• Посилання скопійовано

Ще раз про надурочні за підсумованого обліку

У статті «Надурочні за підсумованого обліку» в «ДК» №14/2019, ми розглядали, як визначається норма робочого часу та як оплачуються наднормові, якщо працівнику встановлено оклад. Зараз з'ясуймо: як порахувати та оплатити надурочні години; коли оплачуються наднормові наприкінці місяця, кварталу, року, а також як оплачувати наднормові, якщо вони були відпрацьовані у святковий день. А допоможуть нам листи Мінсоцполітики від 04.03.2019 р. №248/0/206-19 та від 05.03.2019 р. №259/0/206-19 (див. «ДК» №18/2019).

Як визначається обліковий період?

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства (а за умови його відсутності — наказом керівника). Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку.

Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди — декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися обліковий період від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт. Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки) (п. 6 Методрекомендацій №138).

Ми недаремно нагадали ці досить відомі правила на початку статті. Адже при підсумованому обліку робочого часу деякі виплати нараховуються працівнику щомісяця, а деякі — лише наприкінці облікового періоду (а він може бути і більшим за місяць).

Які виплати здійснюються працівникам наприкінці кожного місяця та наприкінці облікового періоду?

Наприкінці кожного місяця, впродовж облікового періоду провадиться нарахування працівникам належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці:

— основної заробітної плати (окладу);

— доплат і надбавок, у тому числі за роботу у нічний та вечірній час;

— надбавок;

— премій;

— за роботу у святкові дні та неробочі дні (визначені ст. 73 КЗпП).

При цьому слід пам'ятати, що замінити роботу у святкові та неробочі дні на інший день відпочинку, якщо за графіком змінності при підсумованому обліку робочого часу саме на такий день припадала зміна працівника, не можна. Адже в такому разі працівник не виконає встановленої йому норми робочого часу! Принаймні така була позиція Мінсоцполітики, наведена в листі від 09.12.2014 р. №922/13/155-14.

Саме тому подвійна оплата за роботу під час свят у такому режимі відбувається одразу (наприкінці місяця), а не наприкінці облікового періоду.

Отже, після закінчення місяця години, фактично відпрацьовані в святкові та неробочі дні, оплачуються за нормами, зазначеними у ст. 107 КЗпП, у подвійному розмірі:

1) відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — в розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які отримують оклади місячні: в розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад — якщо робота в святковий і неробочий дні проводилася в межах місячної норми робочого часу.

Аналогічна подвійна оплата передбачається і для надурочних годин (ст. 106 КЗпП). Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Та порахувати ці надурочні години (навіть якщо працівник в певному місяці відпрацьовує кількість годин, яка перевищує кількість, встановлену його індивідуальним графіком) можна лише після закінчення облікового періоду! Адже загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.

Крім того, до закінчення облікового періоду слід пам'ятати про залізне правило: надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Обліковуємо робочий час працівникам правильно

Неодноразово у читачів виникало запитання на кшталт: а як мені дізнатися чи наднормові години були відпрацьовані у святковий день чи не у святковий? I як оплачувати ці години в такому разі?

Частково ми це пояснили вище (оплата буде подвійна), а тепер пояснюємо, як порахувати ці години.

У листі від 05.03.2019 р. №259/0/206-19 фахівці Мінсоцполітики наголосили, що нараховують заробітну плату працівникам на підставі табеля обліку використання робочого часу, в якому чітко фіксується фактичне використання робочого часу, а саме робляться позначки про:

— фактично відпрацьований час;

— відпрацьовані години за місяць:

— надурочні;

— вечірні;

— нічні години роботи;

— години роботи у святкові, неробочі, вихідні дні;

— інші відхилення від нормальних умов.

Отже, якщо відхилень від графіка роботи немає і саме графіком передбачено, що працівник мав працювати певну кількість годин у свято, то він за ці години отримує подвійну оплату.

Якщо ж він у свято відпрацює більшу кількість годин, ніж передбачено графіком, то такі години стануть надурочними. I теж оплачуватимуться подвійно, хоча і за іншою нормою КЗпП.

Саме тому слід вести достовірний облік робочого часу кожного працівника для уникнення запитань щодо того, як же визначити, чи ці наднормові були відпрацьовані у святковий день, чи ні.

Але тут є один нюанс: якщо святковий день одночасно був для працівника і вихідним днем (згідно з його індивідуальним графіком), то трансформації відпрацьованих годин зі святкових до вихідних (подвійна оплата яких передбачена ст. 72 КЗпП) або надурочних не відбувається! Вони оплачуються саме як святкові.

Тобто при визначенні надурочних годин необхідно враховувати, що години, відпрацьовані працівником у святковий і неробочий день згідно з його графіком роботи, не треба вилучати з розрахунку, бо це був звичайний робочий день згідно з графіком виходу на роботу.

Якщо працівник залучався до роботи у святковий день у свій вихідний день (за межами свого робочого часу), то ці години вилучаються з розрахунку надурочних годин, бо вони вже оплачені в подвійному розмірі.

Визначення годинної ставки для оплати надурочних

Як ми вже з'ясували, надурочні виплачуються наприкінці облікового періоду.

Для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин необхідно місячний оклад працівника розділити на середньомісячну кількість годин за обліковий період, яка має розраховуватися з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, встановленої з дотриманням вимог ст. 50, 51, 53 КЗпП.

Середньомісячна кількість годин за обліковий період розраховується шляхом ділення норми тривалості робочого часу за обліковий період на кількість місяців в обліковому періоді.

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
  • Методрекомендації №138 — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. №138.

Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру