• Посилання скопійовано

Щодо визнання господарських операцій контрольованими

Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 04.12.2019 р. №1683/6/99-00-05-05-01-15/IПК

Щодо визнання господарських операцій контрольованими

Суттєво. Купівля товарів у нерезидента через посередника-резидента, який не виконує істотних функцій та не використовує істотних активів, вважається контрольованою операцією між таким платником — резидентом та нерезидентом.

! Суб'єктам ЗЕД

Державна податкова служба України розглянула питання щодо визнання господарських операцій контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Підпунктом 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених підпунктом 39.2.1.1 цього пункту, право власності на предмет (результат) такої операції перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:

— не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов'язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг);

— не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг).

Для цілей цього підпункту:

— під істотними функціями розуміються функції, які платник податків та нерезидент — сторони контрольованої операції не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб;

— під істотними активами розуміються активи, використання яких є необхідним під час здійснення таких операцій та які відсутні у платника податків та нерезидента — сторін контрольованої операції;

— під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов'язковим для ділової практики таких операцій.

При цьому відповідно до пп. 39.2.2.4 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначення та аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, здійснюються на підставі укладених договорів (контрактів), даних бухгалтерського обліку, фактичних дій сторін операції та фактичних обставин її проведення відповідно до суті операції.

Платник податку та посередник є резидентами України, тому операції між ними не можуть розглядатися як контрольовані.

Таким чином, операції з придбання товарів платником — резидентом у нерезидента, у разі якщо право власності на такі товари переходить спочатку до іншого резидента, який не виконує істотних функцій та не використовує істотних активів, вважаються контрольованими між таким платником — резидентом та нерезидентом. Такий платник податку — резидент повинен подати звіт про контрольовані операції, форму якого затверджено Порядком складання Звіту про контрольовані операції, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 р. №8.

У розділі «Відомості про контрольовані операції» додатка до звіту про контрольовані операції зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені з платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього додатка. Кожна контрольована операція повинна бути ідентифікована згідно з первинними документами відповідної господарської опера-ції.

Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно визнання операцій з імпорту товарів (сировини) за допомогою посередника — резидента України, до якого переходить право власності, контрольованими операціями має розглядатись з урахуванням договірних умов та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувалися.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру