• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Міністерства фінансів України від 16.02.2017 р. №31-11410-06-5/4339

З 3 січня 2017 року запрацювали зміни, внесені Законом №17241. Здавалося б, законодавець має на меті спростити життя бізнесу в частині оформлення первинних документів. Але спрощення не надто очевидне.

Тепер рахунок (інвойс) вважається первинним документом. Iз визначення первинного документа, наведеного в абз. 11 ст. 1 Закону про бухоблік2, вилучено слова «та підтверджує її здійснення». Тож виходить, що первинний документ, який є підставою для бухобліку госпоперації, не обов'язково повинен підтверджувати факт її виконання. Як наслідок, звичайний рахунок-фактура (інвойс), який по своїй суті лише означає пропозицію оплатити товар, роботи, послуги, тепер має статус первинного документа. Це мало би зняти потребу в актах виконаних робіт не тільки для експортних, а й узагалі для будь-яких госпоперацій.

1 Закон України від 03.11.2016 р. №1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг».

2 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У коментованому листі держрегулятор пояснює, що, справді, можна господарську операцію відображати в обліку без оформлення акта приймання-передачі на підставі самого лише рахунку (інвойса). Але за однієї умови. Такий рахунок має бути оплачений (адже для операцій ЗЕД до уваги буде взято курс валюти на дату сплати авансу і саме розрахункові документи зазначатимуть дату). Доки такий рахунок не оплачено, а лише виставлено покупцю (нехай навіть із дотриманням усіх належних до заповнення реквізитів), доти такий рахунок в регістрах бухобліку жодним чином не знаходить відображення. I справді, сам факт виставлення рахунка ще не створює кредиторської заборгованості (не кредитується субрах. 631, 685).

Отже, якщо рахунок дозволяє ідентифікувати госпоперацію та є оплаченим, він є підставою для відображення в обліку поставки товарів, робіт, послуг. I акт приймання-передачі в такому разі не потрібен.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор

До змісту номеру