РРО та платіжні сервіси: роз’яснення ДПСУ
Податківці видали свіжу ІПК (див. «ДК» №39/2024) продавцю товарів та послуг, який приймає оплату за допомогою платіжного сервісу. Спробуймо з’ясувати, потрібен йому РРО чи ні?
У коментованій ІПК податківці роз’яснили, як застосовувати правило звільнення від застосування РРО, викладене у п. 14 ст. 9 Закону про РРО. Дослівно воно звучить так: РРО та/або програмні РРО і розрахункові книжки не застосовуються «при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів».
Тобто мають виконуватися три умови:
— оплата приймають саме за послуги. Треба чітко розуміти, що ви надаєте саме послуги, а не виконуєте роботи. Позаяк термін «послуга» у Законі про РРО не визначено, то дивимося ЦКУ — глава 61 про договір підряду і глава 63 про послуги. Ознаки договорів підряду та надання послуг викладені у ст. 873 та 901 ЦКУ. Потрібно впевнитися, що ваш договір відповідає вимогам ст. 901 ЦКУ — виконавець надає послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Наприклад, розроблення дизайну приміщення і нагляд за його втіленням — це послуга, бо вона споживається під час її надання, а ремонт приміщення за цим дизайном — це вже робота;
— оплату приймають у безготівковій формі — прямим переказом на рахунок виконавця, за допомогою еквайрингу, через ПТКС і за допомогою будь-яких банківских систем і сервісів, за яких виконавець готівку не отримує;
— виконавець повинен повністю відмовитися від прийняття готівки в оплату за послуги.
Що каже НБУ?
НБУ у листі від 28.09.2020 №57-0009/53844 зазначав, що перекази за допомогою сервісів переказу коштів (Liqpay, Portmone, iPay тощо), банківських систем дистанційного обслуговування, таких як Приват24, MONOBANK, Ощад24/7 тощо (у т. ч. з використанням платіжної картки), шляхом внесення покупцем готівки до каси банку або небанківської установи (у тому числі шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС) є безготівковими розрахунками.
Проте так і не з’ясувано остаточно, чи всі ці операції є розрахунковими у розумінні Закону про РРО.
А тепер запитання: якщо суб’єкт господарювання одночасно надає послуги і продає власну продукцію або куповані товари і при цьому за продукцію/товари приймає готівку, — це звільнення від РРО щодо послуг зберігається? Податківці відповідають ствердно: зберігається. Паралельна торгівля продукцією чи товарами за готівку не впливає на застосування п. 14 ст. 9 Закону про РРО для послуг. Головне — виконувати три вищенаведені умови щодо послуг.
Але водночас автори ІПК зробили несподіване зауваження: суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не приймають оплату в безготівковій формі, за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів, тощо, — звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО під час приймання оплати за послуги.
Чи це означає, що потрібно відмовитися не тільки від готівки, а й від дистанційного приймання платіжних карток за послуги?
Але це прямо суперечить тексту п. 14 ст. 9 Закону про РРО, який дозволяє приймати оплату за послуги за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. І самі ж податківці в коментованій ІПК кажуть стосовно згаданої ситуації, що еквайринг належить до таких систем, хоча дослівно цього й не стверджують.
Отже, приємне враження від висновку про те, що торгівля товарами не впливає на застосування РРО під час оплати за послуги, псується від чергової неоднозначності відповіді.
Сподіваємося, що цю норму Закону про РРО податківці згадали тільки про всяк випадок (хоча знали, що за послуги продавець отримує оплату лише дистанційно).