiдписання платником єдиного податку акта приймання-передачi безоплатно отриманих товарiв (робiт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартiсть, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованостi, за якою минув строк позовної давностi (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
З урахуванням листа Мiнiстерства фiнансiв України вiд 10.04.2024 за №11210-04-62/11995, датою отримання доходу платниками єдиного податку — ФОП при здiйсненнi розрахункiв за допомогою РОS-термiналiв з видачею фiскального (касового) чека є дата, зазначена у фiскальному (касовому) чековi.
Тому, якщо з ФОП на спрощенiй системi оподаткування розраховувались через оплатою картою в магазинi (банкiвський-еквайринг) або в iнтернет-магазинi (iнтернет-еквайринг) з видачею фiскального (касового) чеку, то доходом для цiлей оподаткування єдиним податком є вся сума виручки, включаючи комiсiю банку, а датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фiскальному (касовому) чековi.
Питання 3: У випадку, коли з ФОП на загальнiй системi розрахувались через оплату картою в магазинi (банкiвський еквайринг) — яку суму вiн повинен включити до доходу для цiлей оподаткування ПДФО та вiйськовим збором та в якому звiтному перiодi (2024 чи 2025 рiк)?
Питання 4: У випадку, коли з ФОП на загальнiй системi розрахувались через оплату картою в iнтернет-магазинi (iнтернет еквайринг) — яку суму вiн повинен включити до доходу для цiлей оподаткування ПДФО та вiйськовим збором та в якому звiтному перiодi (2024 чи 2025 рiк)?
Вiдповiдь на питання 3 та 4:
Оподаткування доходiв, отриманих ФОП вiд провадження господарської дiяльностi, крiм осiб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено ст. 177 ПКУ.
Вiдповiдно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохiд, тобто рiзниця мiж загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовiй та негрошовiй формi) документально пiдтвердженими витратами, пов'язаними з господарською дiяльнiстю такого ФОП.
Отже датою отримання доходу є: дата фактичного надходження коштiв на поточний рахунок у форматi IBAN, у касу; у разi здiйснення розрахункiв у негрошовiй формi — дата отримання iнших видiв компенсацiй вартостi поставлених (або тих, що пiдлягають поставцi) ним товарiв; при здiйсненнi розрахункiв за допомогою платiжних термiналiв (РОS-термiналiв) з видачею фiскального (касового) чека — дата, вказана у фiскальному чеку.
3 урахуванням листа Мiнiстерства фiнансiв України вiд 10.04.2024 за №11210-04-62/11995, датою отримання доходу ФОП на загальнiй системi оподаткування при здiйсненнi розрахункiв за допомогою РОS-термiналiв з видачею фiскального (касового) чека є дата, зазначена у фiскальному (касовому) чековi.
Таким чином якщо з ФОП на загальнiй систем оподаткування розраховувались за через оплату картою в магазинi (банкiвський-еквайринг) або в iнтернет-магазинi (iнтернет-еквайринг) з видачею фiскального (касового) чеку, то доходом для цiлей оподаткування ПДФО є вся сума виручки, включаючи комiсiю банку, а датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фiскальному (касовому) чековi.
Питання 5: У випадку, коли з юридичною особою на спрощенiй системi оподаткування розрахувались через оплату картою в магазинi (банкiвський еквайринг) — яку суму вона повинна включити до доходу для цiлей оподаткування єдиним податком та в якому звiтному перiодi (2024 чи 2025 рiк)?
Питання 6: У випадку, коли з юридичною особою на спрощенiй системi розрахувались через оплату картою в iнтернет-магазинi (iнтернет еквайринг) — яку суму повинна включити до доходу для цiлей оподаткування єдиним податком та в якому звiтному перiодi (2024 чи 2025 рiк)?
Вiдповiдь на питання 5 i 6:
Особливостi застосування спрощеної системи оподаткування, облiку та звiтностi визначено главою I розд. XIV ПКУ.
Згiдно пп. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохiд, включаючи дохід представництв, фiлiй, вiддiлень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звiтного) перiоду в грошовiй формi (готiвковiй та/або безготiвковiй); матерiальнiй або нематерiальнiй формi, визначенiй п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштiв платнику єдиного податку у грошовiй (готiвковiй або безготiвковiй) формi, дата пiдписання платником єдиного податку акта приймання-передачi безоплатно отриманих товарiв (робiт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартiсть, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованостi, за якою минув строк позовної давностi (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
3 урахуванням листа Мiнiстерства фiнансiв України вiд 07.03.2025 за №11210-09-62/7098, датою отримання доходу платниками єдиного податку — юридичними особами при здiйсненнi розрахункiв за допомогою РОS-термiналiв з видачею фiскального (касового) чека є дата, зазначена у фiскальному (касовому) чековi.
Тому, якщо з юридичною особою на спрощенiй системi оподаткування розраховувались через оплату картою в магазинi (банкiвський-еквайринг) або в інтернет-магазинi (iнтернет-еквайринг) з видачею фiскального (касового) чеку, то доходом для цiлей оподаткування єдиним податком є вся сума виручки, включаючи комiсiю банку, а датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фiскальному (касовому) чековi.
Питання 7: У випадку, коли з юридичною особою платником ПДВ розрахувались через оплату картою в iнтернет-магазинi (iнтернет-еквайринг) — якщо це перша подiя, на яку дату виникає податкове зобов'язання з ПДВ у такому випадку?
Питання 8: У випадку, коли з юридичною особою платником ПДВ розрахувались через оплату картою в магазинi (банкiвський еквайринг) — якщо це перша подiя, на яку дату виникас податкове зобов'язання з ПДВ у такому випадку?
Вiдповiдь на питания 7 i 8:
Якщо за операцiєю юридичної особи (платника ПДВ) з постачання товарiв/послуг першою подiєю є оплата за такi товари/послуги (у тому числi за допомогою еквайрингу платiжних систем та банку з використанням платiжних карток), а не фактичне постачання таких товарiв/послуг, то обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ виникає на дату зарахування коштiв на рахунок юридичної особи (платника ПДВ), що вiдкритий у банку / небанкiвському надавачу платiжних послуг.