Набрав чинності Закон про житлокомунпослуги
! Усім
У зв'язку з опублікуванням у «Голосі України» набрав чинності Закон «Про житлово-комунальні послуги».
Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг (далі — ЖКП).
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно із Законом учасниками правовідносин у сфері надання ЖКП є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель багатоквартирного будинку;
3) виконавці комунальних послуг.
Надання ЖКП здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання ЖКП укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом держорганами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний або колективний договори) та для різних категорій споживачів (індивідуальний або колективний споживач).
При наданні ЖКП застосовуються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, встановлені законодавством.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за ЖКП споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за ЖКП.
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, що визначені законодавством або договором.
Закон вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності, окремі його норми, зокрема щодо сплати споживачами пені, вводяться в дію з 1 січня 2019 року.
Договори про надання комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом, крім випадку, якщо до закінчення зазначеного строку співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин із виконавцем комунальної послуги відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, дія таких договорів автоматично продовжується до закінчення строку, що дорівнює одному року з дня набрання чинності цим Законом.
Закон України від 09.11.2017 р. №2189-VIII чинний з 10.12.2017 р.
Зміни в порядку розкриття банківської таємниці
! Банкам та їхнім клієнтам
Нацбанк постановою від 04.12.2017 р. №124 затвердив зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління НБУ від 14.07.2006 р. №267.
Зокрема, змінами передбачено удосконалення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в електронному вигляді.
Також урегульовано особливості надання банками інформації, яка містить банківську таємницю, Національному антикорупційному бюро України, приватним виконавцям.
Постанова Національного банку України від 04.12.2017 р. №124 набирає чинності з 1 січня 2018 року.
Розширено права уповноважених банківу поводженні з готівкою НБУ
! Банкам
Нацбанк уніс зміни до Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків, затвердженого постановою НБУ від 07.12.2016 р. №408.
Зокрема:
розширено можливості зберігання уповноваженими банками запасів готівки Нацбанку у визначених ними сховищах та/або сейфах, що використовуються як сховища;
ураховано логістичні можливості уповноважених банків з обслуговування регіонів готівкою та розширено можливості територіального розташування сховищ/сейфів, у яких зберігаються запаси готівки;
уповноваженим банкам надано право страхувати готівку, яка перевозиться власним підрозділом інкасації, а також залучати до перевезення запасів готівки підрозділ інкасації іншого банку або юрособи, яка отримала від Нацбанку ліцензію на надання банкам послуг з інкасації.
Постанова Національного банку України від 30.11.2017 р. №122 чинна з 08.12.2017 р.
Компенсація за працевлаштування біженця виплачується лише раз
! Роботодавцям
Кабмін уніс зміни до Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою КМУ від 08.09.2015 р. №696.
Зокрема, визначено, що компенсація витрат роботодавця на оплату праці проводиться за кожен непарний місяць роботи протягом року, але не більше ніж за шість календарних місяців (за працевлаштованих зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб, які належать до категорії громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону «Про зайнятість населення», — за кожен непарний місяць роботи протягом двох років, але не більше ніж за 12 календарних місяців).
Також Порядок доповнено нормою, згідно з якою у разі працевлаштування особи, за яку така компенсація вже була виплачена, компенсація не здійснюється.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 р. №935
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 12.12.2017 р. офіційно не опублікована
Реєстрацію прав власності на землю вдосконалено
! Власникам землі
Постановою КМУ «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки» внесено зміни до низки нормативно-правових актів КМУ.
Зокрема, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127, доповнено нормами, якими визначено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, чинного на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, чинного на момент його набуття, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Держземкадастрі, до особи, що заявляє свої права.
Держреєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, чинного на момент його набуття, якщо такі права набуті згідно з рішенням органу влади чи органу місцевого самоврядування, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Держземкадастрі.
Крім того, передбачено, що під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично у режимі реального часу отримуються відомості Держземкадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених із державного реєстру земель, що містяться в Держземкадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 р. №925 чинна з 09.12.2017 р.
Зміни в нотаріальних діях щодо майна АТ
! Акціонерним товариствам
З метою реалізації Закону від 23.03.2017 р. №1983-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» Мін'юст уніс зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юсту від 22.02.2012 р. №296/5.
Зокрема, розділ II Порядку доповнено главою 15-1 «Накладання та зняття заборони щодо відчуження грошових сум».
Накладання заборони на відчуження грошових сум, які будуть зараховані заявником вимоги на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий згідно з ч. 9 ст. 65-2 Закону «Про акціонерні товариства», відповідно до встановленого обмеження (обтяження) акцій товариства здійснюється на підставі таких документів, наданих особою (заявником вимоги):
публічна безвідклична вимога;
засвідчені депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм як уповноваженим на зберігання, документи про вид обмеження (обтяження), яке накладено на акції, що придбаваються;
засвідчена депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм як уповноваженим на зберігання, інформація про особу, в інтересах якої накладено обмеження (обтяження) та/або якою накладено обмеження (обтяження) на акції, що придбаваються.
Накладання заборони проводиться шляхом учинення посвідчувального напису на публічній безвідкличній вимозі. Один примірник публічної безвідкличної вимоги з написом нотаріуса про накладення заборони на відчуження грошових сум видається заявнику вимоги, інший залишається у справах нотаріуса.
Реєстрація заміни предмета обтяження здійснюється у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у разі, якщо в цьому реєстрі зареєстровано обтяження/обмеження на акції, щодо яких заявлено публічну безвідкличну вимогу.
Реєстрація заміни предмета обтяження здійснюється за заявою заявника вимоги шляхом заміни акцій як предмета обтяження на кошти.
При реєстрації заміни предмета обтяження акцій, щодо яких заявлено публічну безвідкличну вимогу, предмет обтяження замінюється на кошти.
Зняття заборони відчуження грошових сум та реєстрації припинення обтяження здійснюється на підставі заяви обтяжувача (особи, в інтересах якої встановлено обмеження/обтяження, та/або осіб, якими встановлено обмеження/обтяження).
Нотаріус знімає заборону відчуження грошових сум на підставі документа про виконання вимоги обтяжувача.
Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він надсилає за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.
При знятті заборони на примірнику документа про виконання вимоги обтяжувача, що залишається у справах нотаріуса, проставляються відмітка про зняття заборони, дата, підпис нотаріуса та його печатка.
Наказ Мін'юсту від 04.12.2017 р. №3851/5 чинний з 08.12.2017 р.
Якість освіти перевірятиме Державна служба
! Навчальним закладам
Кабмін утворив Державну службу якості освіти України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через міністра освіти і науки, реорганізувавши Державну інспекцію навчальних закладів України шляхом перетворення.
МОН повинно подати Кабміну у двомісячний строк проект Положення про Державну службу якості освіти України та пропозиції щодо внесення до актів законодавства змін, що випливають із цієї постанови.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 р. №947
набирає чинності з дня офіційного опублікування,
станом на 12.12.2017 р. офіційно не опублікована
Митні платежі — через депозитний рахунок у Держказначействі
! Суб'єктам ЗЕД
Мінфін затвердив Порядок перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення.
Для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться підприємствами до/або під час митного оформлення, на балансі Казначейства на ім'я ДФС відкривається депозитний рахунок за балансовим рахунком 3734 (далі — депозитний рахунок 3734).
Для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться громадянами до/або під час митного оформлення, а також для зарахування інших платежів у національній валюті, які сплачуються не зі сум авансових платежів (передоплати), на балансі ГУ Казначейства у м. Києві на ім'я митниць ДФС відкриваються (діють) депозитні рахунки 3734.
Сплата підприємствами коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, а також унесення грошової застави здійснюються у вигляді авансових платежів (передоплати) до/або під час митного оформлення з рахунків, відкритих ними в банках, а також готівкою через банки на депозитний рахунок 3734, відкритий у Казначействі на ім'я ДФС.
Переведення підприємств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, відкритий у Казначействі на ім'я ДФС, для зарахування авансових платежів (передоплати) здійснюється поетапно:
на перехідний період (з 15 січня до 16 липня 2018 року) — за рішенням підприємства;
з 17 липня 2018 року — на постійній основі.
З 10.10.2018 р. утратить чинність Порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затверджений наказом Мінфіну та ДМСУ від 24.01.2006 р. №25/44.
Наказ Мінфіну від 01.11.2017 р. №898
чинний з дня офіційного опублікування,
станом на 12.12.2017 р. офіційно не опублікований
У боротьбі з корупцією держава покладається на юросіб приватного сектору
! Юрособам
Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило Методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб.
Методрекомендації мають інформаційно-роз'яснювальний характер і розраховані для використання у роботі насамперед суб'єктами затвердження антикорупційних програм, які визначені в ч. 2 ст. 62 Закону про запобігання корупції, а також особами, відповідальними за реалізацію антикорупційних програм.
Основою для розроблення юрособами антикорупційних програм є Типова антикорупційна програма юридичної особи, затверджена рішенням НАЗК від 02.03.2017 р. №75.
В обов'язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:
1) державних, комунальних підприємств, а також госптовариств, у яких державна або комунальна частка перевищує 50%, де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує 70 млн грн;
2) юросіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону про публічні закупівлі, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 млн грн.
Рішення НАЗК від 22.09.2017 р. №734
Новини підготував Андрій ПОРИТКО, «Дебет-Кредит»