• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Міністерства юстиції України від 29.07.2020 р. №179/8.4.4/32-20

Внесення відомостей про бенефіціарів до ЄДР

Мін'юст у листі від 29.07.2020 р. №179/8.4.4/32-20 (див. «ДК» №33-34/2020) надав детальні рекомендації щодо порядку, строків внесення інформації про кінцевого бенефіціарного власника, їх підтвердження та оплати цих дій адміністративним збором. Проаналізуймо висновки Мін'юсту.

Висновки, які наводяться у коментованому нами листі, мають статус не просто інформації, а офіційних роз'яснень, які повинні бути доведені до відома всіх державних реєстраторів. А йдеться про окремі моменти внесення відомостей про бенефіціарів до ЄДР та відмови у реєстрації нової юрособи чи інших дій, якщо відомості про кінцевого бенефіціарного власника не подано чи не оновлено.

1. Iнформація про фізособу-засновника за ЄДР не перевіряється.

Нагадаємо, що завдяки прийнятому наприкінці минулого року Закону про фінмоніторинг держреєстратор має право відмовити у держреєстрації (раніше лише зупиняли розгляд поданих документів), якщо подані відомості не відповідають даним інших інформаційних баз/систем, у т. ч. Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (щодо розшуку осіб, зниклих безвісти, та викрадених (втрачених) документів за зверненнями громадян) та відомостям самого ЄДР. Відповідні зміни внесені до ч. 3 ст. 6 Закону про держреєстрацію.

А тепер уявіть собі, що ви вирішили зареєструвати юридичну особу, де засновником є фізособа. I під час державної реєстрації з'ясовується, що така фізособа є зареєстрованою як підприємець за іншою адресою проживання (або замість паспорта має ID-картку, змінила прізвище тощо).

Що в такому разі має зробити державний реєстратор? Звісно — відмовити. Причина відмови — пп. 10-3 ч.1 ст. 28 Закону про держреєстрацію, а саме невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом.

Утім, Мін'юст у коментованому листі вказує на неприпустимість такої відмови, зокрема коли порівнюються відомості про засновника-фізособу новоствореної юрособи з даними ЄДР. Наприклад, засновник-фізособа змінив адресу реєстрації (прописку), проте дані демографічного реєстру кажуть про нову адресу, така сама нова адреса міститься у паспорті (чи у довідці про реєстрацію місця поживання — додаток 13 до ID-картки). Натомість така фізособа є засновником іншої юрособи (ТОВ чи ПП) чи зареєстрована ФОПом та не внесла зміни щодо своєї нової адреси до ЄДР (як ФОПа чи засновника ТОВ або ПП).

Мін'юст для такого випадку стверджує, що така ситуація не може бути підставою для відмови у реєстрації нової юрособи, якщо засновник-фізособа не внесла відповідні зміни про себе до ЄДР. Загалом, на думку Мін'юсту, при реєстрації нової юрособи із засновниками-фізособами першоджерелом інформації про таких засновників-фізосіб мають бути дані будь-яких відкритих реєстрів, але в жодному разі не дані з ЄДР.

Тобто проведення реєстраційних дій щодо нової юрособи не може бути поставлено в залежність від відомостей, що містяться про таких засновників-фізосіб в ЄДР.

Але наведене вище не застосовується до засновників-юросіб. Так, при реєстрації нової юрособи, засновником(ами) якої є одна чи кілька юросіб (ПП, ТОВ тощо), дані про таких ТОВ чи ПП перевірятимуться та порівнюватимуться виключно за даними ЄДР. Зокрема, йдеться про такі дані, як найменування, ЄДРПОУ, місцезнаходження. Адже першоджерелом інформації про засновників-юросіб є саме дані ЄДР.

Отже, державний реєстратор може відмовити у реєстрації нової юрособи, лише коли дані засновників-юросіб, зазначені у реєстраційній заяві форми 2 (в редакції від 01.06.2020 р.), не збігаються з даними ЄДР щодо таких юросіб. Коли ж ідеться про засновників-фізосіб, то реєстрації нової юрособи з такими засновниками не може завадити інформація, яка не збігається з даними ЄДР. Тут мають братися до уваги інші дані — РАЦСу, демографічного реєстру, паспорта чи ID-картки.

2. Відомості щодо КБВ-фізособи, дані якої не оновлені у тих юросіб, де вона є засновником, наразі до уваги не беруться.

Перше, про що варто нагадати, — це про те, що юрособи, зареєстровані до 28.04.2020 р., мають подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника за формою 6 та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджено форму та зміст структури власності.

З одного боку, представники Держфінмоніторингу зазначали на вебінарах та семінарах, які вони проводили після 28.04.2020 р., що структуру власності має затверджувати відповідний орган, а не сам Держфінмоніторинг. Наприклад, НБУ вже зробив це постановою від 19.05.2020 р. №65. Тобто загальної уніфікованої форми структури власності не буде. Кожен держорган (наразі це, зокрема, Мінфін та Мін'юст) має затвердити власну форму.

З іншого боку, якщо ви вважаєте, що відомості про кінцевого бенефіціарного власника на сьогодні не подаються, — ви помиляєтеся.

Насправді проведення державної реєстрації нової юрособи, внесення змін до статуту, до переліку учасників (засновників), їх даних, при зміні керівника, переході на модельний статут, створенні відокремленого підрозділу чи зміні даних щодо нього тощо супроводжуються підтвердженням відомостей про кінцевого бенефіціарного власника.

При поданні державному реєстратору заяви форми 2 (в редакції від 01.06.2020 р.) відомості про кінцевого бенефіціарного власника для юридичних осіб, визначені законом, заповнюють завжди незалежно від обраних змін, а також у разі реорганізації таких юридичних осіб шляхом заповнення відповідних аркушів форми 2.

Однак на сьогодні ми ще не маємо затвердженої форми від Мін'юсту, яку слід подавати державному реєстратору разом із формою 6. Тож у коментованому нами листі Мін'юст вказує на те, що відсутність поданої форми 6 не може стати підставою для відмови у внесенні змін про юрособу до ЄДР. При цьому відомості про кінцевого бенефіціарного власника, які потребують оновлення, подаються шляхом заповнення відповідних аркушів самої заяви форми №2. Форма 6 до затвердження структури власності державному реєстратору не подається!

Це важливо!

Якщо документи для державної реєстрації (форму 2) подає спадкоємець, — інформація про кінцевого бенефіціарного власника померлого учасника (засновника) не підлягають ані зміні, ані актуалізації.

У такому разі блок заяви форми 2 «Стан відомостей про кінцевого бенефіціарного власника» не заповнюється.

3. Нотаріально посвідчені копії паспорта-книжечки потрібні й для електронного подання документів на реєстрацію.

Доволі цікава ситуація з нотаріально засвідченими копіями документів для фізособи-нерезидента та паспорта-книжечки для фізособи-резидента, а також поданням витягу, виписки чи іншого документа, що підтверджує реєстрацію юрособи-нерезидента.

Мін'юст стверджує, що відсутність таких документів про засновників на момент реєстрації нової юрособи не може бути підставою для відмови у реєстрації, але тільки до затвердження структури власності.

На сьогодні, хто реєстрував нову юрособу, той знає, що такі документи вимагалися реєстраторами. Але, як виявляється, такі дії держреєстратора суперечать Закону про держреєстрацію та Закону про фінмоніторинг.

Несподіваний висновок Мін'юсту в коментованому листі щодо засвідчення копії паспорта-книжечки засновника юрособи: при реєстрації юрособи шляхом подання документів через застосунок «Дія» чи на порталі Мін'юсту в електронній формі слід знати, що засновники-фізособи, які мають паспорти-книжечки, повинні додавати скан-копії нотаріально засвідчених сторінок паспорта-книжечки.

Для ID-карток такої вимоги немає.

Це доволі дивна ситуація, адже при поданні документів на створення юрособи в електронному вигляді ідентифікація засновників відбувається через кваліфікований електронний підпис. Для чого робити доволі дорогі нотаріально засвідчені копії, — взагалі не зрозуміло.

Тим більше що нотаріусам заборонено робити копії паспортів — таке роблять лише ті нотаріуси, які вчиняють реєстраційні дії як виняток. Але, позаяк це потрібно буде подавати лише з моменту затвердження структури власності, ситуація може змінитися на краще. Або навпаки — ускладнитися.

4. Адміністративний збір за вчинення реєстраційних дій щодо КБВ будемо сплачувати.

Нагадаємо, що прожитковий мінімум станом на 01.01.2020 р. становить 2102 грн, відповідно адміністративний збір за вчинення реєстраційної дії щодо кінцевого бенефіціарного власника (подання форми 6 разом зі структурою власності) коштуватиме 630,6 грн (0,3 від 2102 грн).

Однак якщо юрособа встигне подати форму 6 разом зі структурою власності протягом 3 місяців з моменту набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджено структуру власності, то зробить це безкоштовно.

До речі, Мін'юст стверджує: у разі якщо подання форми 6 разом зі структурою власності збігатиметься з іншими реєстраційними діями (наприклад, зміна юридичної адреси, найменування, КВЕДів, інше), сплатити адміністративний збір все ж таки доведеться (навіть якщо це відбуватиметься впродовж установлених 3-х місяців).

Проте Мін'юст, мабуть, забув нагадати, що в такому разі адміністративний збір сплачуватиметься за інші дії, а не за подання (оновлення) інформації про кінцевого бенефіціарного власника. Утім, побачимо, як це працюватиме на практиці.

Для інформації! З 5 по 16 серпня проводилися роботи з оновлення програмного забезпечення ЄДР. Мінюст анонсував, що новий ЄДР матиме низку переваг, серед яких:

— безоплатний пошук відомостей за даними відокремленого підрозділу юридичної особи,

— внесення змін до відомостей про юридичну особу в один етап (без проведення технічних дій),

— облік сімейних фермерських господарств та додаткова окрема ознака створення таких господарств,

— окремий блок для внесення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (зараз така інформація вноситься держреєстраторами в довільній формі),

— припинення ФОП в один етап,

— створення нових реєстраційних дій,

— внесення та зняття заборони вчинення реєстраційних дій.

Нормативна база

  • Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
  • Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру