До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 10.12.2020 р. №5118/IПК/99-00-05-06-02-06
Можна навіть не нагадувати, що за п. 201.1 ПКУ код товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній є обов'язковим реквізитом. Якщо мова не про постачання підакцизних товарів та товарів, увезених на митну територію України, код товару у ПН може бути зазначено не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.
Важливо, що код УКТ ЗЕД повинен відповідати первинним документам. Основне правило, якого слід дотримуватись: номенклатура товарів продавця має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів. Тому у випадках, якщо товар називається при подальших постачаннях по-різному, можуть виникнути питання щодо невідповідності номенклатури такого товару в документах на його купівлю і подальший продаж.
Чи може покупець «переназвати» товар після його купівлі або оприбуткувати його за вже наявною у нього назвою таких самих товарів, що не відповідає назві в накладній від продавця? Прямої заборони щодо цього немає, а податківці з таким запитанням відправляють до Мінфіну, вважаючи його суто бухгалтерським (див. IПК ДФСУ від 05.07.2018 р. №2979/6/99-99-15-03-02-15/IПК). Але при цьому податківці говорять, що ведення податкового обліку ґрунтується, зокрема, на первинних документах. Тому бажано кожне таке рішення про зміну назви товару супроводжувати внутрішнім документом. Наприклад, якщо зміна назви відбувається при оприбуткуванні, то такий документ (розпорядження зараховувати саме на цю номенклатуру) слід додавати до прибуткової накладної. Iнакше податківці можуть вирішити, що сталася помилка в обліку і складанні документів. Яка, своєю чергою, спричинила помилку в складанні документів на продаж такого товару і податкової накладної.
Крім того, п. 201.10 ПКУ уточнює, що помилки в обов'язкових реквізитах, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар, що постачається), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН в електронному вигляді. Але це не стосується коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Податкова накладна з помилкою у коді товару згідно з УКТ ЗЕД не дає змоги повною мірою ідентифікувати здійснену операцію. Така податкова накладна не може бути підставою для віднесення сум ПДВ до ПК з ПДВ. Тож зрозуміло, що до коду товару за УКТ ЗЕД слід ставитись уважно.
У коментованій IПК розглядається питання щодо можливості формування ПК з ПДВ на підставі податкової накладної, складеної на операції з постачання товарів, в якій допущено технічну помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД. А саме: помилку у сьомій цифрі коду згідно з УКТ ЗЕД по одній позиції товару.
Податківці звертають увагу, що помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД (у тому числі, якщо помилка наявна хоч в одній цифрі коду товару згідно з УКТ ЗЕД та незалежно від того, яку кількість цифр такого коду зазначено платником ПДВ у відповідному рядку податкової накладної: 4 чи 7) не дають змоги повною мірою ідентифікувати здійснену операцію, а отже, вона не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу ПК з ПДВ.
Якщо при складанні ПН допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару розрахунку коригування до такої податкової накладної на дату виявлення помилки та реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. Тож у ситуації, яка розглядається у коментованій IПК, постачальнику слід скласти нульовий розрахунок коригування на зміну коду УКТ ЗЕД.
Постачальник складає розрахунок коригування з причиною коригування «Зміна номенклатури» (код причини «104») та самостійно реєструє його в ЄРПН (оскільки РК буде нульовим).
До речі, нульовий розрахунок коригування не відображається у декларації з ПДВ сторін.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»