До листа Міністерства соціальної політики України від 10.05.2018 р. №766/0/101-18
Iнколи трапляються думки, що ФОПам не потрібно застосовувати коефіцієнт підвищення, бо у п. 10 Порядку №100 чітко не сказано про підприємців.
Нагадаємо, пункт 10 Порядку №100 наголошує: «У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей».
Проте, на думку Мінсоцполітики, така норма Порядку №100 встановлена для того, щоб працівники в разі підвищення їм окладу не втрачали в заробітку під час відпустки. Також Мінсоцполітики наголошує (і в коментованому листі теж), що дія Порядку №100 поширюється не лише на юросіб, а й на фізичних осіб — роботодавців.
Тому в цьому листі фахівці Мінсоцполітики очікувано роз'яснили, що на ФОПів теж поширюються норми п. 10 Порядку №100, а також що у ФОПів коригування заробітної плати та інших виплат провадиться так само, як і в юросіб, які не є бюджетниками, з урахуванням фінансових можливостей.
Якщо підприємцю дозволяють фінанси, він застосовує загальні правила розрахунку відпусткових. Якщо ж ні, то, як роз'яснює Мінсоцполітики, рішення про зменшення коефіцієнта коригування у зв'язку з фінансовими можливостями оформлюється наказом.
Мінсоцполітики зазначає, що наказ слід узгодити з органом, уповноваженим представляти інтереси працівників. Але на практиці навряд чи можна говорити про працівників підприємця — членів профспілки. Тож такий наказ треба узгодити з працівниками або з тими з них, яким решта доручили захищати власні інтереси.
Також у наказі слід чітко обумовити причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі, а саме: зниження рентабельності, зниження обсягів виробництва, недостатність обігових коштів тощо.
Наприкінці зазначимо, що у коментованому листі Мінсоцполітики відповіло на ще одне запитання, яке хвилює багатьох роботодавців, змушених коригувати заробіток працівників з метою розрахунку відпусткових: «Наскільки точним має бути підвищувальний коефіцієнт? Скільки знаків після коми він повинен мати?».
На це запитання фахівці Мінсоцполітики відповіли, що Порядком №100 цього не встановлено. Власної думки і рекомендацій фахівці в коментованому листі не навели. Тож, як розуміємо, кожен роботодавець вирішує це питання на власний розсуд і застосовує стільки знаків, скільки вважає за потрібне.
Зокрема, на думку автора, доцільно застосовувати два знаки після коми. Але якщо ви застосуєте чотири чи навіть більше, це теж не буде помилкою.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»