Лист ГУ ДФС у м. Києві від 11.10.2016 р. №6603/М/26-15-13-04-14
Щодо зменшення податкових зобов'язань з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном
Суттєво. ПКУ не передбачено зменшення податкового зобов'язання з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном.
! Фізособам
Відповідно до пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-IV, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), дохід, отриманий з джерел за межами України, — будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Згідно з пунктом 162.1 ст. 162 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа — резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, та фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Водночас, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 ПКУ (пп. 170.11.1 п. 170.11. ст. 170 ПКУ).
Разом з тим п. 167.1 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно, у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Згідно з п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 п. 170.11. ст. 170 ПКУ).
Разом з тим відповідальним за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів є платник податку (пп. «б» п. 171.2 ст. 171 ПКУ).
Відповідно до п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою — резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 ПКУ).
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 ПКУ, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, установлену ПКУ та іншими законами (пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа — резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених цих податків в Україні, згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.
Водночас Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі — Закон №71) продовжено сплату військового збору до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України (п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ) та розширено перелік доходів, які оподатковуються військовим збором.
Зокрема, відповідно до змін, унесених Законом №71 до підпункту 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено статтею 164 ПКУ.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Згідно з пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту.
Також, згідно з пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПКУ.
Разом з тим, відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.
Водночас між Урядом України та Урядом Російської Федерації підписана угода про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995 р., яка набрала чинності для України 03.08.1999 р. (далі — Угода).
Так, відповідно до п. 3 ст. 2 Угоди існуючими податками, на які поширюється Угода, в Україні є: (I) податок на доходи підприємств та організацій; і (II) прибутковий податок з громадян.
При цьому відповідно до п. 4 ст. 2 Угода поширюється на будь-які подібні або по суті аналогічні податки, які будуть стягуватись однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Угоди на доповнення або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни в їх відповідних податкових законах.
Одночасно слід зазначити, що на момент ратифікації Конвенції між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування у переліку українських податків означав прибутковий податок з громадян, що стягувався відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» або згідно з будь-яким іншим законом, прийнятим замість або на доповнення до цього Декрету.
Зазначений Декрет утратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», який набрав чинності з 1 січня 2004 р.
Своєю чергою, зазначений Закон утратив чинність 1 січня 2011 р. у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.
Відповідно до положень п. 4 статті 2 Угода застосовувалася до податку на доходи фізичних осіб незалежно від змін, що відбувалися в українському законодавстві, зважаючи на те що встановлені зазначеними вище законами податки є подібними до того, який діяв на момент підписання Угоди.
Разом з тим слід зауважити, що до переліку податків, на які поширюється Конвенція, не віднесено військовий збір.
Крім того, нормами Кодексу також не передбачено зменшення податкового зобов'язання з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном.
Заступник начальника В. ВАРГІЧ