Введено в дію Закон про захист прав споживачів фінансових послуг
! Фінустановам і їхнім клієнтам
19 січня 2020 року, через три місяці після набрання чинності, введено в дію Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг», прийнятий Верховною Радою ще у вересні. Такий розрив був наданий для того, щоби КМУ встиг привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього закону.
Закон вносить зміни до КУпАП, законів «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про рекламу», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування»
Закон наділив НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг повноваженнями для захисту прав споживачів фінпослуг. Запроваджено відповідальність фінустанов за порушення прав споживачів фінансових послуг.
До поняття «загальні витрати за споживчим кредитом» (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону «Про споживче кредитування») включено всі витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Запроваджено однакові правила для банків та небанківських установ у сфері реклами фінансових послуг та надання інформації про них. Статтю 24 «Реклама у сфері фінансових послуг» Закону «Про рекламу» викладено в новій редакції.
Закон України від 20.09.2019 р. №122-IX чинний з 19.10.2019 р.
Новий порядок зупинення реєстрації податкової накладної
! Платникам ПДВ
Кабмін затвердив нові:
1) Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
2) Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Додатками до першого з порядків є:
1) Критерії ризиковості платника податку на додану вартість;
2) Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість;
3) Критерії ризиковості здійснення операцій;
4) форма Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
5) Таблиця даних платника податку на додану вартість;
6) форма Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
7) форма Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Другий з порядків має три додатки:
1) Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
2) Заява про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
3) Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Принципова відмінність цих порядків від попередніх у тому, що критерії ризиковості платників податків і операцій затверджені постановою КМУ, а не листом ДПС. Нагадаємо, саме останній факт став підставою для визнання протиправним та нечинним п. 10 попереднього Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. №117, про що «ДК» писав у №21/2019.
А от самі критерії та порядки якихось значних змін не зазнали.
Попередні порядки, затверджені згаданою постановою КМУ №117, втратили чинність.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 чинна з 01.02.2020 р.
Спрощено діяльність у сфері телекомунікацій
! Операторам телекомунікацій
Кабмін вніс зміни до деяких своїх постанов щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Зокрема, у Правилах надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 р. №295, уточнено, що право на провадження діяльності у сфері телекомунікацій суб'єкт господарювання набуває шляхом подання до НКРЗI повідомлення про початок провадження діяльності у сфері телекомунікацій. Діяльність у сфері телекомунікацій, що передбачає використання обмеженого (радіочастотного та/або номерного) ресурсу, провадиться після отримання відповідних ліцензії та/або дозволу (ліцензій та/або дозволів), необхідність отримання яких визначена законом.
Також зміни внесено до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері телекомунікацій та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, затверджених постановою КМУ від 06.02.2019 р. №191. Зокрема, викладено в новій редакції додатки 1 «Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері телекомунікацій» та 2 «Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері телекомунікацій, їх показники, кількість балів за кожним показником».
Встановлено, що Постанова КМУ від 19.06.2019 р. №523 «Про внесення зміни до переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» набирає чинності не через 1 рік з дня опублікування (тобто 26.06.2020 р.), а 01.02.2020 р.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 р. №14 чинна з 28.01.2020 р.
Щоб розвивати туризм, знадобився ще один держорган
! Туроператорам
Кабмін постановою «Деякі питання діяльності Державного агентства розвитку туризму» затвердив Положення про Державне агентство розвитку туризму України.
Державне агентство розвитку туризму України (Держтуризм) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном через міністра культури, молоді та спорту і який реалізовує державну політику у сфері туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів).
Зокрема, саме цей орган видаватиме ліцензії на право провадження туроператорської діяльності та вестиме ліцензійний реєстр суб'єктів туроператорської діяльності; здійснюватиме державний нагляд (контроль) за додержанням туроператорами ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності.
Крім того, Держтуризм має забезпечувати координацію діяльності курортних закладів (незалежно від форми власності), пов'язаної з використанням лікувальних ресурсів, а також діяльності підприємств, установ та організацій, які обслуговують курорти.
Постанова КМУ від 24.12.2019 р. №1162 набирає чинності 01.03.2020 р.
Визначено механізм автофіксації перевищення вагових та габаритних норм ТЗ
! Автоперевізникам
Кабмін затвердив Порядок фіксації порушень законодавства у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі.
Фіксація порушень законодавства у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю (далі — автоматичний пункт), які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Iнформування учасників дорожнього руху про фіксацію автоматичними пунктами (фотозйомку та/або відеозапис) фактів правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється не пізніше початку роботи таких пунктів на визначених ділянках автомобільних доріг шляхом установлення відповідних дорожніх знаків, а також розміщення відповідних оголошень на офіційному вебсайті Мінінфраструктури.
На автоматичному пункті вимірюються, визначаються та фіксуються вагові, габаритні та інші параметри транспортних засобів, зазначені у п. 7 Порядку, з використанням спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі та мають функції фотозйомки та/або відеозапису.
Автоматичними пунктами фіксуються такі порушення Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами:
перевищення встановлених законодавством вагових норм транспортних засобів;
перевищення встановлених законодавством габаритних норм транспортних засобів.
Змінами до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 р. №879, визначено, що він не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 р. №1174 чинна з 25.01.2020 р.
З 25 лютого 2020 року Нацбанк вводить нові 200-гривневі банкноти
! Усім
25 лютого 2020 року Нацбанк вводить в обіг банкноти номіналом 200 гривень зразка 2019 року. Ці банкноти є законним платіжним засобом на території України, перебувають в обігу разом з банкнотами номіналом 200 гривень попередніх років випуску і обов'язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та здійснення переказів.
Банки України мають забезпечувати приймання від клієнтів банкнот номіналом 200 гривень зразка 2019 року та попередніх років випуску без обмежень та видачу банкнот номіналом 200 гривень зразків 2019 та 2007 років у порядку, установленому нормативно-правовими актами Нацбанку.
Рішення Національного банку України від 21.11.2019 р. №867-рш чинне з 21.11.2019 р.
НБУ зобов'язав банки розкривати повну вартість споживчого кредиту
! Банкам і їхнім клієнтам
Нацбанк зобов'язав усі українські банківські установи розкривати повну вартість споживчого кредиту, включно з вартістю страхових та податкових платежів, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування, вартістю послуг нотаріусів, платежів за послуги державних реєстраторів, оцінювачів тощо.
Спонукою до прийняття такого правила став Закон від 20.09.2019 р. №122-IX.
Постанова Національного банку України від 16.01.2020 р. №8 чинна з 19.01.2020 р.
МОЗ бореться з ветпрепаратами у харчових продуктах
! Тваринникам
Міністерство охорони здоров'я затвердило Показники безпечності харчових продуктів «Максимальні межі (рівні) залишків діючих речовин ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження».
Наказ видано на виконання пунктів 252, 306 та 307 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою КМУ від 25.10.2017 р. №1106.
Документ складається з трьох таблиць:
1) Максимально допустимі рівні залишків діючих речовин ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження;
2) Максимальні рівні залишків діючих речовин кокцидіостатиків та гістомонстатиків у харчових продуктах тваринного походження;
3) Заборонені ветеринарні препарати у харчових продуктах тваринного походження, максимально допустимі рівні залишків діючих речовин яких не можуть бути встановлені.
До таблиці 3 входять: арістолохія та її препарати, карбадокс, хлорамфенікол (левоміцетин), хлорпромазин, колхіцин, дапсон, диметридазол, іпронідазол, малахітовий зелений та лейкомалахітовий зелений, метронідазол, нітрофурани (включаючи фуразолідон), олаквіндокс, ронідазол.
Харчові продукти тваринного походження та/або інгредієнти тваринного походження не можуть перебувати в обігу, якщо вони містять залишки діючих речовин ветеринарних препаратів, перелік яких наведено у таблиці 3.
Наказ МОЗ від 23.12.2019 р. №2646 набирає чинності 28.04.2020 р.
Скасовано підвищення пенсійного віку для деяких працівників
! Працівникам і працедавцям
Конституційний Суд України визнав неконституційними положення Закону від 02.03.2015 р. №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», що передбачали поетапне збільшення на 5 років віку для виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, які працювали в шкідливих умовах і тому мають право виходу на пенсію на пільгових умовах.
КСУ визнав неконституційними ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. «б» — «г» ст. 54 Закону від 05.11.91 р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом №213, відповідно вони втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ. Натомість застосуванню підлягають ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. «б» — «г» ст. 54 Закону від 05.11.91 р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом №213 для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у цих нормах.
КСУ виходив із того, що працівники, які працювали в шкідливих умовах і погоджувалися на таку працю через можливість отримання окремих пільг, мали об'єктивні очікування, що вони мають право виходу на пенсію на пільгових умовах.
Раніше КСУ рішенням від 08.06.2016 р. №4-рп/2016 вже був визнав неконституційними положення Закону №213, що стосувалися пенсійного забезпечення суддів.
Рішення КСУ від 23.01.2020 р. №1-р/2020 чинне з 23.01.2020 р.
Нове положення про нагляд на фінансовому ринку
! Небанківським фінансовим групам
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила зміни до Положення про консолідований нагляд за діяльністю небанківських фінансових груп, переважна діяльність у яких здійснюється особою, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 26.03.2013 р. №431.
Зокрема, Положення доповнено новими розділами II та III, якими регулюються питання виявлення небанківських фінансових груп; визнання НКЦПФР небанківської фінансової групи такою, нагляд на консолідованій основі за якою здійснює НКЦПФР; припинення визнання НКЦПФР небанківської фінансової групи; розкриття інформації про небанківську фінансову групу.
Небанківські фінансові групи, нагляд за якими здійснює НКЦПФР, створені до набрання чинності цим рішенням, мають протягом 6 місяців з дня набрання ним чинності подати до НКЦПФР документи, визначені в п. 1 розділу II Положення.
Рішення НКЦПФР від 05.11.2019 р. №677 набирає чинності 28.03.2020 р.
Внесено зміни до Положення про концентрацію
! Суб'єктам господарювання
Антимонопольний комітет затвердив зміни до Положення про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання, затвердженого розпорядженням АМКУ від 19.02.2002 р. №33-р.
Зокрема, Положення доповнено нормою, згідно з якою не вважається концентрацією набуття у власність банком чи іншою фінансовою установою активів у вигляді єдиного майнового комплексу, часток (акцій, паїв) суб'єкта господарювання у разі, якщо таке набуття у власність передбачено планом реструктуризації, затвердженим відповідно до Закону «Про фінансову реструктуризацію», шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) чи іншого забезпечувального обтяження, за умови їх наступного відчуження суб'єктам господарювання, не пов'язаним відносинами контролю з цим банком чи з цією фінансовою установою, протягом 2-х років з дня такого набуття у власність.
Новим абз. 9 п. 3 розд. I Положення визначено термін «єдиний майновий комплекс» — усі види майна, що сукупно забезпечують господарську діяльність суб'єкта господарювання, у тому числі будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки, у тому числі цілісний майновий комплекс.
Розпорядження АМКУ від 12.12.2019 р. №25-рп чинне з 21.01.2020 р.
Новини підготувала Анастасія ПОРИТКО, «Дебет-Кредит»