До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 07.10.2020 р. №4155/IПК/99-00-05-06-02-06
Обсяг послуг — за приладами обліку
ДПСУ вирішила1, що ПК, який формується на підставі рахунків, які виставляються за надані послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку, слід відображати лише у декларації за той період, у якому ці послуги надано. Тобто без можливості використання такого ПК у наступних періодах.
Платники ПДВ звикли, що право на ПК треба підтвердити ПН або РК до неї. Це так, але з цього правила є винятки. Є операції, за якими ПК з ПДВ можна користуватися і без наявності ПН/РК. Усі вони наведені у п. 201.11 ПКУ.
1 IПК ДПС від 07.10.2020 р. №4155/IПК/99-00-05-06-02-06, див. «ДК» №45/2020.
До таких винятків належать і послуги, якщо їх обсяг визначається приладами обліку. У такому разі отримувач цих послуг має два варіанти.
Варіант 1: якщо постачальник своєчасно надає ПН
Тоді отримувач послуг може скористатися загальним правилом і почекати на ПН. I якщо є ПН, то діють загальні правила п. 198.6 ПКУ, а саме:
— отримувач послуг може скористатися правом на ПК у тому звітному періоді, в якому він ці послуги отримав (або здійснив за них передоплату);
— якщо він не включив у відповідному звітному періоді до ПК суму ПДВ на підставі отриманих ПН/РК до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 к. д. з дати складення ПН/РК.
Варіант 2: якщо чекати на ПН немає бажання
Якщо договором передбачено постачання послуг, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувач послуг може сформувати податковий кредит без отримання податкової накладної (пп. «а» п. 201.11 ПКУ).
Щодо періоду включення такої суми до ПК, то тут варто користуватися загальним правилом, передбаченим п. 198.2 ПКУ, за яким датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
— дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
— дата отримання платником податку товарів/послуг.
У чому відмінність між цими двома варіантами?
Про це кажуть податківці у коментованій IПК. I, забігаючи наперед, зазначимо, що вони мають цілковиту рацію.
Можливість віднесення суми ПДВ до ПК у наступних періодах протягом 1095 днів поширюється виключно на ПК, що виник на підставі ПН/РК! Рахунків та інших документів, які замінюють ПН/РК на підставі п. 201.11 ПКУ, це право не стосується.
Тобто обрати звітний період, у якому скористатися правом на ПК, може лише той, хто має ПН або РК до неї. Якщо цих документів немає, а право на ПК виникає на підставі інших документів, — скористатися цим правом можна лише в тому звітному періоді, коли ці документи складені.
Отже, платник податку не може включити до податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суми ПДВ на підставі рахунків за надані послуги, які були виставлені постачальником за показаннями приладів обліку, за попередні звітні (податкові) періоди. Якщо ПК формується на підставі рахунків без отримання ПН від постачальника, такий ПК має відображатись у декларації «місяць у місяць».
Якщо ж у періодах виникнення права на податковий кредит платником ПДВ не було включено до ПК суми ПДВ на підставі таких рахунків, то зазначені суми податку може бути включено до ПК шляхом подання уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ) до декларацій за відповідні періоди.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»