Коментар

До листа Міністерства фінансів України від 10.02.2017 р. №31-11410-01-2/3710

Коригування фінзвітності на показники інфляції

Враховуючи, що з 2015 року фінзвітність впливає на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, у листі від 10.02.2017 р. №3390/7/99-99-15-02-02-17 (див. «ДК» №10/2017) податківці повідомляють, що підприємства, які згідно з правилами бухобліку коригують фінансову звітність на показники інфляції, при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік враховують відкоригований на індекс інфляції фінансовий результат до оподаткування.

Хто коригує фінзвітність

Нагадаємо, П(С)БО 22 визначає порядок коригування фінансової звітності, яка оприлюднюється, на вплив інфляції та загальні вимоги до розкриття інформації про неї у примітках до фінансової звітності. Це П(С)БО застосовують підприємства, інші юрособи (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за МСФЗ), які зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність. До 30 квітня року, наступного за звітним періодом, оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність зобов'язані підприємства, перелік яких наводиться у ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік: ПАТ, фінустанови, професійні учасники фондового ринку, підприємства — емітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (разом з аудиторським висновком), державні і комунальні унітарні підприємства, господарські товариства¹.

Згідно з п. 4 П(С)БО 22, показники річної фінзвітності зазначених підприємств за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції² 90% і більше підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування³.

¹ З державною часткою у статутному капіталі більш ніж 50% або господарські товариства, 50% і більше акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави чи територіальної громади в яких становить 100%.

² Добуток індексів інфляції за період, що складається з трьох останніх років, включаючи звітний.

³ Відношення індексу інфляції на дату балансу (кінець звітного року) та індексу інфляції на дату визнання (переоцінки) відповідної статті звітності.

Ті підприємства, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами, керуються МСБО 29. Цей стандарт слід застосовувати до фінансової звітності, зокрема до консолідованої фінансової звітності будь-якого суб'єкта господарювання, функціональною валютою якого є валюта країни з гіперінфляційною економікою. Щоправда, у п. 3 МСБО 29 сказано, що необхідність перераховувати фінансові звіти згідно з цим МСБО є питанням судження. Зокрема, показником гіперінфляції може бути кумулятивний рівень інфляції, що за трирічний період наближається до 100% або перевищує цей рівень (наразі для фінзвітності, підготованої за П(С)БО, актуальним є показник у 90%, п. 4 П(С)БО 22).

Критерії коригування фінзвітності

Згідно з офіційними показниками інфляції, оприлюдненими Держкомстатом, інфляція останніх трьох років є такою: 124,9% (2014 рік), 143,3% (2015 рік), 112,4% (2016 рік).

Знаходимо значення кумулятивного приросту інфляції: (124,9% : 100 х 143,3% : 100 х 112,4% : 100) х 100 - 100 = 101,18%.

Як бачимо, оскільки кумулятивний показник за останні три роки — 101,18% — є більшим від гранично допустимого порогу 90%, то підприємства, які ведуть облік за П(С)БО 22, зобов'язані відкоригувати фінзвітність за 2016 рік на показник інфляції.

Наслідки в обліку

Згідно з п. 3.21 Методрекомендацій №433, у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) — форма №2 — інформація за статтею «Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті» враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування.

Після коригування Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) на показники інфляції, зокрема у додатковій статті «Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті», наводиться сума прибутку (збитку) від впливу інфляції на монетарні статті. Ця стаття враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування. Як наслідок, це автоматично збільшить суму фінансового результату до оподаткування, а згодом вплине і на суму податку на прибуток.

Враховуючи такий порядок дій, кожне підприємство, яке здійснює коригування на показники інфляції, відчує податкове навантаження. Чи є це справедливим?! Наразі погляд податківців є таким (додатково див. листи ДФСУ від 08.02.2017 р. №193/2/99-99-15-02-02-10, №2439/6/99-99-15-02-02-15).

Від себе зауважимо, що мета такого коригування — це об'єктивне висвітлення показників фінзвітності для користувачів (оприлюднювана фінзвітність відповідного суб'єкта про його діяльність). Але чому СГ повинен ще й платити додатково «податок з інфляції» — незрозуміло. На наш погляд, до уваги слід брати не відкоригований на інфляцію фінрезультат до оподаткування за рахунком 79 і саме цей показник коригувати на податкові різниці згідно з ПКУ для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Позиція Мінфіну

Наразі є проект наказу Мінфіну від 20.12.2016 р. «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку»*, яким планується п. 4 П(С)БО 22 викласти в новій редакції. Якщо на сьогодні показники річної фінзвітності підприємства підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування, за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90% і більше, то змінами планується цей пункт наблизити до норм МСБО 29, зокрема показники річної фінзвітності підприємства підлягатимуть коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування у разі досягнення в економічному середовищі значення кумулятивного приросту інфляції 100% і більше (додатково див. лист Мінфіну від 10.02.2017 р. №31-11410-01-2/3710 у «ДК» №10/2017).

* http://www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-normatyvnopravovykh-aktiv--?category=zakonodavstvo&subcategory=proekti-dokumentiv.

Відповідальність

Згідно зі ст. 164-2 КУпАП, у разі ведення бухобліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності до посадових осіб можуть застосовуватися санкції (норма стосується тих підприємств, які фінансуються за бюджетні кошти, враховуючи норми ст. 234-1 КУпАП). Розмір адмінвідповідальності становить від 8 до 15 н. м. д. г. (від 136 грн до 255 грн).

Відповідно до п. 44.2 ПКУ, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку, тому за порушення ведення податкового обліку настає також адмінвідповідальність за ст. 163-1 КУпАП. Розмір адмінвідповідальності становить від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85 грн до 170 грн).

Крім цього, згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об'єкт оподаткування з податку на прибуток визначається на підставі бухгалтерського фінрезультату до оподаткування з проведенням коригувань, передбачених ПКУ. Тому коригування статей фінзвітності на індекс інфляції прямо впливає на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а отже, якщо підприємство зобов'язане було зробити коригування за нормами П(С)БО 22 або МСБО 29, проте не зробило, є ризик заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток. А отже, на платника податку може чекати штраф у розмірі 25% визначеного контролюючими органами податкового зобов'язання з податку на прибуток (п. 123.1 ПКУ), а також пеня.

Нормативна база

• КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
• МСБО 29 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» від 01.01.2014 р.
• Методрекомендації №433 — Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. №433.
• П(С)БО 22 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції», затверджене наказом Мінфіну від 28.02.2002 р. №147.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»