До листа Державної фіскальної служби України від 22.06.2018 р. №18983/7/99-99-15-03-02-17
Як складати РК до ПН: роз'яснюють податківці
Податківці у листі ДФСУ від 22.06.2018 р. №18983/7/99-99-15-03-02-17 (див. «ДК» №28/2018) нарешті надали узагальнене роз'яснення про особливості заповнення табличної частини РК до ПН, що видаються покупцям — платникам ПДВ, залежно від причин коригування. Хоча складнощі з їх складанням почалися ще наприкінці березня.
Види причин коригування
Насамперед податківці навели причини коригування, які можуть бути зазначені у розрахунку коригування до податкової накладної. А саме:
«Повернення товару або авансових платежів» — після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів;
Зверніть увагу!
Причина коригування зазначається у графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Якщо одна і та сама причина коригування зазначається у двох та більше рядках розрахунку коригування, запис у графі 2 в усіх таких рядках має бути ідентичним з точністю до знака.
«Зміна кількості» — після складання податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів);
«Зміна ціни» — після складання податкової накладної відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення коштів);
«Зміна номенклатури» — після складання податкової накладної відбувається зміна ціни частини товарів/послуг або одночасна зміна і кількості, і ціни товарів/послуг;
«Усунення неоднозначностей»/«Зменшення обсягу при нульовій кількості»/«Зменшення кількості при нульовому обсягу» — одна з цих причин коригування зазначається у розрахунку коригування, який складається з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні попередніх коригувань податкової накладної, та відображення правильних показників товарних позицій, які утворились внаслідок таких коригувань.
Строки реєстрації РК до ПН в ЄРПН
У листі податківці зазначили, що порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, включаючи і строки реєстрації, є аналогічним порядку, передбаченому для податкових накладних.
А саме:
— для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 до 15 числа календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця складання;
— для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 до останнього календарного дня (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем складання.
Але наразі пунктом 201.10 ПКУ встановлено окремі строки реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації, якщо покупцем є платник ПДВ. Ці строки становлять 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування.
Наведемо нашу думку, чому податківці не зупинилися на цих строках. В одній зі своїх індивідуальних консультацій1 вони вже рекомендували реєструвати розрахунки коригування на зменшення у ті самі строки, що й податкові накладні. Така їхня рекомендація ґрунтувалась на відсутності у ПКУ механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування.
1 IПК ДФСУ від 21.05.2018 р. №2231/6/99-99-15-03-02-15/IПК, див. «ДК» №23/2018.
Отже, найімовірніше, позиція ДФС не змінилася, тому податківці й не зазначили про окремий строк.
Окремо податківці нагадали, що реєстрація розрахунку коригування в ЄРПН можлива лише після реєстрації в ЄРПН податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у зв'язку із завершенням строку, встановленого ст. 102 ПКУ.
Випадки, в яких складається розрахунок коригування
У листі податківці навели перелік випадків коригування до податкової накладної та алгоритми складання РК за ними (див. «ДК» №28/2018). А саме:
1) повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів;
2) повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів у зв'язку зі зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни;
3) повернення частини суми попередньої оплати (авансу) у зв'язку зі зміною ціни товарів/послуг без зміни їх кількості;
4) після отримання попередньої оплати відбувається зміна (у т. ч. часткова) номенклатури товарів/послуг у межах отриманого авансу. У такому самому порядку і з такою самою причиною коригування «Зміна номенклатури» складається також розрахунок коригування у разі одночасної зміни кількості та ціни товарів/послуг;
5) випадки, в яких складається розрахунок коригування у зв'язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), здійснених в результаті коригувань показників податкової накладної, але внаслідок проведення такого коригування підсумкові показники податкової накладної не дорівнюють нулю;
6) випадки, в яких складається розрахунок коригування у зв'язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), які з'явилися внаслідок коригувань показників податкової накладної, внаслідок проведення яких підсумкові показники податкової накладної дорівнюють нулю;
7) виправлення помилок, допущених у заголовній частині податкової накладної.
Складання РК для виправлення помилок, допущених у даті складання податкової накладної та її порядковому номері, не передбачено. Такі помилки виправленню не підлягають.
Виправлення помилок, допущених у заголовній частині податкової накладної
Податківці не забули зазначити, як виправляти помилки, допущені у заголовній частині податкової накладної (не пов'язані зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг). Ці помилки виправляються шляхом складання розрахунку коригування. У його заголовній частині зазначаються виправлені дані, а таблична частина, включаючи і графу 2 «Причина коригування», не заповнюється.
Звертаємо увагу: у коментованому листі податківці не навели алгоритму складання РК у разі помилки в індивідуальному порядковому номері (IПН) покупця. Знову ж таки, що є причиною, нам невідомо. Проте в IПК від 05.06.2018 р. №2451/6/99-99-15-03-02-15/IПК ДФСУ надала роз'яснення щодо дій постачальника у такому разі. А саме:
1) продавець повинен скласти РК до податкової накладної. У його заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим IПН), а в табличній частині — зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що їх було зазначено у податковій накладній. У полі «Дата складання» зазначається поточна дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку в IПН покупця;
2) такий РК до податкової накладної реєструє в ЄРПН покупець, чий «неправильний» IПН було зазначено у графі «IПН покупця»;
3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну з урахуванням таких особливостей:
— реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто в полі «IПН покупця» зазначається правильний IПН покупця;
— у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «неправильним» IПН;
— такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної з «неправильним» IПН покупця;
— у табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники із податкової накладної із «неправильним» IПН.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»