• Посилання скопійовано

Коментар

До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 26.03.2020 р. №1261/6/99-00-05-04-01-06/IПК

Податківці розглянули питання щодо застосування РРО та оподаткування доходу у разі надання одним суб'єктом господарювання персоналу у користування іншому суб'єкту господарювання (так званий аутстафінг).

Терміна «аутстафінг» в українському законодавстві немає (хоча його часто можна почути на практиці). Проте послуги, які надаються за такими договорами, в Законі про зайнятість населення є. Їм присвячена ст. 39 цього Закону.

Діяльність суб'єктів господарювання — роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Порядок надання дозволу встановлюється КМУ, і він навіть прийнятий (постанова КМУ від 20.05.2013 р. №359), проте досі не набрав чинності.

Тому легальність надання таких послуг — під запитанням. Зокрема, порушникам загрожує штраф, визначений ч. 3 ст. 53 Закону про зайнятість, у розмірі 20 МЗП, встановлених на момент виявлення порушення. А також штраф, визначений ст. 265 КЗпП, як за порушення укладання трудової угоди, а це зараз 10, а за повторне порушення — і 30 МЗП, встановлених на момент виявлення порушення.

Проте в ПКУ такі послуги згадуються, тому в коментованій IПК податківці зосереджуються на питанні надання таких послуг за фактом їх здійснення.

Послуга з надання персоналу — господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту з особою, у розпорядження якої вони направлені (пп. 14.1.183 ПКУ).

З огляду на це податківці у коментованій консультації зазначають, що чинним законодавством передбачається можливість виконання працівниками юридичної особи, направленими у розпорядження фізичної особи — підприємця на підставі відповідної угоди, функцій (роботи), визначених цією угодою з надання персоналу.

При цьому зверніть увагу, що надання персоналу може відбуватись як з укладанням між наймачем та працівником окремого трудового договору, так і без. Якщо ФОП, що винаймає персонал у юрособи, трудового договору з працівником не укладає, то обов'язку нараховувати зарплату таким особам, сплачувати з неї податки та відображати у звітності немає, бо цей обов'язок залишається за підприємством, що надає такі послуги, а наймач лише оплачує підприємству вартість наданих послуг.

Щодо застосування РРО податківці зауважили, що чинним законодавством обов'язок застосовувати РРО покладається на СГ, який здійснює роздрібну торгівлю (за умови отримання готівкових коштів і відсутності підстав для звільнення від застосування РРО). Тобто РРО має бути зареєстровано саме на такого підприємця, який винаймає персонал, оскільки фактично діяльність з продажу здійснюється саме ним.

Своєю чергою, особа, яка в такого СГ працює на посаді продавця (касира), має відповідно виконувати вимоги законодавства, зокрема щодо порядку проведення розрахункових операцій (проводити розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій та видавати розрахунковий документ).

У СГ, який надає персонал у розпорядження, обов'язку встановлювати РРО в зазначеному випадку не виникає.

Щодо доходу діє аналогічний підхід. Зважаючи на те що діяльність з продажу товарів здійснюється фізичною особою — підприємцем, а не юридичною особою, яка за договором надала персонал (продавця (касира) цій фізичній особі, то обсяг товару, проданого фізичною особою — підприємцем, має включатися до обсягу оподаткування такої фізичної особи — підприємця.

Отже, до доходу СГ, що винаймає персонал, включається, зокрема, дохід, отриманий від реалізації товарів (надання послуг), що належать такому платнику податків.

До доходу ж СГ, що надає персонал у розпорядження, обсяг реалізованих таким персоналом товарів, звісно, не потрапить. Його доходом буде виручка від надання послуг з надання персоналу.

Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру