До наказу Мінфіну від 13.06.2017 р. №566
Реальне блокування ПН та РК все ближче
«Скрутки ПДВ», «фіктивний ПДВ», «вкид ПДВ із реєстрацією в системі» — це все ті речі, з якими не впоралася СЕА ПДВ. На допомогу їй спішить система блокування ПН та РК. У червні блокування працює ще в тестовому режимі, але вже на сьогодні очевидно, що недоопрацьованість цієї ідеї позбавлятиме можливості нормально працювати навіть найсумлінніших платників ПДВ.
Алгоритм блокування
З 20 червня 2017 року набрав чинності наказ Мінфіну від 13.06.2017 р. №567 (далі — Наказ №567), яким затверджено Критерії оцінки та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (див. «ДК» №26/2017). Одночасно світ побачив і наказ Мінфіну від 13.06.2017 р. №566 (далі — Наказ №566), яким регламентовано порядок роботи комісії ДФС з прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (див. «ДК» №26/2017). Обидва документи було опубліковано в «Офіційному віснику України» за 20.06.2017 р. №48/2017.
Алгоритм зупинення реєстрації ПН чи РК регламентовано п. 201.16 ПКУ. Платник ПДВ про факт блокування дізнається із квитанції (саме квитанція є підтвердженням зупинення реєстрації). У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, і відомості щодо критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації.
Подати затребувані податківцями документи можна буде лише протягом 365 к. д., наступних за датою виникнення ПЗ, відображеного у таких заблокованих ПН/РК. Iнакше зареєструвати таку ПН чи РК буде неможливо. А от обов'язок продавця своєчасно визнати ПЗ навіть у разі зупинення реєстрації ПН залишається у силі!
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу за основним місцем обліку, не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання передаються та розглядаються податковою комісією (пп. 201.16.2 ПКУ). За підсумками розгляду вона має прийняти рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації ПН чи РК. Таке рішення (до речі, його можна оскаржити!) надсилатиметься платнику ПДВ протягом 5 р. д., наступних за днем отримання пояснень та документів.
Підстави для реєстрації ПН, РК чи відмови в такій реєстрації визначені в Постанові №190.
Як ми розуміємо, об'єктом податкового контролю є операція з поставки товарів (робіт, послуг), наслідком якої стало подання податкової накладної/розрахунку коригування, які реєструються в ЄРПН, тобто блокування загрожує саме постачальнику товарів, робіт, послуг.
Під моніторинг потраплятимуть операції, в яких:
1) обсяг товару в ПН є в 1,5 чи більше разів більшим, ніж залишок різниці обсягу поставки такого товару, зазначеного в ПН з 01.01.2017 р., та обсягу придбання такого товару за «вхідними» ПН, зареєстрованими з цієї дати в реєстрі, та сума ПДВ, зафіксована у ЄРПН на придбання товару в розрізі окремих УКТ ЗЕД, перевищує 75% загальної суми ПДВ, зазначеної в зареєстрованій ПН на придбання такого товару;
2) відсутність (анулювання, призупинення) дозвільних документів, що засвідчують право здійснення певного виду діяльності щодо товарів у ПН;
3) відношення суми ПДВ, зазначеної у РК поточного місяця, що зменшує суму компенсації товарів їх постачальникам, до суми ПДВ, сплаченої цього місяця до бюджету, перевищує коефіцієнт 0,2.
Iз цього загального правила є винятки. На нашу думку, вони дадуть можливість «невеликим» платникам ПДВ (у яких операції поставки становлять до 500 тис. грн) вивести свої операції з-під пильного ока податківців, а отже, і позбутися блокування своїх ПН та РК. Тобто, допоки платник ПДВ своїми поставками в розрізі окремих місяців не перевищує суму в 500 тис. грн, блокування його ПН/РК узагалі не має стосуватися.
Податківців не цікавлять операції, в яких:
а) ПН реєструється на неплатника ПДВ, на умовні постачання, а також за операцією, що є звільненою від ПДВ;
б) обсяг постачання з урахуванням РК становить менше 500 тисяч гривень та керівник є особою, що обіймає аналогічну посаду менше ніж у 3-х платників податків;
в) загальна сума всіх сплачених податків та ЄСВ (крім ПДВ, сплаченого на митниці) у 2016 році становить більше ніж 5 млн грн (ознака використовується до 01.01.2018 р.);
г) співвідношення сум сплачених податків за ставками 20% та 7% до обсягу постачання за останні 12 місяців становить понад 0,05 та сума ПДВ, зареєстрована за останній звітний місяць, є меншою, ніж найбільший показник ПДВ у ПН за останні 12 місяців, помножена на 1,3;
д) податківці прийняли рішення щодо врахування інформації за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки.
Додаток: його статус і суть
Платник ПДВ має право подати податківцям за основним місцем обліку таблицю платника за визначеною формою (додаток). Ця таблиця міститиме інформацію про коди згідно з КВЕД ДК 009:2010 та коди згідно з УКТ ЗЕД або ДК 016-2010 і найменування товарів/послуг, що на постійній основі придбаваються (отримуються) та виробляються ним. Кожна ПН, яка викликатиме запитання у податківців, зіставлятиметься з даними цієї таблиці. Очевидно, задля уникнення блокування ПН таку таблицю потрібно б оновлювати регулярно (як тільки у придбаннях платника ПДВ з'являються не характерні для нього товарні позиції). Якщо дані з таблиці будуть збігатися з даними щодо ПН, РК, за якими податківці матимуть запитання, такі ПН та РК будуть реєструватися в ЄРПН, якщо ж збігу не буде, — ПН та РК блокуватимуться. Очевидно, для блокування буде достатньо розбіжності хоча б за однією позицією з усього документа. Суть цього додатка зводиться до того, щоб відображати специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності.
Платник податків має надіслати додаток засобами електронного зв'язку в електронній формі. Iнформацію з цього документа будуть аналізувати регіональні комісії щодо її достовірності.
З Порядку №567 жодним чином не можна визначити реальний статус цієї таблиці, окрім того, що це документ, за яким податківці звірятимуть сумнівні операції. Чи будуть на платника податків накладатися якісь санкції, якщо він впише в таблицю не характерні для його госпдіяльності товари та послуги, наразі невідомо. Але очевидно, що в разі виявлення недостовірних даних конкретна ПН просто не буде розблокована.
Якщо комісія дійде висновку, що надана інформація є достовірною (з урахуванням висновку контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації або про відмову в такій реєстрації ПН/РК), комісія формує рішення. Порядок взаємодії комісії, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС затверджується ДФС.
Комісія може перевірити подані платником ПДВ копії документів щодо їх достовірності шляхом звіряння даних, які містяться в таких копіях документів, із даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).
Перелік документів для реєстрації ПН та РК
Податківці хочуть бачити на обґрунтування реальності операції документи з аж надто об'ємного списку, який, по суті, обіцяє повноцінну перевірку конкретної операції. У переліку документів податківці мають намір побачити: договори (ЗЕД-контракти) з додатками, листування з контрагентами, митні декларації; первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності тощо).
I якщо в останньому проекті Переліку було чітко зазначено, що «копії документів повинні бути завірені належним чином», то в кінцевому варіанті вже є фраза «ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку». Тож, найімовірніше, документи та пояснення потрібно буде подавати в електронному вигляді. Документи мають бути подані податківцям за місцем основної реєстрації.
Підстави для відмови в реєстрації
Постанова №190 (див. «ДК» №15/2017) призначена для ідентифікації комісією ДФС підстав або для реєстрації ПН/РК, або для відмови в реєстрації. Так, підставою для відмови у реєстрації ПН, РК будуть такі дії, як:
— ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ПКУ;
— ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. «в» пп. 201.16.1 ПКУ;
— надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Виходить, що податківці блокуватимуть реєстрацію конкретної ПН або РК, далі можуть рік чекати на підтвердження платником ПДВ інформації щодо конкретного постачання (повернення) та/або копії документів за такою операцією, і вже за підсумками розгляду таких документів прийматиметься рішення, чи реєструвати такі заблоковані ПН, РК, чи відмовити в їх реєстрації.
Робота комісії, яка прийматиме рішення про реєстрацію ПН
Персональний склад центральної комісії ДФС затверджується наказом ДФС. Комісія складатиметься з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.
Голова комісії буде визначати функціональні обов'язки кожного члена комісії. Якщо голова Комісії буде відсутнім, його обов'язки виконуватиме заступник голови Комісії. У разі відсутності голови Комісії та його заступника обов'язки голови Комісії виконує один з членів Комісії, якого буде обрано Комісією. Кожен член Комісії зобов'язаний особисто брати участь у роботі Комісії, передоручити таке право не можна нікому, тим більше що є пряма заборона не членам комісії брати участь навіть у заслуховуванні доповідей членів Комісії, обговоренні та голосуванні (п. 19 Порядку №566).
Комісія ДФС розглядає письмові пояснення та/або копії документів, подані платником ПДВ умежах п. 201.16 ПКУ. По суті, ця комісія може перевірити подані платником податку копії документів на їх достовірність та законність шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в т. ч. електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації, тощо).
Засідання Комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу. Рішення прийматимуться шляхом голосування простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є ухвальним.
Рішення комісії, чи підлягає ПН/РК реєстрації, оформлюється за формою згідно з додатком до Порядку №566, підписується, реєструється та надсилається платнику ПДВ протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання пояснень та документів від нього. У день прийняття рішення Комісія вносить відповідний запис до ЄРПН про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації.
Зверніть увагу!
Комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію ПН/РК або про відмову в їх реєстрації. Приймати рішення про продовження терміну розгляду заяви платника ПДВ комісія не уповноважена.
У проекті порядку організації роботи комісії було зазначено, що засідання комісії ДФС буде проводитися обов'язково щодня два рази на день — о 10 год. 00 хв. та о 15 год. 00 хв., а за потреби призначатимуть і додаткові засідання. В остаточному варіанті Порядку №566 цього вже немає.
На етапі роботи над проектом порядку організації роботи Комісії передбачалося, що рішення про реєстрацію в ЄРПН або про відмову в реєстрації ПН/РК, в яких сума ПДВ становить більше 1 млн грн, прийматиме тільки комісія ДФС, а не її регіональні відділення. В остаточному варіанті Порядку №566 цього також немає. На етапі опрацювання проекту регламенту роботи комісії передбачалося, що окремі області будуть об'єднувати для створення єдиної для них регіональної комісії, яка б займалася рішеннями про розблокування чи відмову в ньому. Мала бути прив'язка до основного місця обліку платника ПДВ — так, передбачалася єдина комісія у Закарпатській, Львівській, Iвано-Франківській, Тернопільській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій та Волинській областях. Комісія у м. Києві мала би бути об'єднаною із Офісом великих платників податків ДФС. В остаточному варіанті Порядку №566 всі проблемні ПН та РК буде розглядати єдина комісія ДФС.
Тобто відповідно до пп. 201.16.2 ПКУ документи за сумнівними ПН та РК спочатку передаються контролюючому органу за основним місцем обліку платника податку, а вже на наступний робочий день ці документи, увага, разом із висновком цього контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації (п. 16 Порядку №566) мають бути направлені комісії ДФС. Що можна проаналізувати за один день? А кщо документи подані в другій половині дня, якого висновку можуть дійти місцеві податківці і наскільки ретельно вони будуть вивчати весь масив первинних документів? Iдеться не про одного платника ПДВ, а про групу ПН/РК, за якими будуть одночасно подаватися пояснення та первинні документи на постачання.
Замість висновків
Враховуючи обмежений час на опрацювання первинних документів місцевими податківцями, додатка за характерними для конкретного платника ПДВ операціями, відсутність чіткого алгоритму роботи програмного забезпечення, можна прогнозувати загальний колапс у відпрацюванні ПДВ із 1 липня 2017 р. Увесь цей час із квітня до червня, протягом якого податківці мали би тестувати Критерії оцінки та чітко опрацювати діючий механізм блокування сумнівних ПН та РК, згаяно. А бізнес міг лише вивчати проекти критеріїв та підстав блокування і, по суті, не мав жодного розуміння, як це все працюватиме після тестового режиму.
Відповідно до п. 4 Наказу №567, на ДФС покладено обов'язок:
— до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Мінфіну стосовно їх удосконалення;
— щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Мінфіну для удосконалення Критеріїв оцінки.
Сподіваємося, податківці зрозуміють всю серйозність цієї ситуації та поквапляться із чіткими рекомендаціями та пропозиціями ще до того, як «усі ці напрацювання» призведуть до повного зупинення бізнес-процесів в Україні.
Нормативна база
- Порядок №566 — Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. №566.
- Критерії оцінки — Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. №567.
- Постанова №190 — Постанова КМУ від 29.03.2017 р. №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор