Асоціація зі статусом неприбутковості запросила для проведення семінару іноземного спікера. Як провести йому виплату 10 тис. грн? Які документи потрібно оформити та які податки сплатити?
Iноді й у неприбуткових організацій виникає потреба в залученні фізосіб-нерезидентів для надання ними певних професійних послуг, наприклад послуг лекторів, спікерів тощо. Як правило, з такими фізособами укладають відповідні договори та підписують акти приймання-передачі послуг.
Угодою між двома і більше сторонами, спрямованою на встановлення, зміни та завершення цивільно-правових прав і обов'язків є договір ЦПХ (ст. 626 ЦКУ).
Формат договору ЦПХ із нерезидентом майже не відрізняється від договору ЦПХ із резидентом. Крім основних зазначити вартість роботи в національній валюті та ставку податку, яка застосовуватиметься до доходу за цим договором (пп. 170.10.3 ПКУ).
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін згідно зі ст. 905 ЦКУ, такі договори не можуть укладатися на невизначений строк. За ЦПД оплачується не процес праці, а її результати, отримання певних послуг. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.
При цьому слід звернути увагу на загальні правила та вимоги, яким повинні відповідати такі договори.
По-перше, результат виконаних робіт (наданих послуг) оформляють актом приймання-передання таких робіт (послуг).
По-друге, виплату проводять лише на підставі актів приймання-передання виконаних робіт (наданих послуг).
По-третє, робота не повинна мати тривалий та систематичний характер, позаяк є ризики підміни цивільно-правових відносин трудовими, що загрожує штрафом для роботодавця.
Сума винагороди за ЦПД потрапляє до бази нарахування ЄСВ, лише якщо ЦПД передбачає виконання робіт (ст. 837 ЦКК) або надання послуг (ст. 901 ЦКУ).
Оподаткування доходів за договорами ЦПХ є ідентичним до оподаткування заробітної плати. А саме: ЄСВ на суму доходів нерезидентів нараховують на загальних підставах (за ставкою 22%), якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Тобто резидентський статус фізособи — отримувача доходу для потреб нарахування ЄСВ не має значення. Аналогічну думку щодо цього наведено в IПК від 20.02.2020 р. №712/6/99-00-04-06-03-06/IПК. Позаяк платниками ЄСВ за фізосіб-нерезидентів, які працюють за договорами ЦПХ, є роботодавці, то вони й подають додаток 1 та додаток 5 до Єдиного звіту.
Заповнюють їх так:
— у додатку 5 відображають початок та кінець дії договору у реквізиті 10;
— у реквізиті 5 — «0»;
— у реквізиті 6 — «3»;
— у реквізиті 7 — «0».
У додатку 1 слід відобразити нараховані суми винагороди за ЦПД і суми нарахованого на нього ЄСВ, а у реквізиті 8 — код категорії особи «26»; у реквізитах 21 — 23 проставити нулі.
Платниками ПДФО є, зокрема, фізособи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
I слід пам'ятати, що ПДФО належить до податків, на які поширюється дія договорів про уникнення подвійного оподаткування. Позаяк дохід за договором ЦПХ виплачуватиметься нерезиденту України, а у ст. 103 ПКУ встановлено: якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування встановлено інші правила, ніж передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору. Тож важливо знати, резидентом якої країни є фізособа — отримувач доходу, чи укладено з цією країною договір про уникнення подвійного оподаткування, чи має ця фізособа документи, що підтверджують статус резидента країни, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування. Лише за наявності всіх підтвердних документів роботодавець розглядає можливість неоподаткування доходів. А в разі якщо іноземець не надав підтвердних документів, роботодавець оподатковує його доходи за правилами та ставками, встановленими ПКУ (п. 170.10 ПКУ).
Якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом-юрособою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення з нерезидентом договору, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, яку буде застосовано до таких доходів. Це правило стосується як ПДФО, так і військового збору.
Отже, доходи, одержані нерезидентами у вигляді винагород, оподатковують ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Базою оподаткування є нарахована сума винагороди.
Підприємство при нарахуванні (виплаті) на користь фізособи-нерезидента винагороди за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД у додатку 4ДФ до Єдиного звіту відображає це за ознакою доходу «102».
Для персоніфікованого відображення у додатку 4ДФ до Єдиного звіту нарахованої та виплаченої винагороди роботодавець повинен мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).
Отримати РНОКПП нерезидент може особисто або через законного представника чи уповноважену особу (пп. 70.5 ПКУ). Для цього потрібно:
— подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізособи — платника податків за формою №1ДР, яка водночас є заявою для реєстрації у Державному реєстрі;
— додати до облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою.
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»