Якщо виробниче підприємство під час податкової перевірки не може підтвердити собівартість виготовленої продукції, як податківці вираховуватимуть собівартість? Є прибуткові накладні (матеріал для виготовлення продукції) від постачальника і є видаткові накладні на продаж готової продукції. Також є специфікації на готову продукцію.
Собівартість продукції безпосередньо впливає на фінрезультат до оподаткування (прибуток або збиток), який визначається у фінансовій звітності. Отже, собівартість впливає також і на об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Загальні принципи формування собівартості продукції (робіт, послуг) визначено у П(С)БО 16 «Витрати». Для визначення виробничої собівартості продукції важливе значення мають прямі витрати — витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.
До виробничої собівартості продукції включаються:
— прямі матеріальні витрати;
— прямі витрати на оплату праці. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
— інші прямі витрати. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку тощо;
— змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
На підприємстві можуть бути розроблені (та передбачені наказом про облікову політику) внутрішні правила формування собівартості, що не суперечать чинним нормативним документам.
Основними методами калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) є позамовний, нормативний та попередільний. Для калькулювання собівартості продукції зазвичай використовується позамовний метод. За цим методом фактична калькуляція виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) визначається для кожного замовлення або партії окремо.
Документальне підтвердження витрат
Такий документ, як калькуляція собівартості продукції, не належить до первинних документів у розумінні Закону про бухоблік, бо не містить усіх обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 9 Закону про бухоблік, не відображає відомостей про госпоперацію. Калькуляція собівартості продукції за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, позаяк не фіксує будь-яку господарську операцію, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції (лист Мінфіну від 15.02.2013 р. №31-08410-07/23-357/246).
Первинними документами, що підтверджують собівартість продукції, є документи, які підтверджують витрати щодо кожної статті калькуляції, включаючи виробничі та загальновиробничі витрати. Наприклад, витрати на матеріали та інші ТМЦ підтверджуються накладною, яка підтверджує передачу матеріалів зі складу до цеху. Така накладна може складатися за формою №М-11 або за іншою формою, зручнішою для підприємства, але за наявності усіх обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 9 Закону про бухоблік. Аналогічно списуються всі ТМЦ, витрачені на виробничі та загальновиробничі потреби (МШП, інструменти, запасні частини тощо).
Актом підтверджується фактичне витрачання запасів (матеріалів та інших ТМЦ) на виробництво. У цьому акті зазначаються, зокрема, найменування використаних запасів, їх кількість, облікова ціна та сума в розрізі кожного найменування, для виготовлення якого вони витрачені.
Витрати на оплату праці працівників, зайнятих виробництвом, та на сплату ЄСВ на цю зарплату підтверджуються відомістю про нарахування зарплати, витрати на комунальні та інші послуги сторонніх організацій — актами від постачальників послуг, витрати на амортизацію ОЗ — відомостями нарахування амортизації тощо. Аналогічно підтверджуються загальновиробничі витрати.
Документом, що підтверджує правомірність застосування на підприємстві відповідного методу калькулювання собівартості продукції, є наказ про облікову політику підприємства. Таким чином, власне собівартість продукції підтверджується первинними документами щодо здійснення витрат на її виробництво за кожною статтею калькуляції. Iншого способу для достовірного визначення собівартості немає. Тож під час перевірки підприємство повинно надати саме ті документи, за якими сформовано бухгалтерські записи за дебетом рахунків 23 та 91 (якщо він застосовується на підприємстві).
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»