До постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. №108
Ця коротенька постанова поклала кінець дипломатичному скандалу, який був вибухнув на початку року. Стисло нагадаємо, про що йшлося.
Відповідно до пп. «в» пп. 39.2.1.1 ПКУ, КМУ затверджує перелік держав (територій), операції з резидентами яких є контрольованими. Офіційна назва цього переліку наведена в коментованій постанові, та оскільки вона надто довга, незручна і не для всіх зрозуміла, його ще називають «офшорним» переліком, хоч це мало відповідає його суті. Адже, по-перше, є ж іще власне Перелік офшорних зон, затверджений розпорядженням КМУ від 23.02.2011 р. №143-р. Щоправда, він майже втратив своє значення для оподаткування доходів від ЗЕД і застосовується тільки при отриманні позик від нерезидентів. По-друге, критерії, за якими КМУ включає держави (території) до цього «псевдофшорного» переліку, визначені підпунктом 39.2.1.2 ПКУ.
I власне постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045 було затверджено нову редакцію цього переліку. Порівняно з попередньою, що була затверджена розпорядженням КМУ від 16.09.2015 р. №977-р, з нового переліку зникли Королівство Лесото і Французька Гвіана, зате додалося 22 держави (території): Республіка Бурунді, Гваделупа, Республіка Гватемала, Грузія, Республіка Джібуті, Співдружність Домініки, Домініканська Республіка, Республіка Естонія, Iсламська Республіка Iран, Республіка Куба, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Латвійська Республіка, Ліванська Республіка, Республіка Маврикій, Республіка Мальта, Королівство Марокко, Князівство Монако, Об'єднані Арабські Емірати, Пуерто-Рико, Незалежна держава Самоа, Республіка Сінгапур, Угорщина.
У кого як, а в урядів Латвії та Естонії потрапляння до цього переліку викликало здивування і незадоволення. МЗС Латвії навіть вручило офіційну ноту тимчасовому повіреному в справах України в Латвії, закликавши Україну вжити заходів для виключення Латвії з цього переліку. Те саме обіцяла зробити й Естонія. Можна припускати, що Грузія й Угорщина теж не були в захваті.
I ось перелік переглянуто, Грузію, Естонію, Латвію, Мальту та Угорщину виключено.
Насамкінець нагадаємо, що правила трансфертного ціноутворення відповідно до ст. 39 ПКУ застосовуються не до всіх операцій із резидентами країн (територій), що включені до переліку, а лише якщо обсяг операцій протягом року з одним таким контрагентом перевищує 10 млн грн і обсяг річного доходу резидента перевищує 150 мільйонів гривень (одне і друге — за мінусом непрямих податків, пп. 39.2.1.7 ПКУ).
Андрій ПОРИТКО, головний редактор