Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 26.08.2021 р. №3136/IПК/99-00-21-03-02-06
Щодо порядку коригування податкових зобов'язань постачальника на підставі розрахунку коригування, реєстрацію якого в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено
Суттєво. Якщо реєстрацію в ЄРПН РК на зменшення розблоковано вчасно, постачальник може врахувати цей РК ще в декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його складено.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку коригування податкових зобов'язань постачальника на підставі розрахунку коригування, реєстрацію якого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) було зупинено, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, у зв'язку з поверненням покупцем раніше придбаних товарів, у грудні 2020 року постачальником було складено розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, реєстрація якого в ЄРПН була зупинена. Рішення регіональної комісії ДПС про реєстрацію такого розрахунку коригування в ЄРПН було прийняте у березні 2021 року.
Роз'яснення щодо порядку коригування податкових зобов'язань постачальника на підставі розрахунку коригування, реєстрацію якого в ЄРПН було зупинено, а надалі такий розрахунок коригування було зареєстровано в ЄРПН, надано в індивідуальній податковій консультації (далі — IПК) на попереднє звернення платника. На доповнення до зазначених роз'яснень ДПС повідомляє.
Щодо питання А
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
При цьому ПКУ не визначено терміни подання податкових накладних / розрахунків коригування на реєстрацію в ЄРПН.
Щодо питань Б, В і Г
Як зазначено в IПК, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг платник податку — постачальник може зменшити податкові зобов'язання на суму ПДВ, зазначену у такому розрахунку коригування, після припинення процедури його зупинення:
у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування — у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено;
у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН — у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
Показник ∑ Перевищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник у межах дії системи електронного адміністрування ПДВ має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригування. Такий показник розраховується ДПС автоматично після прийняття звітності від платника податку та визначається як різниця між сумами податкових зобов'язань, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, та сумами податку, зазначеними у податкових накладних та розрахунках коригування, складених платником податку та зареєстрованих у ЄРПН.
Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246).
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Згідно з пунктом 52.1 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація надається контролюючим органом платнику податку за його зверненням та стосується практичного застосування окремих норм податкового законодавства. В рамках надання податкової консультації не проводиться оцінка правильності розуміння платником податку тих чи інших норм податкового законодавства, а також правомірності відображення окремих операцій в податковому обліку платника податку, зокрема, зменшення суми податкових зобов'язань та збільшення реєстраційної суми платника податку за окремими податковими накладними / розрахунками коригування (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочної роботи).
Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Таким чином, платник податку з метою визначення податкового періоду, у якому він має право зменшити податкові зобов'язання з ПДВ на підставі складеного ним розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, самостійно, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, визначає дату реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування. У разі виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ, поданої платником податку, та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника ∑ Перевищ платник податку може виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.