До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 14.08.2019 р. №3793/6/99-99-15-03-02-15/IПК
У коментованій IПК розглядається питання щодо визначення дати виникнення ПЗ з ПДВ за операціями постачання товарів у разі, якщо їх доставка покупцю здійснюється із залученням транспортного перевізника.
У випадку залучення перевізника постачальнику важливо взяти до уваги умови договору поставки з покупцем щодо дати переходу прав власності на товар. А саме момент, коли покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на товар, та підприємство-продавець не здійснює надалі управління та контроль за реалізованими товарами.
Потрібно врахувати норми ст. 664 ЦКУ, яка визначає момент виконання обов'язку продавця передати товар. Зверніть увагу на ч. 2 цієї статті: якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент передачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві. А за ч. 1 цієї статті обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, установлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Це особливо важливо на межі двох звітних періодів: наприклад, завантаження на транспортний засіб відбувається 31 числа, а доставка покупцю — 1 числа наступного місяця. Як слушно повідомляють податківці, у визначенні термінів «постачання товарів» (пп. 14.1.191 ПКУ) та «продаж (реалізація) товарів» (пп. 14.1.202 ПКУ) є такі поняття, як «передача права на розпоряджання товарами як власник» та «передача прав власності на такі товари».
Складення перевізного документа (ТТН, коносамента тощо) підтверджує лише укладення договору перевезення вантажу у письмовій формі між замовником та перевізником (ч. 2 ст. 307 ГКУ), а не «дату, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю» у будь-яких випадках.
До речі, ТТН — єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку ТМЦ на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання ТМЦ, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
Отже, ТТН є одним із первинних документів, на підставі якого можливо визначити дату перевезення і дату переходу власності на товар до покупця (а можливо, ні). I якщо у договорі з покупцем передбачено, що право власності на товар переходить з моменту прийняття вантажу до перевезення, цей момент і є датою визнання ПЗ з ПДВ при постачанні товару.
Усе зазначене вище стосується не тільки постачальника товару, а є важливим і для покупця — платника ПДВ. Адже лише правильно складена ПН, яка зареєстрована в ЄРПН, дає право покупцю на відображення ПК з ПДВ.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»