До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 07.06.2021 р. №2293/IПК/99-00-21-02-02-06
У коментованій IПК ДПСУ нагадує, що Законом №540 були внесені зміни до ЦКУ, а саме доповнено п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, яким на період дії карантину продовжуються, зокрема, строки загальної та спеціальної позовної давності за ст. 257, 258 ЦКУ.
Отже, йдеться про загальну позовну давність у три роки та спеціальну в один рік — щодо стягнення неустойки (штрафу, пені).
Постає запитання: чи стосується це договірних строків позовної давності? Адже не забуваймо, що у господарському договорі можна передбачити інший строк — збільшити чи зменшити тривалість позовної давності, встановленої у договорі.
Розгляньмо на прикладі. Скажімо, у договорі передбачено строк позовної давності у три роки або сторони взагалі не згадали про це. Тож в обох випадках працює строк за ст. 257 ЦКУ, а саме три роки.
У датах це матиме такий вигляд: наприклад, строк давності у три роки має минути 01.05.2020 р.
Враховуючи, що карантин ще триває, строк позовної давності продовжується як мінімум на весь період з 12.03.2020 р. до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України. Крім того, до дати закінчення карантину слід буде ще додати кількість днів, яка розраховується з 12.03.2020 р. до дати, на яку припадають ваші три роки. Тож за нашим прикладом додається ще 50 днів (з 12.03.2020 р. до 01.05.2020 р.).
Чому ми робимо саме такий розрахунок? Перебіг позовної давності зупиняється, зокрема, у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом (п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦКУ).
Тож у нашому випадку перебіг позовної давності зупиняється на весь час наявності таких обставин, як встановлення карантину та його продовження відповідними постановами КМУ. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Візьмемо інший приклад. Як зазначено у зверненні за коментованою IПК, ТОВ мало дебіторську заборгованість, за якою строк позовної давності 3 роки минув 04.08.2020 р., та рахується кредиторська заборгованість, за якою строк позовної давності 3 роки буде минати 28.12.2021 р.
Враховуючи наведені нами вище розрахунки, строк позовної давності для списання кредиторської та дебіторської заборгованості продовжується з дня закінчення карантину на період (кількість днів), який минув:
1) з 12.03.2020 р. до 04.08.2020 р. — для дебіторської заборгованості;
2) з 12.03.2020 р. до 28.12.2021 р. — для кредиторської заборгованості.
Тому податковий орган у коментованій IПК цілком слушно зазначив, що під час застосування правил позовної давності (ст. 257 ЦКУ), в тому числі з метою визначення безнадійної заборгованості та строків (дати) її списання, слід враховувати положення, передбачені п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ в частині продовження строків позовної давності на строк, що минає з 12.03.2020 р. до дати, на яку минає строк позовної давності за договором чи законом.
Щодо пені та штрафів зі скороченим терміном позовної давності, то з огляду на те, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, позовна давність минає через рік від дня, за який нараховано санкцію.
При цьому Верховний Суд у постанові від 20.08.2020 р. у справі №902/959/19 звертає увагу, що законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГКУ.
Отже, це означає, що строк розрахунку для нарахування штрафу та пені переривається, що вказує на можливість звернення до суду у більш пізній строк через карантин на території України, але не продовжує їх нарахування та не збільшує суму штрафів та/або пені.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»