• Посилання скопійовано

Коментар

До індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України від 03.03.2020 р. №887/6/99-00-04-02-02-06/IПК

Коментована IПК розглядає податкові наслідки у платника ЄП — позикодавця. Цивільні відносини позики врегульовано ст. 1046 — 1053 ЦКУ. Згідно зі ст. 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлено розміру процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. На цей момент звертаємо особливу увагу!

1. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про фінпослуги, фінансовий кредит — кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

2. Згідно з Розпорядженням №5555 юрособи — суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, можуть надавати фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту).

3. Якщо юрособа — суб'єкт господарювання є платником ЄП третьої групи, то за п. 6 пп. 291.5.1 ПКУ такий платник не має права здійснювати діяльність у сфері фінансового посередництва1. Пункт 29 ч. 1 Закону про фінпослуги до посередницьких послуг на ринках фінансових послуг відносить діяльність юросіб (підприємців), у т. ч. роботу з підготовки, укладення та виконання (супроводження) договорів про надання фінансових послуг. Надання коштів у позику за п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону є фінпослугами.

1 Учасники ринку фінансових послуг — особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону про фінпослуги).

4. Поворотна фінансова допомога (далі — ПФД) за пп. 14.1.257 ПКУ — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. Якщо за договором передбачається сплата процентів, то це згідно з пп. 14.1.267 ПКУ є позикою. У пп. 14.1.258 ПКУ також є визначення терміна «фінансовий кредит». Тож при укладанні договору позики слід обов'язково зазначити, що кошти надаються без сплати процентів, тоді згідно з податковим законодавством це ПФД.

5. Для обліку доходів у платників ЄП діє касовий метод. Фактично всі кошти, які отримує особа (готівкова та безготівкова форми), за винятком п. 292.11 ПКУ є доходом платника ЄП. Суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 к. м. з дня її отримання, підпадають під виключення пп. 3 п. 292.11 ПКУ. Проте ця норма стосується позичальника, який повинен дотримуватися цих вимог. Але у коментованій IПК податківці акцентують на дотриманні такого терміну і для позикодавця — платника ЄП.

6. Надання ПФД на постійній основі податківці можуть розглядати як фінансове посередництво. Це також може бути податковим ризиком під час перевірки.

7. Підсумуймо: платник ЄП має право надавати кошти на умовах ПФД без сплати процентів, і статус позичальника не має значення. До податкових наслідків це не призводить. Проте якщо кошти позичаються більш ніж на 12 календарних місяців, слід бути готовим до дискусій із податковими органами.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру