До листа ДФСУ від 15.02.2017 р. №3124/6/99-99-10-02-15
У січні 2017 року на сторінках «ДК» ми багато писали про зміни у порядку проведення перевірок державними органами, у т. ч. органами ДФС. Причому йдеться про зміни, які були внесені не лише до ПКУ, а й до Закону №877, який з 01.01.2017 р. мають застосовувати і фіскали.
Як зазначено коментованим листом, при визначенні підстав для позапланової перевірки органи ДФС не керуються підставами, наведеними у ч. 1 ст. 6 Закону №877. Для цього є ціла низка підстав, визначених у п. 78.1 ПКУ.
Щодо направлень на перевірку, то коментованим листом ДФСУ погодилася, що воно має містити відомості, передбачені як п. 81.1 ПКУ, так і ч. 3 ст. 7 Закону №877. Так, направлення має містити такі відомості: дату видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (П. I. Б. фізособи — платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дату початку та тривалість перевірки, посаду та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Наголошуємо на тому, що у направленні має бути чітко зазначена не лише назва підприємства (П. I. Б. фізособи-підприємця), а й місцезнаходження госпсуб'єкта, діяльність якого перевіряється.1 За час існування ПКУ суди неодноразово розглядали спори щодо виходу перевіряльників за адресою підприємства та незнаходження там ні самого підприємства, ні керівних органів. Направлення має чітко містити адресу, за якою перевіряється діяльність госпсуб'єкта, а не його юридичну адресу за ЄДР. Для цього багато підприємств і подають форму №20-ОПП — щоби повідомити орган ДФС, де саме перебувають керівник (дирекція) та бухгалтерія зі всією первинною документацією.
1 У разі проведення перевірки в іншому місці — адреса об'єкта, перевірка якого проводиться.
Коментованим листом ДФС наголошує, що в направленні на проведення перевірки треба обов'язково зазначати посади та прізвища посадових (службових) осіб органів ДФС, які проводитимуть перевірку.
Останнім часом у зв'язку з черговою реорганізацією та переданням повноважень щодо проведення документальних та позапланових перевірок від податкових інспекцій контролюючим органам вищого рівня направлення не містять конкретного переліку посад та П. I. Б. перевіряльників. Однак ДФСУ коментованим листом вказує на те, що це є порушенням вимог щодо оформлення документів на перевірку та підставою для недопуску.
Щодо строків на проведення перевірки мусимо погодитися з позицією ДФСУ — строки для проведення перевірок органами ДФС визначені у ст. 82 ПКУ, а строки, визначені у ст. 5, 6 Закону №877, фіскальними органами не застосовуються.
Найцікавішим є питання консультативної підтримки госпсуб'єктів під час здійснення контрольних заходів. Так, відповідно до ст. 10, 19 Закону №877 (ці положення є обов'язковими для застосування органами ДФС), госпсуб'єкт має право отримувати консультативну допомогу від органу контролю з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), а також безоплатні письмові консультації щодо вимог до провадження відповідної госпдіяльності та/або щодо здійснення державного нагляду (контролю). На жаль, від цього ДФСУ категорично відмовилася, зазначивши, що фіскальні органи можуть надавати лише письмові та усні консультації за ст. 52 ПКУ щодо практичного застосування норм податкового, валютного та митного законодавства. Надавати будь-яку підтримку щодо порядку проведення перевірок та порушень, які можуть вчинятися перевіряльниками під час їх здійснення, ДФСУ наміру не має. ДФСУ знайшла привід відхреститися від ст. 10, 19 Закону №877, посилаючись на пріоритет застосування термінів саме за ПКУ.
Водночас і Законом №877, і приписами ПКУ встановлено правила проведення контрольних заходів, і обидва закони встановлюють право надання консультацій щодо правил/порядку їх здійснення. Тому, на нашу думку, платники податків можуть звертатися до органів ДФС за письмовими консультаціями, посилаючись і на приписи ст. 52 ПКУ, і на приписи ст. 19 Закону №877, та отримувати всю необхідну інформацію щодо поведінки/дій перевіряльників під час перевірки. Відповідні відомості можуть лягати в основу скарг на рішення та/або дії перевіряльників, які надсилатимуться згодом до ДФСУ.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»