До листа Національного банку України від 09.11.2021 р. №18-0005/105354
Чергова атака на банківську таємницю
Нацбанк у листі від 09.11.2021 р. №18-0005/105354 (див. «ДК» №48/2021) відповів, чи податківці мають доступ до інформації щодо рахунків юросіб та ФОПів. Спойлер — не мають. Але це наразі. Адже ДПС не полишає спроб розширити права доступу до банківської таємниці.
У коментованому листі Нацбанк нагадав, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону про банки інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка становить банківську таємницю, розкривається банками центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:
а) на його запит щодо наявності банківських рахунків;
б) у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України;
в) на його запит щодо дотримання резидентами встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Чому знову постало це запитання?
Тому що бажання контролерів швидко отримувати інформацію про те, скільки у певного платника податків коштів на рахунку, звідки вони надходять і куди діваються, — це вічна тема для обговорення. Податківці хочуть, НБУ і власники рахунків — пручаються. Ось з останнього: достатньо звернути увагу на законопроєкт №4073, за яким податківці хотіли отримувати на письмову вимогу ДПС інформацію щодо операцій за підприємницькими рахунками конкретних госпсуб'єктів — юросіб та ФОПів — за конкретний проміжок часу та із зазначенням призначення платежу й переліку контрагентів.
Причому мета цього законопроєкту дуже гарна: забезпечити повне, достовірне та своєчасне надходження платежів до бюджету, а також штрафів за порушення податкового, валютного та іншого законодавства.
Виходить, наявні на сьогодні способи звернення до виконавчої служби, арешт рахунків протягом доби з моменту отримання документів державним виконавцем, а також численні порушення норм, зокрема, ПКУ та Закону про ЄСВ у частині надсилання вимог про примусове стягнення безпосередньо виконавцю, оминаючи самих платників податків, чомусь податківців уже не влаштовують.
Натомість платники податків чудово розуміють, що ця схема із залученням до примусового стягнення податкового боргу безумовно працює. Поки платник податків почне оскарження таких незаконних дій органу ДПС, гроші вже будуть стягнуті з арештованих рахунків.
Тож, здавалося б, хіба потрібне щось іще? Тому наразі 07.09.2021 р. цей законопроєкт №4073 знято з розгляду.
Проте на цьому справа не закінчилася. Того-таки дня, 07.09.2021 р., до порядку денного ВРУ було включено законопроєкт №4101, яким пропонується зобов'язати банки надавати інформацію про наявність та рух коштів на рахунках платника податків в обсягах, необхідних контролюючим органам, на письмовий запит. Iдеться про внесення змін до п. 73.4 ПКУ щодо отримання інформації за рахунками платників податків без судового рішення.
Фактично органи ДПС прагнуть мати прямий і швидкий доступ до інформації щодо рахунків платників податків. I, можливо, врешті-решт, вони такий доступ отримають. Але не тепер.
Позиція НБУ
На думку Нацбанку, інформації про залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки та призначення платежів за такими рахунками немає серед переліку банківської таємниці, яка розкривається банками на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Утім, чергова спроба податківців достукатися до банків через НБУ, зазначена в коментованому листі, отримала несподіваний поворот.
Ну, припустімо, що податківці без звернення до суду такої інформації не отримають. А Мінфін? Чи можуть податківці оминути процедуру отримання рішення суду, попросивши подати запит колег у Мінфіні? Адже податками в нас нині опікуються не лише в ДПСУ, а й у цьому міністерстві.
I тут варто з'ясувати повноваження ДПСУ та Мінфіну.
Чим є ДПСУ і Мінфін
ДПСУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику.
Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, яким, зокрема, як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади забезпечуються формування та реалізація єдиної державної податкової політики.
Що банки відповідають на запит про інформацію щодо рахунків?
Щодо Мінфіну, то відповідно до пп. 2 п. 6 Положення про Мінфін Міністерство фінансів України для виконання покладених на нього завдань має право отримувати безоплатно, зокрема, від державних банків, банків, у капіталізації яких бере участь держава, Національного банку та інших органів державної влади будь-яку інформацію про фінансово-господарську діяльність таких банків, у т. ч. інформацію, що становить банківську таємницю, необхідну для здійснення моніторингу діяльності таких банків та стану виконання стратегії їх розвитку.
Щодо ДПСУ, то відповідно до пп. 18 п. 6 Положення про ДПС Державна податкова служба України для виконання покладених на неї завдань має право отримувати:
— безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Податковим кодексом України, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків;
— а на підставі рішення суду — інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, зокрема про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
По суті, сьогодні ані Мінфін, ані ДПСУ, які є органами виконавчої влади у сфері податкової політики, не мають права отримати будь-яку інформацію про залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки та призначення платежів за такими рахунками, не кажучи вже про перелік контрагентів. Тож фактично їм немає сенсу складати запит, щоб отримати цю інформацію, — результатом буде ввічлива відмова.
Але ситуація може кардинально змінитися, якщо черговий фіскальний законопроєкт у ВРУ буде прийнято. I далі на підставі змін у законі Кабмін змінить і відповідне Положення про ДПСУ. Це наразі виглядає не дуже вірогідно, проте слід пам'ятати, що такі спроби робляться весь час і одна з них може виявитися вдалою.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про банки — Закон України від 07.12.2000 р. №2121-III «Про банки і банківську діяльність».
- Положення про Мінфін — Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою КМУ від 20.08.2014 р. №375.
- Положення про ДПСУ — Положення про Державну податкову службу України, затверджене постановою КМУ від 06.03.2019 р. №227.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»