• Посилання скопійовано

Оплата праці внутрішнього сумісника

Працівницю оформлено за основним місцем роботи на півдня з годинною тарифною ставкою 25,13 грн. На цьому ж підприємстві оформлено на півдня як внутрішній сумісник з аналогічною годинною тарифною ставкою. Як правильно нарахувати зарплату, утримати ПДФО та військовий збір, нарахувати ЄСВ та відобразити у звіті з ЄСВ та у ф. №1ДФ?

Оплата праці

Відповідно до ст. 102-1 КЗпП оплачується лише фактично виконана сумісником робота. Під час установлення нормованих завдань оплату провадять за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт. Проте встановлення для сумісників таких завдань не є обов'язковим. Під фактично виконаною роботою мають на увазі також роботу, виконання якої зафіксовано в табелі обліку робочого часу.

З 01.01.2017 р. працює норма ст. 3-1 Закону про оплату праці, яка говорить, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна зарплата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Зазначена норма повинна виконуватися і щодо внутрішніх сумісників.

Якщо ж на підприємстві встановлено погодинну оплату праці, воно має застосовувати погодинний розмір мінімальної плати.

Як наголошує Мінсоцполітики у листі від 20.03.2017 р. №766/0/101-17/28, на підприємствах для працівників, які працюють з місячними окладами, має дотримуватися як мінімальна державна гарантія — мінімальна місячна заробітна плата, а для працівників з погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) — мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі.

У разі встановлення сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обґрунтованих норм оплата праці провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.

Приклад Якщо працівникові встановлено погодинну оплату праці, то з січня 2019 р. годинну тарифну ставку треба встановлювати не нижче за 25,13 грн. Таку тарифну ставку і встановлено відповідно до умов питання. Розрахуємо заробітну плату за березень 2019 року.

Така мінімальна зарплата виплачується пропорційно до виконаної норми праці:

— якщо працівник за основною посадою виконує норму робочого часу, встановлену законодавством у березні 2019 р. — 159 годин, то йому має бути нараховано зарплату за цією посадою не менш ніж: 25,13 х 159 = 3995,67 грн. Доплачувати до розміру місячної мінімальної зарплати (4173 грн) в цьому випадку не потрібно, адже за рахунок застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі вимога абз. 1 ст. 3-1 Закону про оплату праці виконується;

— якщо працівник за сумісництвом відпрацював лише 100 годин замість встановлених у березні 2019 р. 159 годин, за відпрацьований час йому має бути нараховано не менш ніж: 25,13 х 100 = 2513,00 грн, тобто пропорційно до виконаної норми праці.

Оподаткування та звітність

ДФС у листі від 12.01.2016 р. №191/К/99-99-17-03-03-14 роз'яснила, що заробітна плата, яка нараховується (виплачується) працівникам у зв'язку з відносинами трудового найму, у тому числі на умовах трудового договору за сумісництвом, оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Податківці роз'яснюють, що при внутрішньому сумісництві ПДФО та ВЗ оподатковується сукупний дохід працівника (оплата за основним місцем роботи + оплата за сумісництво), отриманий від одного працедавця.

Відповідно, і відображати в формі №1ДФ таку подвійну зарплату потрібно одним рядком із ознакою доходу «101», адже чинною формою цього звіту не передбачено деталізацію інформації щодо доходів сумісників.

Згідно з пп. 169.2.1 ПКУ, ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). I якщо йти за роз'ясненнями податківців, наведеними вище, застосовувати таку ПСП треба буде до сукупного доходу працівника у вигляді зарплати (за обома місцями роботи в одного роботодавця). Звісно, якщо розмір такого сукупного місячного доходу це дозволить.

ЄСВ

Відповідно до чинного роз'яснення ЗIР (підкатегорія 301.04.01)1 податківці при визначенні ЄСВ також говорять про загальну суму доходу (за основним місцем роботи + оплата за сумісництво): «Якщо працівник протягом календарного місяця працював на одному підприємстві як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, та отримав загальну суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ».

1 Запитання: «Яким чином нараховується ЄВ, якщо працівник протягом календарного місяця працював як за основним місцем роботи так і за сумісництвом, та отримав загальну суму доходу менше розміру мінімальної заробітної плати?».

Відповідно, податківці хочуть бачити, аби у таблиці 6 додатка 4 відомості про нарахування заробітної плати (доходу) за такою особою відображалися одним рядком та у графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» зазначалося «1 — так» (про це контролери говорять у «Віснику» №37/2017, с. 40).

Втім, ми вважаємо, що доречніше відображати такі доходи окремо. Раніше такої ж позиції дотримувалися й фахівці ПФУ. Тож радимо звернутися до ДФС за місцем обліку із проханням надати з цього приводу індивідуальну консультацію, щоб при заповненні Звіту про ЄСВ спиратися саме на неї.

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
  • Порядок №4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.

Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру