Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 22.11.2021 р. №4438/IПК/99-00-07-05-02-06
Щодо надання податкової консультації
Суттєво. У чеку під час реалізації алкогольних напоїв на розлив не потрібно зазначати штрихкод акцизної марки, якщо це столове вино не підлягає маркуванню акцизними марками.
! Торговцям алкогольними напоями на розлив
Державна податкова служба України розглянула запит Підприємця (далі — запит на IПК) щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.
1. Який вигляд має цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольний напій? Чи вважаються серія та номер марки акцизного податку цифровим значенням штрихового коду такої марки?
2. Яким чином можна зазначити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольний напій у фіскальному чеку при реалізації на розлив у тару місткістю 1 літр столового вина, поставленого у тарі 5 літрів і більше, якщо таке столове вино не має марки акцизного податку на підставі підпункту «в» пункту 227.1 статті 227 Кодексу?
3. Яким чином можна зазначити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольний напій у фіскальному чеку при реалізації на розлив у тару місткістю 1 літр столового вина, поставленого у тарі місткістю від 50 до 600 літрів, якщо таке столове вино не має марки акцизного податку на підставі абзацу 16 частини другої статті 11 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі — Закон №481)?
4. Чи вважатиметься порушенням форми та/або змісту розрахункового документа незазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у фіскальному чеку при реалізації столового вина на розлив у тару місткістю 1 літр у випадку відсутності маркування на тарі, у якій таке вино поставлене, на підставі підпункту «в» пункту 227.1 статті 227 Кодексу та абзацу 16 частини другої статті 11 Закону №481?
5. Чи вважатиметься порушенням у сфері торгівлі підакцизними товарами зберігання та реалізація на розлив у тару місткістю 1 літр столового вина без марки акцизного податку на алкогольний напій, поставленого у тарі місткістю 5 літрів і більше, за відсутності маркування на підставі підпункту «в» пункту 227.1 статті 227 Кодексу?
6. Чи вважатиметься порушенням у сфері торгівлі підакцизними товарами зберігання та реалізація на розлив у тару місткістю 1 літр столового вина без марки акцизного податку на алкогольний напій, поставленого у тарі місткістю від 50 до 600 літрів, за відсутності маркування на тарі на підставі абзацу 16 частини другої статті 11 Закону №481?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265). Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
З метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, залучення громадськості до такого контролю, зменшення можливості продажу контрафактного алкоголю постановами Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. №74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» та №97 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» з 01.05.2020 р. запроваджено марку акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв.
Одними із обов'язкових реквізитів марки акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв є штрих-код та QR-код, які містять інформацію про серію та номер марки.
Статтею 8 Закону №265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО або програмних РРО (далі — ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. №13 (далі — Положення №13), визначено, що форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Iнтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту, зокрема: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, мають відповідати його вимогам.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 р. №329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі — Наказ №329), який набрав чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чека видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом — «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).
Враховуючи викладене та з урахуванням вимог чинного законодавства, з дати виникнення законодавчо встановленого обов'язку для суб'єкта господарювання, відображення у фіскальному чеку такого обов'язкового реквізиту, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер), слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі.
Також Наказом №329 передбачено, що:
— до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів у частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;
— до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону №265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу №329.
Водночас наразі порядком проведення розрахунків, який визначений статтею 3 Закону №265, не передбачено обов'язку для суб'єктів господарювання при реєстрації розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Враховуючи викладене, обов'язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої визначено лише Положенням №13, у редакції Наказу №329.
Отже, з 01 жовтня 2021 року підстав для застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у контролюючих органів не виникне до внесення відповідних змін у законодавство.
Відповідно до підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, — наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Згідно з пунктом 226.3 статті 226 Кодексу виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі — Положення №1251).
Відповідно до пункту 226.6 статті 226 Кодексу маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Водночас згідно з пунктом 226.10 статті 226 Кодексу не підлягають маркуванню:
алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;
алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;
еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну).
При цьому відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (пункт 228.9 статті 228 Кодексу).
З огляду на викладене ДПС інформує, що Кодекс та Положення №1251 встановлюють вимоги щодо виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а стаття 227 Кодексу, на яку посилається Підприємець у запиті на IПК, лише встановлює вимоги щодо ввезення на митну територію України імпортних алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Так, відповідно до підпункту «в» пункту 227.1 статті 227 Кодексу суб'єкти господарювання — юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, зокрема, якщо:
алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами.
Також Підприємець у запиті на IПК посилається на абзац 16 частини другої статті 11 Закону №481, відповідно до якого на шийку пляшки з колекційним вином наклеюється кольєретка із зазначенням року урожаю винограду, з якого виготовлене вино, тобто містить додаткове пояснення або уточнення щодо якості напою, що ніяким чином не відноситься до маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку.
Частина 2 статті 11 Закону №481 встановлює, що маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додавання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додавання спирту), яка реалізується в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Враховуючи викладене, у розрахунковому документі, який видається платником податків під час реалізації алкогольних напоїв на розлив у тару місткістю 1 літр столового вина, поставленого у тарі 5 літрів і більше та у тарі місткістю від 50 до 600 літрів, має відображатись перелік всіх обов'язкових реквізитів для відповідного розрахункового документа, визначених Положенням №13. Водночас з 01 жовтня 2021 року для платника податку обов'язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку у розрахунковому документі при реалізації алкогольних напоїв, які відповідно до законодавства не підлягають маркуванню марками акцизного податку, не виникне до внесення відповідних змін у законодавство.
Крім того, відповідно до абзацу двадцятого частини другої статті 11 Закону №481, розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) здійснюється у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд зі скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box». Розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше. Розлив вин сухих і з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних ординарних і марочних здійснюється також у тару (посуд) місткістю від 50 до 600 л, виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, і у такому випадку передбачені статтею 11 Закону №481 вимоги щодо маркування виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) не застосовуються.
Враховуючи викладене, не вважатиметься порушенням зберігання та реалізація виноробної продукції, зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) на розлив у тару місткістю 1 літр столового вина без марки акцизного податку на алкогольний напій, поставленого у тарі місткістю від 50 до 600 літрів за відсутності маркування на тарі на підставі абзацу 16 частини другої статті 11 Закону №481.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.