До індивідуальної податкової консультаціЇ Державної фіскальної служби України від 18.06.2019 р. №2782/6/99-99-13-02-03-15/IПК
Коментована IПК є доволі позитивною, із дотриманням норм ПКУ.
А саме: згідно з пп. 2 п. 291.4 ПКУ, підприємець на спрощеній системі має право обрати другу групу, за умови що протягом календарного року не використовує працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають із ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1500000 грн і якщо здійснює:
— господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню;
— виробництво та/або продаж товарів;
— діяльність у сфері ресторанного господарства.
Нас цікавить саме останній вид діяльності — діяльність у сфері ресторанного господарства. Адже в разі надання послуг його клієнтами можуть бути лише платники ЄП (як юрособи, так і підприємці) та фізособи без податкового статусу «підприємець».
На практиці обережні підприємці, які здійснюють діяльність у сфері ресторанного господарства, вагаються, чи можна їм обрати другу групу ЄП. Адже за визначенням, наведеним у Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, на які посилаються податківці в коментованій IПК, ресторанне господарство — це вид економічної діяльності щодо надання послуг із задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього. Хвилює саме той факт, що підприємець-ресторатор надає певні послуги, а не тільки займається приготуванням та продажем продукції власного виробництва.
Але зверніть увагу, що пп. 2 п. 291.4 ПКУ діяльність у сфері ресторанного господарства виділяє окремо і не висуває вимоги щодо податкового статусу покупця для цього випадку. Тому підприємець сміливо може обрати другу групу ЄП і провадити діяльність у ресторанах, барах, кафе, їдальнях тощо, не переймаючись, чи його клієнтами є лише фізособи-непідприємці та «єдиноподатники», чи й суб'єкти господарювання на загальній системі оподаткування та «неприбутківці».
Якщо звернутися до згаданих Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства1, то п. 1.3 зазначає, що заклад ресторанного господарства — організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає й організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів. Саме на це визначення посилаються податківці і роблять висновок, що платник ЄП здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів2. Відповідно, підприємець-ресторатор має право приймати замовлення від суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі від тих, які не є платниками ЄП.
1 Цими Правилами регламентуються основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства.
2 Аналогічна відповідь міститься у ЗIР, підкатегорія 107.03, на запитання: «Чи має право ФОП — платник ЄП другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, приймати замовлення на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень від СГ (ЮО та ФОПів) на загальній системі оподаткування?».
Проте наша аргументація інша: пп. 2 п. 291.4 ПКУ дає «зелене світло» діяльності у сфері ресторанного господарства саме як окремому виду діяльності — на відміну від постачання послуг, на яке цей самий пункт накладає обмеження.
До речі, податківці не висувають заперечень і щодо кейтерингового обслуговування, адже платник ЄП під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання власно виробленої продукції (див. «Вісник» №11/2017, с. 44). Лише нагадаємо, що в цьому випадку слід подбати, щоб до реєстру платників ЄП було внесено відповідний вид діяльності (КВЕД 56.2).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»