Суттєво. У разі оплати за товар/послугу за реквізитами поточного рахунку в форматі IBAN застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки така операція є різновидом банківської операції.
! Торговцям
Державна податкова служба України розглянула звернення <...> про надання індивідуальної податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.
Відповідно до звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 3 групи) і здійснює продаж одягу в мережі Інтернет.
Підприємець просить надати роз’яснення (в контексті запиту) щодо правових засад застосування реєстратора розрахункових операцій та програмного реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО/ПРРО) при продажу товарів:
1. У разі проведення розрахунків з використанням реквізитів поточного рахунку продавця в форматі IBAN.
2. За допомогою посередників на умовах післяплати.
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до преамбули Закону №265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Тобто для Підприємця як суб’єкта господарювання, на якого поширюється дія Закону №265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення, який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано Підприємцем покупцю.
Враховуючи зазначене, застосування Підприємцем РРО/ПРРО у встановленому Законом №265 порядку є обов’язковим у разі здійснення розрахункових операцій у розумінні цього Закону.
Водночас обов’язок застосовувати РРО/ПРРО продавцем товарів, у разі здійснення продажу з використанням посередників, залежить від умов договору між продавцем та такою службою.
Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі — Закон №675) передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом №675.
Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Текстом запиту та наведеним у зверненні посиланням про надання послуг з переказу коштів фінансовою установою не уточнено її участь у відносинах та виконанні нею зобов’язань в межах договорів купівлі-продажу товарів.
Наголошуємо, що переказ коштів з рахунку фінансової установи на поточний рахунок Підприємця є окремою господарською операцією, яка не має жодного відношення до договорів купівлі-продажу, укладених з покупцями.
Саме внаслідок операції з переказу коштів підприємець може не застосовувати РРО/ПРРО в межах виконання умов договору на переказ коштів фінансовою установою, які надходять на його поточний рахунок з поточного рахунку фінансової установи, оскільки саме ця операція має ознаки банківської у розумінні Закону №265.
Однак, враховуючи, що питання два містить умову, яка передбачає взаємодію із фінансовим посередником, який, імовірно, не є учасником договору купівлі-продажу товарів, обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить від умов договору, відповідно до якого товари доставляються споживачу.
Відповідь на питання 1.
У разі якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку в форматі IBAN, то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки така операція є різновидом банківської операції у розумінні Закону №265, незалежно від обраного покупцем способу оплати.
Відповідь на питання 2.
Якщо споживач (клієнт) замовив товар, не здійснював передоплату за нього, а доставка такого товару здійснюється кур’єрською службою на підставі договору, для доставки покупцю, то у такому випадку РРО/ПРРО застосовується кур’єрською службою безпосередньо при передачі товару покупцю, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також у передбачених законодавством випадках продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Тобто застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим у разі продажу Підприємцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів кур’єрською службою.
У такому випадку фіскальний чек на товар має видати кур’єрська служба в момент отримання оплати за товар.
У разі якщо посередник здійснює лише доставку товару в межах договору на надання послуг продавцю і фактично здійснює лише логістичний супровід товарів, то Підприємець має вкласти у відправлення розрахунковий документ встановленої форми і змісту у розумінні Закону №265.
Враховуючи вищевикладене, обов’язок надання продавцем розрахункових документів покупцеві залежить від умов договору, укладеного Вами зі службами доставки.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.