До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 06.09.2021 р. №3349/IПК/99-00-07-05-01-06
Алкоголь у коктейлях: що писати в чеку РРО?
Податківці в IПК ДПС від 06.09.2021 р. №3349/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №41/2021) роз'яснюють, що при продажу алкоголю в коктейлях та на розлив треба сканувати штрихкод акцизної марки при першому (!) використанні пляшки. При комплектації мінібару в готелях також слід сканувати штрихкоди. А головне, що наразі податківці не бачать підстав штрафувати за відсутність штрихкоду у чеку.
У яких випадках у чеках має бути штрихкод акцизної марки?
Щодо того, який нормативний документ регулює це питання, ми наводили власну точку зору в «ДК» №28/2021. Тому зараз зазначимо лише, що ПКУ, Закон про РРО, Закон №481 і Положення №1251 не передбачають таких випадків.
У коментованій IПК податківці вважають таким документом Положення №13. Вони кажуть, що саме ним (у редакції наказу Мінфіну від 08.06.2021 р. №329) визначено обов'язок зазначати цифрове значення штрихкоду марки акцизного податку на алкогольні напої, тож це значення має відображатися у фіскальному чеку в будь-якому випадку під час реалізації алкогольних напоїв.
Але в самому Положенні №13 (п. 2 розділу II, реквізит рядка 9 касового чека) є посилання на «випадки, передбачені чинним законодавством». Тобто обов'язок цією нормою, справді, встановлено. Але випадків, яких цей обов'язок стосується, в цій нормі немає. I податківці не кажуть, якими нормами та якого документа встановлено ці випадки.
Тому вважаємо відповідь податківців некоректною. Наполягаємо на тому, що такі випадки зазначення штрихкоду акцизної марки конкретно мають бути визначені іншим нормативним документом або іншим пунктом Положення №13. Чого наразі немає! Але свою думку, що це за випадки, податківці, звісно, мають. I дізнатися про деякі приклади таких випадків можна з подальших відповідей у коментованій IПК.
Як зазначати штрихкоди у разі продажу алкоголю на розлив та коктейлів?
Податківці відповідають, що при програмуванні алкогольної продукції, яка використовується у приготуванні коктейлів та на розлив, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при відкорковуванні, у межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.
Якщо для приготування однієї порції коктейлю потрібно використати різні порції алкоголю з кількох відкоркованих пляшок, то в чеку слід зазначати кілька штрихкодів акцизних марок.
Залишається відкритим питання: як ідентифікувати подальші продажі порцій алкоголю з раніше відкоркованих пляшок, якщо продавці щойно дізналися про це роз'яснення ДПСУ? Адже якщо діяти за таким роз'ясненням буквально, то рештки алкоголю на розлив або у складі коктейлів будуть відображені в чеку вже без зазначення штрихкоду акцизної марки.
I, звісно, всім цікаво, за якою методикою контролери відрізнятимуть наступні продажі алкоголю на розлив без штрихкодів, які вже були проскановані при першому використанні пляшки (немає порушення), від продажу пляшок алкоголю без сканування штрихкоду (є порушення). Невже вивчатимуть кількісний склад алкоголю в коктейлях та кількість проданих коктейлів (та списаних відходів), а також залишки у пляшках у барі? Втім, подальша практика перевірок покаже.
Як пробивати через РРО мінібар?
У відповідь податківці навели низку норм законодавства, яка зводиться до того, що для підакцизних товарів встановлено особливий режим програмування РРО, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО/програмних РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням у таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі цифрового значення штрихкоду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Також вони згадали про норму п. 12 ст. 3 Закону про РРО, якою передбачено, що СГ зобов'язані вести облік товарних запасів і здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Тобто суть відповіді контролерів така: якщо ви не маєте можливості виконати приписи законодавства, створіть її. У разі комплектування мінібарів алкогольними напоями, маркованими акцизними марками, слід розробити відповідну систему обліку таких товарів.
Звісно, під час розміщення алкоголю у мінібарі проводити таку операцію через РРО не потрібно, адже в цей момент реалізація ще не відбулася. Не бігатиме на рецепцію і клієнт перед тим, як відкоркувати кожну пляшку. А ось під час виселення клієнта з номера фактично використані з мінібару напої пробиваються через РРО із зазначенням штрихкоду акцизних марок. Але як це зробити, якщо гість відкорковує пляшку в номері до того, як вона буде пробита через РРО? Очевидно, без внутрішнього обліку акцизних марок тут не обійтися.
Штрафи, штрафи, штрафи…
I насамкінець — новина від податківців щодо застосування штрафних санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихкоду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Нагадаємо!
Штрафні санкції за видачу чека без зазначення обов'язкових реквізитів установлені в такому розмірі:
1) за порушення, якщо воно буде виявлене до 01.01.2022 р.:
— за перше порушення — 10% вартості проданих із порушеннями товарів (послуг);
— за кожне подальше порушення — 50% вартості проданих із порушеннями товарів (послуг) (п. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО);
2) з 01.01.2022 р. розміри штрафів зростуть (п. 1 ст. 17 Закону про РРО) і становитимуть:
— 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
— 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.
У повідомленні ДПСУ від 1 жовтня 2021 року зазначається, що порядком проведення розрахунків, який визначено ст. 3 Закону про РРО, не передбачено обов'язку для суб'єктів господарювання під час реєстрації розрахункових операцій фіксувати у розрахункових документах цифрове значення штрихкоду марки акцизного податку на алкогольні напої. На цій підставі податківці роблять висновок: позаяк такого обов'язку Законом про РРО не передбачено, то й для штрафів теж підстав немає.
Проте ми наразі рекомендуємо ставитися до такої новини зі стриманим оптимізмом. Адже у коментованій вище IПК податківці вважають саме Положення №13 таким, що передбачає обов'язок зазначення в чеку штрихкоду акцизної марки. А позаяк такий обов'язок є, то реквізит у рядку 9 чека можна вважати обов'язковим реквізитом.
Чи не змінять податківці своєї позиції і чи не вважатимуть чек без штрихкоду акцизної марки таким, що виданий без зазначення обов'язкових реквізитів, покаже практика.
Нормативна база
- Закон №481 — Закон України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Положення №13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13.
- Положення №1251 — Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1251.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»