• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Міністерства фінансів України від 14.04.2017 р. №11310-09-10/10306

Штрафи за «компенсаційними» ПН/РК

Податківці в листі від 03.03.2017 р. №709/4/99-99-15-03-02-15 (див. «ДК» №14/2017) стверджували, що несвоєчасна реєстрація чи нереєстрація ПН та РК, які не видаються контрагентам, має наслідком штраф за п. 120-1.1 ПКУ. I водночас пропонували Мінфіну висловити свою позицію з цього питання. Мінфін висловив її у листі від 14.04.2017 р. №11310-09-10/10306 (див. «ДК» №19/2017).

Держрегулятор пояснює, що порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутність реєстрації ПН в ЄРПН тягне за собою накладення штрафних санкцій у межах п. 120-1 ПКУ, крім тих ПН, що складені відповідно до підпункту «б» п. 198.5 ПКУ (звільнені від оподаткування).

Як ми вже озвучували, ключову роль тут відіграє відповідь на запитання: чи сплачується за цією ПН (РК) сума ПДВ до бюджету? Якщо ні, то і штрафів не передбачено. А от за тими ПН та РК, які не видаються покупцям, але за якими нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ (ст. 199 та п. 198.5 ПКУ), що підлягають сплаті до бюджету, і податківці, і Мінфін одностайні: чекайте штрафу!

Ми вже пояснювали, що межа між фактом реєстрації ПН, РК та фактом нарахування податкового зобов'язання за ними не проводиться свідомо! Це робиться задля вимивання обігових коштів із підприємств та постійного поповнення електронного рахунку.

За загальним правилом п. 201.1 ПКУ, на дату виникнення податкового зобов'язання платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Кожна ПН, навіть та, яка не видається покупцю, має бути зареєстрована в ЄРПН, але перед такою реєстрацією слід поповнити свій електронний рахунок. I всім зрозуміло, що допоки не буде конкретних штрафів за нереєстрацію ПН, виписаних «на себе», виписування та їх реєстрацію можна відкладати на зручний час, коли перед підприємством не стоятиме дилема «зареєструвати ПН на умовні постачання чи на поставку реальному контрагенту, аби не втратити його як ділового партнера». Але ні Мінфін, ні ДФСУ не бажають втрачати такого великого шматка ПДВ — за ПН та РК, виписаними «на себе».

Отже, тепер штрафуватимуть за всі ПН, виписані на «умовні постачання», на ліквідацію ОЗ, на донарахування до мінімальної бази, на ПН, виписані за щоденними підсумками, за отриманими від нерезидента послугами.

Але штрафів можна уникнути. Норми останнього абзацу п. 120-1.1 ПКУ регламентують звільнення від штрафів за п. 120-1.2 ПКУ, в разі якщо податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної зареєстровано до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних. А останній абзац п. 120-1.2 ПКУ говорить: якщо після закінчення 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, ПН та РК зареєстровано в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені абз. 2 п. 120-1.2 та п. 120-1.1 ПКУ, не застосовуються!

Тож з огляду на такі фіскальні висновки податківців та Мінфіну пропонуємо вирішувати питання в міру їх виникнення. Допоки податкової перевірки немає, штрафами можна не перейматися й обирати за «компенсуючими» ПН, РК зручні для підприємства дати (певна річ, будь-яка фантазія має бути в межах дозволеного і без абсурдних речей) для їх реєстрації. Бажають штрафувати? Слід провести податкову перевірку, виявити незареєстровані ПН/РК й оформити повідомлення-рішення. Після отримання такого повідомлення-рішення у платника ПДВ залишається ще 10 календарних днів на реєстрацію ПН/РК в ЄРПН і можливість уникнути будь-якого штрафу (бо факт реєстрації нівелює правопорушення). Тож нехай кожен виконує свою роботу!

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор

До змісту номеру