До наказу Мінфіну від 20.08.2021 р. №478
На запити з ТЦУ відповідайте вчасно
У свіжій УПК зазначено, що карантин не збільшує строків надання відповіді на запит податківців стосовно документації з ТЦУ. Щоправда, протягом карантину фінштрафу за порушення цих строків теж немає.
У які строки відповідати на запити не про ТЦУ?
Вимогами п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, зупиняється перебіг строків, установлених ст. 73 і 78 цього Кодексу, щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або щодо від'ємного значення з ПДВ, що надійшли (надійдуть) платникам податків до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Висновок: податкові органи не позбавлені ані права, ані можливості складати і надсилати запити платникам податків під час карантину.
Простіше кажучи, запити ДПС надсилати може. Проте порушення строків у 15 (або 10) робочих днів (п. 73.3 ПКУ) щодо відповіді на запит під час карантину не може призвести до призначення та проведення позапланової виїзної чи невиїзної перевірки.
Тому виходить унікальна ситуація: платники податків можуть порушувати строки надання відповіді на запит під час всього строку дії карантину без будь-яких наслідків. Тож відповіді на запити можуть надаватися й після закінчення місяця чи більше часу — і жодних перевірок після завершення карантину такі платники не отримають.
При цьому строки слід рахувати так:
— 15 робочих днів відраховуються з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем набрання чинності постановою КМУ про завершення карантину;
— строк від 1 до 15 робочих днів після завершення карантину (див. попередній пункт) — з урахуванням строку від дати отримання запиту до 12.03.2020 р. Тому, якщо ви отримали запит 06.03.2020 р., то після завершення карантину вже матимете не 15, а 11 робочих днів для надання відповіді.
Про це ми докладно писали в «ДК» №39/2020, і це досі не втратило актуальності.
Але із запитами щодо контрольованих операцій (трансфертного ціноутворення) — інакше! Так вважає Мінфін.
В УПК №478 (див. «ДК» №36/2021) Мінфін стверджує: норми п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не поширюються на строки надання відповідей на запити ДПСУ з подання документації з трансфертного ціноутворення.
Причина: позаяк такі строки встановлені не ст. 73 і 78 ПКУ, а ст. 39 ПКУ, які в цьому пункті не згадуються!
Одна радість: під час карантину штрафи за неподання або несвоєчасне подання документації з трансфертного ціноутворення на такий запит не застосовуються (п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Тому платник податків, який помилився у розрахунку строку, коли треба було відповісти на запит, — поки карантин триває, ще має час виправити це порушення без фінансового штрафу.
Після закінчення карантину це порушення загрожуватиме платнику податків штрафом у розмірі 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена пп. 39.4.6 та 39.4.9 ПКУ, але не більше ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 120.3 ПКУ). I навіть сплата штрафу не звільнятиме платника податків від обов'язку все ж таки цю документацію податківцям надати. А для злісних порушників п. 120.3 ПКУ встановлює і більший розмір штрафу.
Нагадуємо про строки зберігання документів!
Як ми повідомляли раніше (див. «ДК» №31/2021), податківці дійшли висновку, що карантин подовжив строки зберігання платниками податків первинних документів, фінансової звітності та інших документів, які використовувалися ними під час складання податкової звітності. Змінилися і строки зберігання документації з трансфертного ціноутворення! Про це йшлося в IПК від 02.07.2021 р. №2606/IПК/99-00-04-03-03-09 (див. «ДК» №30/2021).
Загальні правила
Нагадаємо, що п. 44.3 ПКУ встановлює: платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менше ніж 1095 днів (2555 днів — для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та 39-2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, — не менш ніж 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів — не менш ніж 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Наголосимо, що ця норма стосується не лише Звіту з КО, а й Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, наприклад. Про це йшлося в УПК №479, коментар до якої ви можете прочитати у «ДК» №36/2021.
Проте карантин змінив усі строки…
Як зазначили податківці, наразі через карантин діє окрема норма ПКУ (п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). За ним на період з 18 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця завершення карантину зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ. Нагадаємо, що наразі карантин встановлено до 1 жовтня 2021 року. Ми про це писали в «ДК» №35/2021, але його можуть і продовжити.
Свого часу ще в Iнформаційному листі №7 податківці наголошували, що карантин перериває термін проведення перевірки і це не потребує прийняття контролюючим органом будь-яких додаткових рішень (наказів). I уточнювалося, що територіальним органам ДПС рекомендовано надіслати платникам податків, перевірки яких зупинені у зв'язку із запровадженням мораторію, листи-повідомлення про зупинення (а потім і про поновлення) таких перевірок. Про таке зупинення-поновлення також зазначатиметься у вступній частині актів (довідок), складених за результатами перерваних і відновлених перевірок.
Проте податківці не сказали про окремі види перевірок, що їх вони ще з лютого можуть проводити під час дії карантину. На них мораторій не поширюється, а отже, строки давності не подовжуються. Про перелік дозволених перевірок ми писали в «ДК» №25-26/2020.
На підставі всіх цих норм податківці наголосили: позаяк перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, під час карантину зупиняється, то строки зберігання документів на період дії карантину також продовжуються.
Тобто весь час карантину (скільки б він не тривав) не включається до граничного строку зберігання первинних документів.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- УПК №478 — Узагальнююча податкова консультація щодо тимчасового зупинення перебігу строків надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів щодо подання документації з трансфертного ціноутворення, затверджена наказом Мінфіну від 20.08.2021 р. №478.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»