Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 10.12.2020 р. №4945/IПК/99-00-04-05-03-06
Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій
Суттєво. Фізособи-підприємці на єдиному податку 2-ї — 4-ї груп можуть не застосовувати РРО у разі неперевищення ними обсягу доходу 1 млн грн протягом календарного року лише до 01.04.2021 р.
! ФОПам — платникам ЄП
Державна податкова служба України розглянула Ваш запит про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.
Згідно із запитом фізична особа — підприємець є платником єдиного податку другої групи (далі — Підприємець) та здійснює продаж м'яса та м'ясних продуктів у магазинах за готівковий рахунок, а також з використанням електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ). Обсяг доходу Підприємця протягом календарного року — до 1000000 гривень.
1. Чи обов'язкова наявність з 01.04.2021 р. у підприємця, який не здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку РРО з фіскальним режимом роботи у разі неперевищення ним у календарному році обсягу доходу у1000000 гривень?
Згідно з п. 6 ст. 9 від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265) РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами — підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Норма, передбачена п. 61 підрозділу 10 Прикінцевих положень Кодексу, щодо можливості незастосування РРО платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями) у разі неперевищення ними обсягу доходу 1000000 грн протягом календарного року має визначений період часу, а саме до 01.04.2021 р.
2. Чи зобов'язаний підприємець, який не є платником ПДВ та не реалізує технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті)?
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.5, 16.1.7 та 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи при проведенні перевірок.
Також, згідно з підпунктами 20.1.6, 20.1.9 та 20.1.46 п. 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки; під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.
Отже, під час проведення перевірки Підприємець — платник єдиного податку зобов'язаний надати працівникам контролюючого органу документи у паперовій та/або електронній формі, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
3. Чи розповсюджується відповідальність у розмірі подвійної вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, у разі відсутності обліку товару у встановленому порядку та/або ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), у разі якщо підприємець не є платником ПДВ та не провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння?
Вимоги ст. 20 Закону №265 щодо застосування за рішенням контролюючих органів до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Таким чином, відповідальність Підприємців — платників єдиного податку за неведення обліку товарних запасів відсутня.
4. Який перелік документів з 01.04.2021 р. повинен надати контролюючим органам під час проведення перевірки підприємець, який не є платником ПДВ та не провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння?
Види перевірок платників податків визначаються ст. 75 Кодексу. Відповідно до п. 75.1 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 85.2 ст. 85 Кодексу платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п. 85.8 ст. 85 Кодексу посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Таким чином, Підприємець — платник єдиного податку зобов'язаний при проведенні перевірки надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів документи, що свідчать про його право власності на товари, які ним реалізуються.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.