До листа Державної регуляторної служби України від 10.04.2017 р. №2368/0/20-17
Повноваження на перевірку — це ще не все
ДРСУ1 виконала дуже важливу роботу: перевірила, як виконуються вимоги закону, що затвердив критерії ризику від провадження госпдіяльності, стосовно перевірок та уніфікації форм актів. I мусимо визнати, що тепер призначати перевірку за інформаційної озброєності госпсуб'єктів буде дещо складніше.
Мораторій на перевірки
Спочатку нагадаємо, що у 2017 році мораторій2 не поширюється на перевірки ЮО та ФОП такими держорганами:
— органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
— Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР);
— Держпродспоживслужбою;
— ДФС та її територіальними органами;
— Державною аудиторською службою України та її територіальними органами;
— Державною службою експортного контролю;
— Державною інспекцією ядерного регулювання України та її територіальними органами;
— Держпраці та її територіальними органами;
— Державіаслужбою;
— органами Держархбудконтролю (нагляду)3;
— Мінекології та природних ресурсів;
— Нацрадою України з питань телебачення і радіомовлення;
— Нацбанком;
— Антимонопольним комітетом України.
Перевірки без порядку та строків їх проведення
Коментованим листом Державна регуляторна служба надала результати опрацювання такої інформації:
1) щодо затверджених критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю);
2) щодо уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), в яких передбачаються вичерпні переліки питань залежно від ступенів ризику.
Враховуючи вищенаведений перелік держорганів, які здійснюватимуть контроль за госпдіяльністю юросіб та ФОП, згадаймо, як вони виконали вимоги Закону про держнагляд4 з 01.01.2017 р.
1 Лист ДРСУ від 10.04.2017 р. №2368/0/20-17, див. «ДК» №20/2017.
2 Закон України від 03.11.2016 р. №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
3 Заходи контролю органами Держархбудконтролю (нагляду) здійснюються у порядку, встановленому Законом №1726, до набрання чинності змінами до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», але не довше ніж до 01.01.2018 р.
4 Закон України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Наприклад, Мінрегіонбуд (п. 16 — 18 таблиці коментованого листа) уніфікованої форми акта не затвердив. При цьому ДРСУ визнала такими, що не відповідають вимогам законодавства, такі документи:
1) Постанову КМУ від 14.01.2009 р. №16 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері питного водопостачання і водовідведення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)»;
2) Постанову КМУ від 07.10.2009 р. №1048 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері благоустрою населених пунктів, галузі поховання і сфері вивезення побутових відходів та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)»;
3) Постанову КМУ від 28.03.2012 р. №259 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у житловій сфері та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)».
Щодо Держпродспоживслужби, то у п. 34 — 46 таблиці коментованого листа жоден із нормативних документів, які визначають критерії ризику від провадження госпдіяльності з метою здійснення перевірок, не відповідає вимогам чинного законодавства або взагалі не затверджений. Уніфікованих форм актів також немає, а ті, що є, — наведені із застереженням ДРСУ «не відповідають вимогам законодавства».
Цікава ситуація з Держпраці (п. 50 — 54 таблиці коментованого листа).
Щодо повноважень з охорони праці, то критерії, затверджені Постановою КМУ від 28.04.2009 р. №413, не відповідають вимогам законодавства, так само як і форма уфінікованого акта, затверджена наказом МНС від 11.08.2011 р. №826.
Повноваження Держпраці у сфері державного гірничого нагляду не мають ані затверджених критеріїв, ані уніфікованої форми акта.
Щодо перевірки дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, то ситуація не краща — критерії, затверджені Постановою КМУ від 03.12.2009 р. №1288, так само як і форма акта перевірки (наказ Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. №390) не відповідають вимогам законодавства.
Зверніть увагу!
Аналогічна ситуація і з повноваженнями на перевірку за додержанням законодавства про працю — критерії ризику та форма акта не відповідають вимогам законодавства. Виникає запитання: якщо нормативно закріплені лише повноваження Держпраці на здійснення держнагляду (контролю) у сфері праці у ст. 259 КЗпП, то яким чином Держпраці здійснює перевірки та застосовує фінсанкції за відсутності порядку реалізації повноважень на перевірку?
Недарма КМУ поквапився та прийняв нещодавно постанову від 26.04.2017 р. №295 (див. «ДК» №19/2017, коментар «ДК»), якою прописав алгоритм контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю.
Сумна ситуація і з Держекоінспекцією — критерії ризику, затверджені Постановою КМУ від 19.03.2008 р. №212, не відповідають вимогам законодавства, а накази Мінприроди від 10.09.2008 р. №464, від 02.10.2012 р. №483, які затверджують форми актів перевірок, будуть скасовані з 21.05.2017 р.
Звісно, серед 102 пунктів, наведених у таблиці до коментованого листа, можна знайти багато цікавої інформації і щодо інших державних органів. I навіть зважаючи на те, що більшість із них не має права проводити перевірки до 31.12.2017 р., все-таки стан дотримання ними вимог законодавства неприємно вражає.
А щодо наведених вище контролюючих органів, то відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону про держнагляд критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності та визначається періодичність проведення планових заходів держнагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу держнагляду (контролю).
Залежно від ступеня ризику орган держнагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі — перелік питань), що затверджується наказом такого органу. Виключно в межах переліку питань орган держнагляду (контролю) залежно від мети заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких здійснюватиметься держнагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
Уніфіковані форми актів із переліком питань затверджуються органом держнагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ст. 10 Закону про держнагляд, госпсуб'єкт під час здійснення держнагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу держнагляду (контролю) до здійснення нагляду (контролю), якщо, зокрема:
— держнагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів (а вони визначені саме критеріями ризику. — Авт.);
— орган держнагляду (контролю) не затвердив та не оприлюднив на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
Тому, на нашу думку, завдяки інформації, поданій у коментованому листі, госпсуб'єктам варто переглянути своє ставлення до недопуску перевіряльників до перевірок у 2017 році.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»