До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 12.06.2019 р. №2682/6/99-99-12-02-01-15/IПК
На жаль, рейдерські захоплення є доволі частим явищем, особливо в сільськогосподарській сфері, а автор запиту, як платник ЄП 4-ї групи, якраз і належить до сільгосппідприємств (про особливості перебування на 4-й групі ЄП див. «ДК» №25/2019). Та попри поширеність цього явища на практиці, в законодавчому полі досі немає його визначення. Iншими словами, в жодному законі не тільки не визначено цього поняття, а й взагалі не вживається такий термін. Причому йдеться навіть про закони чи законопроекти, які прийнято називати «антирейдерськими», як-от Закон від 06.10.2016 р. №1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» та проект від 06.09.2018 р. №9063 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав власників майна шляхом аудіо- та відеофіксації процесу проведення нотаріальних дій».
У зв'язку з такою невизначеністю не дивно, що питання рейдерства надзвичайно рідко буває предметом індивідуальних податкових консультацій — бо як можна консультувати про щось настільки невизначене? До речі, і в коментованій IПК про рейдерське захоплення говориться лише в частині, яка дублює запит платника податків, але не у самій відповіді податківців.
Тим часом проблеми, з якими стикаються жертви рейдерства, є цілком реальними. Одна з них — подання звітності, сплата податків, реєстрація ПН за період, протягом якого власники бізнесу були позбавлені контролю над ним. Чи загрожують штрафи і пеня, чи все-таки відсутність контролю над бізнесом можна вважати «пом'якшувальною обставиною»? Саме це і є питанням, яке хвилює автора запиту на коментовану IПК, а разом з ним і багатьох інших платників податків, які опинились у схожій ситуації.
Відповідь податківців є передбачувано несприятливою: ні, законодавством не передбачено такої обставини звільнення від відповідальності за неподання податкової звітності, несплату податків, нереєстрацію податкових накладних, як рейдерське захоплення, а отже, доведеться сплатити штраф і пеню на загальних засадах.
Додатковим «бонусом» у цій ситуації, про який ДФС не говорить, імовірно, через його очевидність, є брак права на податковий кредит з ПДВ у контрагентів жертви рейдерського захоплення. Причому навіть після вирішення проблеми — а ми припускаємо, що в автора запиту проблема все ж вирішилась, — жертва рейдерства позбавлена можливості зареєструвати податкові накладні за проблемний період «заднім числом».
Розшифруємо принагідно ще два нормативні посилання в коментованій IПК.
У першій її частині податківці говорять, що пунктом 120-1.2 ПКУ не визначено винятків щодо застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації ПН в ЄРПН, крім випадків зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ПКУ. Тут ідеться про зупинення реєстрації ПН/РК відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. №117. «ДК» писав про це зовсім нещодавно, в №21/2019. Ситуації, що розглядається, це не стосується.
У другій частині IПК говориться про виняток, передбачений п. 126.2 ПКУ. Це відсильна норма, яка стосується порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абз. 2 пп. 222.1.2 ПКУ, і має спеціального суб'єкта — виробників тютюнових виробів. Теж не наш випадок.
Отже, повернімося до головного запитання — що ж робити? На жаль, суб'єкти господарювання позбавлені будь-яких важелів впливу у цій ситуації. На наш погляд, єдина можливість вирішити проблему рейдерства лежить у законодавчій площині, проте законодавче врегулювання ускладнене самою природою явища рейдерства, якому вкрай складно дати чітке юридичне визначення. Закон №1666 не дав достатньо ефективного захисту. Наважимося прогнозувати, що не дасть захисту у разі його прийняття і законопроект №9063, відомий під гучною назвою «Рейдерству СТОП!». Бо чи можна очікувати ефективності від закону, санкція якого в справах, де йдеться про десятки мільйонів гривень і більше, передбачає штраф у 8500 — 17000 гривень?
Андрій ПОРИТКО, головний редактор